Суд: Рокитнянський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 січня 2026 р.
Справа: №375/1255/23
Суддя: Штифорук О. В.
Справа № 375/1255/23
Провадження № 3/375/98/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2026 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук Оксана Вікторівна, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від начальника Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 103924 від 13.07.2023 року, 13.07.2023 року о 18 год 58 хв в смт Рокитне, по вул. Піщана водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з НОМЕР_1 з явними ознанками алкоголього та наркотичного сп`яніння, а саме: хитка хода, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавтсом України порядку відмовився повтовно протягом року, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130КУпАП.
Вказана справа перебувала у провадженні судді Рокитнянського районного суду Київськоїобласті Чорненької О.І.
Постановою суду від 24.10.2023 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення зупинено до звільнення останнього з військової служби.
Відповідно до протоколу повторного розподілу справ автоматизованою системою документообігу в суді від 22.01.2024 року, вказана цивільна справа розподілена судді Штифорук О.В.
ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про поновлення провадження та закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя зазначає про наступне.
У КУпАП передбачено випадки зупиненя розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини четвертої статті 277 цього Кодексу строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи лікуванні, у відпустці тощо).
Інших випадків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення в КУпАП не передбачено, тому зупинення судового провадження в справах про інші адміністративні правопорушення можливе лише після внесення відповідних змін до цього Кодексу.
Враховуючи зазначене судове провадження стосовно ОСОБА_1 необхідно поновити.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Згідно вимог ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Відповідно до положень ч.6 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Визначення у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до встановленої практики Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення зокрема у рішеннях у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру.
Наведене робить можливим застосування за аналогією норм закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питань, які напряму не врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (далі - постанова Пленуму ВСУ) судам роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (далі - КК), у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК).
Відповідно до положень ч. 1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло :
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
Відповідно до положень ст.335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду наголошує, що нез`явлення обвинуваченого до суду на виклик через захист Держави від збройної агресії російської федерації не може свідчити про умисне вчинення дій, спрямованих на ухилення від суду, що виключає закінчення строків давності й зупиняє строки, визначені ч.1 ст.49 КК України (Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 16.05.2023 у справі № 554/10716/19).
Згідно п.8 постанови Пленуму Пленуму ВСУ, передбачено, що якщо закінчились певні строки давності згідно ст.49 КК України, то звільнення від відповідальності є не правом, а обов`язком суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 в справі №735/1121/20, вирішувала виключну правову проблему щодо застосування судами строків давності, передбачених ст.49 КК України.
В аспекті розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, має значення, що ВП ВС роз`яснила, що реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за таким правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.
Тобто, строк звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження судом чітко визначений і не залежить від фактору здійснення тих чи інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, що узгоджується й з послідовністю викладення норм ст. 38 КУпАП та вищезазначеним тлумаченням судом її положень, що має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом із усіх можливих.
Отже, положеннями КК України, та положенням КУпАП і усталеною судовою практикою чітко визначено, що в разі закінчення строків притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, особу належить звільнити від такої. І це не право, а обов`язок суду, в тому числі на етапі підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні чи в справі про адміністративне правопорушення, не розпочинаючи провадження, тобто без визнання особи винною за результатами повного судового розгляду.
Як вбачається з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що поставлене органом Управління патрульної поліції у Київській області ОСОБА_1 за провину правопорушення не є триваючим, строк накладення стягнення за протоколом сплинув 13.07.2024 року, а тому провадження у справі підлягає до закриття.
На підставі викладеного та керуючись ст.38, п.7 ст.247, ст. ст. 283, 294 КУпАП, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - поновити.
Закрити адміністративне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Оксана ШТИФОРУК
Постанова суду набирає законної сили ____________________________
Постанову може бути пред`явлено до виконання до _________________
Оригінал: reyestr.court.gov.ua