Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №554/12175/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 09.09.2026Справа № 554/12175/26

Провадження № 3/554/1426/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ГУ ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, керівника ТОВ «НГК СЕРВІС», юридична адреса: 36011, м.Полтава, вул.Котляревського, 38/40, РНОКПП – НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №7379/12/16-31-04-02-01 від 10.08.2026, ОСОБА_1 порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: порушено вимоги п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 (зі змінами), внаслідок чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 24 529 грн..

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення за ст. 245 КУпАП, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП особою, яка склала протокол, надано акт про результати камеральної перевірки ТОВ «НГК СЕРВІС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за травень 2026 року від 09.07.2026 року,

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В свою чергу, у протоколі про адміністративне правопорушення № 7379/12/16-31-04-02-01 від 10.08.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 зазначено, що останній вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: порушення ведення податкового обліку внаслідок порушення вимог п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 (зі змінами), внаслідок чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 24 529 грн.

У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому полягає суть адміністративного порушення, яке він вчинив.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об?єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.163-1 КУпАП з викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи конкретного адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (час, місце, спосіб, місце вчинення). Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов?язковому доказуванню.

З протоколу, складеному відносно ОСОБА_1 не зрозуміло, в чому конкретно полягає порушення встановленого порядку ведення податкового обліку у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, які саме дії як керівника призвели до порушення порядку ведення податкового обліку, оскільки така норма є бланкетною та для повного визначення ознак правопорушення відсилає до інших нормативно-правових актів, тобто спонукає до певної деталізації відповідних положень, що робить норму більш конкретною для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації адміністративного правопорушення.

Протокол відносно ОСОБА_1 містить лише наслідки дій, які свідчать про відмову в отриманні бюджетного відшкодування податку, що може бути наслідком порушення порядку ведення податкового обліку, а не самим порушенням у контексті диспозиції ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Відтак, відсутність конкретики обставин правопорушення позбавляє можливості ефективного захисту від пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушення вимог ст. 256 КУпАП.

Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд доходить висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, оскільки такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій щодо фактів. При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), а також не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 38, 163-1 ч.1, 245, 247, 251, 272, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА