Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №552/3633/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3633/26

Провадження № 2/552/2658/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді – Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання - Гасанова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Полтави цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 31.10.2019 року між АТ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 8830001, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надав відповідачу грошові кошти у сумі 13000 грн. 00 коп., а відповідач зобов`язалася повернути кредит, проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на строки/терміни, що встановлені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов`язання, які встановленні кредитним договором не виконав. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів виконання умов кредитного договору, у відповідача утворилася заборгованість за кредитом, яку відповідач добровільно не повертає. 31.01.2020 року між позивачем та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про відступлення права вимоги № 46-МЛ та позивач набув право вимоги до відповідача. Просив стягнути суму заборгованість у розмірі 32838 грн. 00 коп. та витрати по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, надали до суду відзив на позовну заяву в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог застосувавши строк позовної давності. В обґрунтування відзиву посилаються на те, що відповідно до умов Кредитного Договору № 8830001 строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Відтак, у межах строку кредитування (з 31.10.2019 року по 30.11.2019 року) відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві позичені кошти і сплачувати проценти. Згідно розрахунків, доданих до матеріалів справи позивачем, по Кредитному договору №8830001 після закінчення строку договору нараховувалися відсотки, а саме до 29.01.2020 року. Однак, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Відтак, нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору є безпідставним та таким, що не відповідає умовам договору. Крім того, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 6 500 грн. є надуманими з огляду на те, що нарахування такого штрафу не передбачено умовами Договору. Із договору не зрозуміло, що це штраф чи пеня, а також не містить розрахунку цієї суми та за який строк вона нарахована. Супутня послуга банку, визначена як комісія за надання кредиту в момент видачі фактично є платою за дії позикодавця, які він здійснює у власних інтересах під час укладення та виконання кредитного договору, а тому не може покладатися на споживача як окреме грошове зобов`язання. Просили зменшити витрати на правничу допомогу до 1500 грн.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.10.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 8830001.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кредит у розмірі 13 000 грн. 00 коп. на строк передбачений договором, який складає 30 днів.

Згідно п.1.3 Кредитного договору Кредит надається строком на 30 днів з 31.10.2019 року, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 30.11.2019 року.

Згідно п.1.5. кредитного договору сукупна вартість кредиту складає 2 223,00 грн. в грошовому виразі та 208 відсотків річних у процентному значенні і включає в себе складові визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2. Договору.

За п.1.5.1. цього ж договору комісія за наданнея кредиту: 468 грн., яка нараховується за ставкою 3,60 % від суми кредиту одноразово.

Крім того, відповідно п.1.5.2. цього ж договору проценти за користування кредитом: 1755,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,45 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Згідно п. 6.1 - цей кредитний договір укладається електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua.

Також відповідно до п. 6.2. кредитного договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозиція Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього Кредитного договору (акцент) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомлення (sms) на мобільний телефонний номер Позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними Позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей Кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 була ідентифікована у інформаційно-телекомунікаційній системі товариства за допомогою особистих даних, які вона залишила при реєстрації.

Згідно платіжного доручення №2861497 від 31.10.2019 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13 000 грн., у призначенні платежу вказано, що згідно договору № 8830001, отже сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Наведені умови строку і порядку користування кредитними коштами, визначення розміру плати за користування кредитом є чіткими, не допускають множинного тлумачення та/або розуміння і не суперечать вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

В свою чергу, позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

31.01.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги №46-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Актом прийому-передачі реєстру Боржників за Договором відступлення прав вимоги №46-МЛ від 31.01.2020 року, ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» прийняв Реєстр Боржників Кредитора, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до витягу реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №46-МЛ від 31.01.2020 ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 8830001 від 31.10.2019 в сумі 32838 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивачем на адресу відповідача направлялась письмова претензія про погашення кредитної заборгованості за вих № 19456929/701 від 01.04.2026 року.

Як убачається з виписки з особового рахунку ТОВ ФК «Кредит-Капітал», за період з 31.10.2019 по 29.01.2020, за Договором № 8830001 від 31.10.2019 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, загальна сума заборгованості становить 32 838 грн. 00 коп., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 13 000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 12 870 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 468 грн., заборгованість по штрафам/пені становить 6500 грн.

Отже, відповідачкою порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Таким чином, в порушення умов кредитних договорів, а також вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаними вище договорами не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Згідно п. 4.2 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгації має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п.1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова Договору встановлюється інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п.1.5.3. Договору. Нарахування процентів відбувається (якщо кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

За умовами договору про споживчий кредит № 8830001 від 31.10.2019 сторони встановили строк кредитування до 30.11.2019 року.

Положенням п. 2.3 договору сторони визнали за можливе наявність пролонгації кредиту за цим Договором, якщо Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та якщо нарахована пеня для продовження строку кредиту позичальник має також сплатити пеню у повному обсязі.

Доказів вчинення таких дій Позичальником – відповідачем по справі , позивачем не надано.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом та складають 12 870 грн., то суд враховує, що відповідно до п. 1.5.2. кредитного договору проценти за користування кредитом складають 1 755 грн. 00 коп. за період з 31.10.2019 року по 30.11.2019 року.

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача відсотків в сумі 11 115 грн. 00 коп. (12 870 грн. – 1 755 грн.).

Що стосується позовних вимог в частині стягнення штрафу/пені за кредитним договором №8830001 в розмірі 6500 грн. 00 коп., то суд виходить з наступного.

За п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу/пені у сумі 6500 грн. 00 коп. нарахованих позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст.256,257 ЦК України).

В статті 264 Цивільного кодексуУкраїни унормовано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 впроваджено дію карантину на території України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 Цивільного КодексуУкраїни були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

24.02.2022 року Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинний на момент заявлення позову).

У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом 30.04.2026 року, позивач повністю дотримав строки позовної давності.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 8830001 від 31.10.2019 року підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача належить стягнути 15 223 грн 00 коп., з яких: 13 000 грн 00 коп - заборгованість за сумою кредиту; 1 755 грн 00 коп - заборгованість за сумою відсотків, заборгованість за комісією за видачу крелдиту – 468 грн.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша – друга статті 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, Акт надання послуг № Д/21604 від 14.04.2026 року, копія Детального описку наданих послуг до Акту № Д/21604 від 14.04.2026 року

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідачем заявлено щодо не співмірності витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. зі складністю справи, оскільки позовна заява є типовою та не потребує значної юридичної підготовки, відсутність значного обсягу доказів, у зв`язку з чим просять зменшити правову допомогу до 1500 грн.

Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, клопотання відповідача, межі задоволення позовних вимог, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 3 000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 46 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1224 грн. 70 коп.

Ч.5 ст. 268 ЦПК України встановлено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 10,12,81, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8830001 від 31.10.2019 року в розмірі 15 223 грн. 00 коп., судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1224 грн. 70 коп. витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 грн., а всього 19 447 грн. 70 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна