Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №357/13433/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13433/26

3/357/4189/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726873 від 23.07.2026 року:23.07.2026 року о 11 год. 10 хв. в с. Храпачі, вул. Ярова, 43, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ Славута» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка та млява мова, порушення координації рухів. Проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер, а також у медичному закладі, відмовився.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 130 КУпАП.

Позиція особи, що притягається до адміністративної відповідальності щодо інкримінованого правопорушення

ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю та підтвердив суду обставини події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 зазначив суду, що на даний момент зробив для себе необхідні висновки та запевнив суд, що вчиняти правопорушень за ст.130 КУпАП, а також керувати транспортним засобом не буде, а автомобіль, яким ОСОБА_1 користувався, останній віддав сину.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Загальні положення

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З досліджених матеріалів справи та відеозаписів установлено, що 23.07.2026 року о 11 год. 10 хв. в с. Храпачі Білоцерківського району Київської області, по вул. Яровій, 43, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ Славута» д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції.

Працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, тому поліцейський висунув ОСОБА_1 вимогу пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу або в найближчому визначеному для цього закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, з роздруківок постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що протягом року до події, яка розглядається, ОСОБА_1 двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 та ч.3 ст.130 КУпАП.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

Висновок щодо доведеності винуватості

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наданими ним в судовому засіданні поясненнями та сукупністю досліджених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726873 від 23.07.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.07.2026; актом огляду на стан сп`яніння; рапортом поліцейського від 23.07.2026; роздруківкою електронного рапорта від 23.07.2026; роздруківкою фотознімку; листом № 190699-2026 від 28.07.2026; роздруківкою постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2026 з Єдиного державного реєстру судових рішень; роздруківкою постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2026 з Єдиного державного реєстру судових рішень та відеозаписами.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Щодо адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд у межах санкції частини третьої статті 130 КУпАП, беручи до уваги характери та обставини правопорушення,підвищений ступінь його суспільної небезпеки, особу порушника, який є особою похилого віку, ставлення ОСОБА_1 та зроблені ним висновки, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про належність транспортного засобу ОСОБА_1 на праві власності, суддя вважає необхідним застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, до стягнення за нове правопорушення приєднується невідбута частина попереднього стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами може перевищувати граничний строк, визначений ч. 2 ст. 30 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами з моменту набрання законної сили постановою суду про позбавлення такого права.

Судом установлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2025, яка набрала законної сили 16.09.2025, у справі № 357/9772/25, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 та ч. 3 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років. На момент постановлення даної постанови невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить вісім років одинадцять місяців двадцять дев`ять днів.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2025, яка набрала законної сили 13.10.2025, у справі № 11071/25, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП із застосуванням штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить дев`ять років двадцять шість днів.

Отже, ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення 23.07.2026, тобто до закінчення строку попередніх стягнень у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Тому на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП ця невідбута частина підлягає приєднанню до семирічного строку позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за нове адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі, встановленому законом.

Керуючись ст. 23, ч. 3 ст. 30, ст. 40-1, ч. 3 ст. 130, ст. 251, 252, 266, 268, 283–285, 307, 308, 317-1 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП приєднати до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком вісім років одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, накладеного постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2025 у справі № 357/9772/25, та невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком дев`ять років двадцять шість днів, накладеного постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2025 у справі № 11071/25.

Остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк двадцять вісім років двадцять п`ять днів, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяОлег ГРЕБІНЬ