Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №381/5213/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/191/26

381/5213/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження № 42025112310000101 від 05.08.2025 та № 12025111310001211 від 09.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вишневе Бучанського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні нікого немає, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.07.2025 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебував у приміщенні торгового залу магазину «Кокетка», що на 1-му поверсі в буд. 6 по вул. Івана Мазепи в м. Фастів Київської області, де на торговому прилавку побачив мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 7» біло-рожевого кольору ІМЕН: НОМЕР_1 який знаходився у силіконовому чохлі бежево-білого кольору з сім-картою мобільного оператору «Lifecell» з номером мобільного телефону НОМЕР_2 . Після цього у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення вказаного мобільного телефону.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгового прилавку мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 7» біло-рожевого кольору ІМЕН: НОМЕР_1 , вартістю 4735 гривень 64 копійки, без ПДВ, який знаходився у силіконовому чохлі бежево-білого кольору, вартістю 90 гривень 00 копійок, без ПДВ, з сім-картою мобільного оператору «Lifecell» з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , вартістю 83 гривні 33 копійки, без ПДВ, які сховав у праву задню кишеню штанів, в які був одягнутий.

Після цього ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4908 гривень 97 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 185 КК України, а саме, крадіжку, вчинену в повторно, в умовах воєнного стану.

Окрім того, 30.09.2025 близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_4 , перебував у приміщенні салону краси «М`ята» що за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 21, де у кабінеті косметології на столі побачив тату-машинку чорного кольору марки «AMBITION» у футлярі сірого кольору з надписом «AMBITION», після чого у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення вказаної тату-машинки.

Відразу після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з столу в кабінеті косметології тату-машинку чорного кольору марки «AMBITION» у футлярі сірого кольору з надписом «AMBITION», вартістю 3305 гривень 14 копійок, без ПДВ, яку сховав всередину куртки в яку був одягнений.

Після цього ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 3305 гривень 14 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, крадіжку, вчинену повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі та надав суду наступні показання.

В кінці липня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 зайшов до магазину «Кокетка», що знаходиться у торговому центрі «Фора» і взяв зі столу мобільний телефон, який поклав до кишені штанів та покинув приміщення магазину, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Також, ОСОБА_4 повідомив суд, що у вересні 2025 року перебував у приміщенні салону краси «М`ята», де побачив тату-машинку, яку відразу після цього викрав. У вчиненому щиро кається та шкодує про вчинене, шкоду потерпілим відшкодував, просив суд його суворо не карати.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду надала наступні показання.

30 липня 2026 року перебувала на роботі у магазині «Кокетка» та на декілька хвилин перейшла у інший відділ, залишивши мобільний телефон на столі, а коли повернулася то побачила, що телефона немає, після чого одразу повідомила керівництво про викрадення, після чого одразу було переглянуто камери на яких було видно крадія. Потім вона вибігла з магазину і інший працівник показав їй того чоловіка, який викрав телефон, після чого його було затримано працівниками поліції.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини цього кримінального правопорушення і судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, потерпіла ОСОБА_6 була допитана судом, а потерпіла ОСОБА_7 подала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, суд, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз`яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.

Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як крадіжки, вчинені, повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне покарання, суд враховує наступне.

Згідно з документами, що характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , він раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, не є особою з інвалідністю, одружений, на утриманні нікого немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховано щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального провадження.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

При обранні та призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65, 68 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких, умисних, кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , його поведінку до вчинення кримінальних правопорушень та після їх вчинення, позицію потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не заявили, думки щодо міри покарання не висловлювали, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 4 ст.185 КК України із застосуванням положень ст. 69-1 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше судимий, був звільнений з місць позбавлення волі 21.05.2025, після чого на шлях виправлення не став і 30.07.2025 вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності, а перебуваючи під запобіжним заходом у виді цілодобового домашнього арешту повторно вчинив аналогічне кримінальне правопорушення 30.09.2025, суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання та встановлення йому іспитового строку на підставі ст.75 КК України відсутні. Тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.4 ст.185 КК України. Водночас, зважаючи на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з 03.09.2025 до 02.11.2025, а в подальшому йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з 28.10.2025, який був продовжений судом, вказаний період попереднього ув`язнення слід врахувати у строк призначеного обвинуваченому покарання за правилами, визначеними у ч.ч. 5, 7 статті 72 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Судові витрати відсутні.

Питання про речові докази у справі слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 369-371, 373, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 слід обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши йому у строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення, починаючи з 03.09.2025 до 27.10.2025 із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а з 28.10.2025 до 16.09.2026 - із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

?Мобільний телефон марки «iPhone 7» білорожевого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , який знаходився у силіконовому чохлі бежевобілого кольору - залишити власнику ОСОБА_6 ;

?Жорсткий футляр квадратної форми сірого кольору, який закривається на блискавку, оснащений петлею для перенесення та посередині якого наявний напис літерами золотистого кольору «AMBITION», всередині якого знаходиться тату-машинка циліндричної форми чорного кольору з металевою вставкою золотистого відтінку, на якій нанесено напис «AMBITION», окремий відсік із чорним ремінцем, поліетиленовий пакет із дрібними деталями (ущільнювальні кільця), предмет у прозорій пластиковій упаковці, що має вигляд додаткового модуля насадки - залишити власнику ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1