Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №366/556/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/556/26

Провадження № 2/366/854/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.09.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором позики від 17.11.2024 в частині здійснення повернення наданих коштів, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 10 000 доларів США за курсом національного банку України на день виконання рішення та 10 % від суми позики у сумі еквівалентній 12 000, 00 доларів США за курсом національного банку України на день виконання рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 17.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.05.2026.

У судовому засіданні 08.05.2026 розгляд справи відкладено на 04.06.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 04.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.07.2026.

У судовому засідання 08.07.2026 у справі оголошено перерву до 20.08.2026.

20.08.2026 у судовому засіданні у справі оголошено перерву до 08.09.2026.

Участь у судовому засіданні 08.09.2026 в режимі відеоконференції взяла представник позивача, адвокат Созанська Т.І., яка просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3)відповідач не подав відзив;

4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з`явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов і сторона позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалити у справі заочне рішення.

Оскільки всі передбачені частиною першою статті 280 ЦПК України умови наявні, а представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Дослідивши письмові докази, надані учасниками справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 77, 81 та 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження.

Судом встановлено, що 17.11.2024 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики б/н (далі Договір).

Згідно з п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 4.1, 4.2, 4.3 Договору Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США, а Позичальник зобов`язується сплачувати відсотки за користування коштами у розмірі 10 % від суми позики на місяць. Проценти нараховуються у валюті долари США. Строк надання позики становить 1 (один) рік. Договір діє до 17.11.2025, але в будь-якому випадку до моменту повного фактичного виконання зобов`язання Позичальником

У п. 2.3 Договору передбачено, що відсотки на суму позики нараховуються щомісячно, починаючи з 17.11.2024 до моменту фактичного повернення суми позики.

Розрахунковим місяцем вважається період з 17 числа одного місяця по 17 число наступного календарного місяця (п. 2.4. Договору).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1-3.3 Договору, грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США передаються Позичальнику готівкою у валюті долари США в момент підписання цього Договору, а факт отримання Позичальником коштів підтверджується його підписом на Договорі.

У п. 3.4 Договору зазначено, що позичальник підтверджує, що грошові кошти перелічені ним особисто, купюри оглянуто на предмет справжності. Претензій до Позикодавця щодо кількості грошових коштів, справжності купюр та своєчасності видачі позики Позичальник не має.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору, Позичальник зобов`язується повернути суму позики не пізніше 17.11.2025. Сума відсотків за користування грошовими коштами, що встановлена п. 2.2 Договору, сплачується щомісячно до 9 числа кожного місяця до моменту фактичного повернення суми позики. Перша оплата має відбутись до 17.12.2024 (за період з 17.11.2024 до 17.12.2024), а подальші оплати до 17 числа кожного календарного місяця після листопада 2024 року.

Згідно з п. 6.2 Договору за порушення строку повернення суми позики, встановленої п. 2.1 Договору або за порушення строку виплати суми відсотків за користування грошовими коштами, що встановлена п. 2.2 Договору, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму залишку заборгованості.

Судом встановлено, що Договір між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) підписано 17.11.2024 через онлайн сервіс, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 17.11.2024.

Відповідно до статей 5, 6 і 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ є документом, інформацію в якому зафіксовано у вигляді електронних даних; для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного відповідно до закону.

За частинами першою і другою статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа та його допустимість як доказу не можуть бути заперечені виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 та статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а кожний його примірник із належним електронним підписом є оригіналом електронного документа.

Наданий суду протокол створення та перевірки електронних підписів дає змогу ідентифікувати підписувачів і підтверджує цілісність підписаного документа. Відповідач не подав доказів компрометації засобу електронного підпису, підроблення підпису, зміни документа після його підписання чи вчинення правочину іншою особою. Тому суд визнає Договір підписаним сторонами в установленому законом порядку та таким, що відповідає письмовій формі правочину.

Відповідно до статей 202, 626, 627, 628 та 629 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору й визначенні його умов з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтями 525, 526 і 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; якщо встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку саму суму. Договір позики є укладеним із моменту передання грошей.

Частина друга статті 1047 ЦК України передбачає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. У цій справі таким документом є підписаний сторонами Договір, у якому відповідач прямо підтвердив одержання 10 000 доларів США, їх перерахування та відсутність претензій щодо передання коштів.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в такій самій сумі у строк і в порядку, встановлені договором.

Відповідач не надав доказів повернення позики повністю або частково та не спростував факту одержання коштів. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 000 доларів США основного боргу.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформулювала висновок, за яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; після прострочення права кредитора охороняються, зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України. Цей підхід застосовний і до процентів за договором позики.

Позивач заявила до стягнення проценти лише за погоджений строк користування позикою - з 17 листопада 2024 року до 17 листопада 2025 року, тобто за дванадцять місяців, і не просила стягувати договірні проценти за період після закінчення строку позики.

Розрахунок процентів становить: 10 000 доларів США ? 10 % ? 12 місяців = 12 000 доларів США.

Доказів сплати процентів відповідач не подав. Договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано; зустрічних вимог щодо недійсності окремих його умов не заявлено. За таких обставин вимога про стягнення 12 000 доларів США процентів за користування позикою в межах погодженого сторонами річного строку є обґрунтованою.

Щодо валюти виконання зобов`язання суд зазначає таке.

Відповідно до статей 192, 524 та 533 ЦК України законним платіжним засобом на території України є гривня; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті; використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків допускається у випадках, порядку та на умовах, установлених законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц зазначила, що належним виконанням грошового зобов`язання, визначеного в іноземній валюті, є повернення коштів у погодженій сторонами валюті, якщо це не суперечить закону. У разі зазначення в судовому рішенні суми боргу в іноземній валюті стягненню підлягає саме визначена в рішенні сума іноземної валюти, а не її довільно зафіксований гривневий еквівалент.

Оскільки сторони визначили суму позики та проценти в доларах США, а позивач просила стягнути заборгованість саме в цій валюті, належним способом захисту є стягнення 10 000 доларів США основного боргу та 12 000 доларів США процентів, а всього - 22 000 доларів США.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 7 696, 34 грн, які підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись статтями 133-134, 137, 141, 200, 206, 259,263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, за курсом Національного банку України на день виконання рішення, у розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) доларів США та 10 (десять) % від суми позики у розмірі 12 000, 00 (дванадцять тисяч) доларів США.

3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 7 696, 34 грн. (сім тисяч шістсот дев`яносто шість гривень тридцять чотири копійки)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Повний текст складено та підписано 17.09.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН