Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №369/7529/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7529/26

Провадження № 2/369/11871/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №369/7529/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шульженко Д.Ю. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області 19 листопада 2010 року.

22 січня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області між сторонами зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

У шлюбі в сторін народилася дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29 червня 2018 року.

Фактично шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем припинені, спільне сімейне життя сторони не ведуть.

Діти проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою директора ТзОВ «Арсенал-Житлосервіс» №1251 від 14 лютого 2026.

Відповідач ОСОБА_2 не бере участі в утриманні спільних з позивачкою дітей, матеріальної допомоги на їхнє забезпечення добровільно не надає, незважаючи на те, що є фізичною особою-підприємцем та отримує дохід від здійснення підприємницької діяльності.

На підставі наведеного представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї третини частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

02 червня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що в серпні 2025 року його було мобілізовано до Національної Гвардії України, де він і проходив службу до квітня 2026 року.

З військової служби його було звільнено у зв`язку з непридатністю до військової служби внаслідок захворювань отриманих під час її проходження. Зокрема, згідно свідоцтва про хворобу №256/НГ від 03.03.2026 йому встановлено діагноз розсіяний склероз та встановлено ІІІ групу інвалідності, також встановлено супутні діагнози: гіпертонічна енцефалопатія, гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба та остеохондроз хребта. На даний час вказані хвороби значним чином ускладнюють життя відповідача в цілому та сферу професійної діяльності, що зокрема пов`язана з необхідністю тривалого перебування за комп`ютером, поїздками автомобільним транспортом.

Після повернення з військової служби відповідач не проживає спільно з ОСОБА_1 та дітьми, проте жодним чином не ухиляється від участі в їх вихованні та утриманні. Зокрема, з метою регулярного спілкування з дітьми та участі в їх житті відповідачем укладено договір оренди квартири в житловому комплексі, в якому проживають ОСОБА_1 з дітьми.

На даний час, через стан здоров`я, необхідність проходження систематичного медичного лікування та обстеження, необхідність витрати коштів на оренду квартири, відповідач не має сталого заробітку.

На підтвердження своїх доводів долучив копію договору оренди квартири від 11.04.2026 року; копію свідоцтва про хворобу №256/НГ; копія рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про призначення групи інвалідності, пов`язаної із проходженням служби; копію військового квитка.

Просив суд відмовити у задоволені позовних вимог та стягувати з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі 6000 грн щомісячно, починаючи з 19.04.2026 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

18 червня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Таким чином, наявність у відповідача захворювань, встановлення йому ІІІ групи інвалідності внаслідок проходження військової служби є обставинами, що підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, однак не звільняють його від обов`язку утримувати своїх дітей та не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Крім того, особи, які отримали інвалідність внаслідок проходження військової служби, мають право на передбачені законодавством соціальні гарантії та відповідні державні виплати, зокрема пенсійне забезпечення, грошову допомогу та інші види соціальної підтримки. Вказані обставини також підлягають врахуванню при оцінці матеріального становища відповідача.

Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що його стан здоров`я фактично позбавляє його можливості працювати, здійснювати підприємницьку діяльність або отримувати дохід з інших законних джерел.

Сам факт інвалідності не означає, що особа не може працювати або займатися підприємницькою діяльністю, і не підтверджує відсутність у неї доходу.

Зокрема, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, тобто здійснює або має можливість здійснювати підприємницьку діяльність і не є безробітним.

Також відповідачем не підтверджено документально розмір понесених ним витрат на лікування, реабілітацію, придбання лікарських засобів чи інші витрати, пов`язані зі станом здоров`я, які б свідчили про значне погіршення його матеріального становища.

Отже, наведені відповідачем обставини можуть бути враховані судом під час оцінки його матеріального становища, однак не доводять відсутності у нього можливості брати належну участь у матеріальному забезпеченні дітей.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи. У позовних вимогах представник позивача просив суд розгляд проводити у відсутності позивача.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області 19 листопада 2010 року.

22 січня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області між сторонами зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

У шлюбі в сторін народилася дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29 червня 2018 року.

Діти проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою директора ТзОВ «Арсенал-Житлосервіс» №1251 від 14 лютого 2026.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний ряд захворювань, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №256/НГ.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно частин 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд враховує доводи відповідача щодо стану його здоров`я. Відповідно до свідоцтва про хворобу № 256-НГ у відповідача наявна низка захворювань, на які він посилається як на обставини, що зумовлюють необхідність несення витрат на лікування та, на його думку, впливають на можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.

Водночас саме по собі встановлення у відповідача зазначених захворювань не свідчить про наявність об`єктивних підстав для визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 грн щомісячно. Надане свідоцтво про наявність захворювань підтверджує стан здоров`я відповідача та наявність у нього відповідних захворювань, однак не містить відомостей про розмір фактичних витрат відповідача на лікування, необхідність постійного придбання лікарських засобів, їх вартість, а також про те, що стан здоров`я відповідача унеможливлює отримання ним доходу або істотно обмежує його можливість виконувати обов`язок щодо утримання дітей.

При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що такі витрати є настільки значними та постійними, що об`єктивно зумовлюють необхідність визначення аліментів саме у твердій грошовій сумі у вказаному відповідачем розмірі.

Отже, суд, враховує стан здоров`я відповідача, як одну з обставин, передбачених статтею 182 СК України, разом із тим, в ході судового розгляду, обставини, які б свідчили про істотне зниження матеріальних можливостей відповідача або неможливість сплачувати аліменти у частці від усіх видів його доходу, не знайшли свого підтвердження.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).

Враховуючи обставини, викладені у ч. 1 ст. 182 СК України, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, суд дійшов висновку про те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання двох дітей, має становити 1/3 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки, на думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дітей їх мати ОСОБА_1 , є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дітей, їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України, суд присуджує стягнення аліментів з дня звернення до суду, тобто з 19 квітня 2026 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 1 331,20 грн. в дохід держави.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись до ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення кожним із дітей повноліття, починаючи з 19 квітня 2026 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп. в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК