Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №361/10943/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/10943/25

провадження № 3-зв/361/5/26

17.09.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василенко Т. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області заяву адвоката Хуторненка Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипки Олександра Володимировича від участі в розгляді справи № 361/10943/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2026 року до канцелярії Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява адвоката Хуторненка І. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипки О. В. від участі в розгляді справи № 361/10943/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 вересня 2026 року для розгляду зазначеної заяви визначено головуючого суддю Василенко Т. К.

Заява мотивована тим, що під час судового засідання, яке відбулося 14 вересня 2026 року о 09 год 30 хв, суддя, на думку заявника, безпідставно відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з подачею заяви про відкладення розгляду справи особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та перебуває під наглядом сімейного лікаря, але бажає приймати участь у розгляді справи та надати особисто пояснення, подати клопотання, чим порушив право особи на подачу доказів, що викликає цілком обґрунтовані сумніви в його неупередженості під час розгляду справи.

17 вересня 2026 року до суду від заявника надійшли письмові пояснення та доповнення до них, в яких останній додатково повідомляє, що суддя Скрипка О. В. безпідставно відхилив клопотання захисника та проігнорував медичні документи ОСОБА_1 , як і особисту заяву особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про відкладення розгляду, де він чітко вказав, що особисто бажає надати пояснення суду. Проте суддя Скрипка О. В., відхиливши клопотання за наявності чинного медичного висновку, позбавив ОСОБА_1 можливості подати докази, чим створив односторонню перевагу для матеріалів обвинувачення, сформованих поліцією. Крім того, захисник зазначив, що ним 17 червня 2026 року до суду було подане обґрунтоване клопотання про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, суддя Скрипка О. В. протягом більш ніж трьох місяців умисно ігнорував вказане клопотання, не здійснював розгляд справи по суті, а 14 вересня 2026 року – в останній день річного строку – спробував провести засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, хворого ОСОБА_1 . Такі дії, на думку заявника, свідчать про свідоме та штучне позбавлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 права на процесуальне виправдання та є прямим проявом обвинувального ухилу, що є підставою для задоволення заяви про відвід судді Скрипки О. В.

Заявник у судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді Скрипки О. В., просив її задовольнити.

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипка О. В., будучи належним чином повідомленим про судове засідання, не з`явився, правом подачі письмових пояснень не скористався.

Заслухавши пояснення заявника, вивчивши заяву про відвід та письмові пояснення, суддя дійшов такого.

Положеннями КУпАП питання відводів або самовідводів судді у справі про адміністративне правопорушення не врегульоване.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на віднесення справ про адміністративні правопорушення до кримінальної сфери судочинства.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме норми КПК України.

Згідно приписів статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Розглядаючи доводи захисника, суд виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді має важливе, але не вирішальне значення.

Вирішальне значення при цьому має можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.

Так, зі змісту заяви та письмових пояснень вбачається, що 14 вересня 2026 року під час судового засідання в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП клопотання про відкладення судового розгляду було залишено суддею без задоволення, що на думку захисника, є підставою мати в останнього сумнів в неупередженості судді під час розгляду цієї справи.

Проте зазначений довід захисника не містять у собі достатніх підстав, який свідчив б про необ`єктивність чи упередженість судді, а зводиться лише до незгоди з процесуальною дією та рішенням суду, проте така незгода не є підставою для відводу судді.

За таких обставин, заявлений адвокатом відвід судді від участі у зазначеній справі є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 369-372 КПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Хуторненка Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипки Олександра Володимировича від участі в розгляді справи № 361/10943/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. К. Василенко