Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №288/1605/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1605/26

Провадження № 1-кп/288/171/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065660000054 від 17 серпня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Шекляєве, Анучинського району, Приморського краю рф, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, освіта середня, одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не працює, раніше не судимий,

що обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2026 року близько 21 години 00 хвилин у ОСОБА_3 , який перебував на подвір`ї домоволодіння по АДРЕСА_1 , у ході словесного конфлікту із дружиною ОСОБА_4 , виник раптовий протиправний умисел, направлений на заподіяння останній тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 у вказаний день, час та місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його наслідки, ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, підійшов до своєї дружини та наніс останній два удари кулаком правої руки в нижню частину живота та два удари долонею правої руки в ділянку обличчя зліва.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забитих саден лівої половини обличчя та нижньої частини живота, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразились в спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

До направленого прокурором обвинувального акту додано клопотання про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку, в якому прокурор просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 14 вересня 2026 року обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 555 від 21 грудня 2010 року) добровільно надав письмову заяву щодо визнання своєї винуватості, в якій беззаперечно визнав свою винуватість та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 14 вересня 2026 року також подала заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 ..

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали кримінального провадження №12026065660000054 від 17 серпня 2026 року, в яких міститься і протокол допиту підозрюваного від 14 вересня 2026 року, де він визнав свою вину (аркуш справи 67-68).

Враховуючи наведене, відповідно до положень статті 382 КПК України, на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно до частини 2 статті 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Частина 1 статті 302 КПК України вказує, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 302 КПК України, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно до частини 2 статті 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, а саме: у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, оскільки відповідно до конвенційної теорії істини сторона обвинувачення та сторона захисту дійшли згоди про те, що мало місце вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, і він винуватий у його вчиненні.

Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 53 цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставиною, згідно статті 67 КК України, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Як вбачається з висновку експерта № 143 від 17 серпня 2026 року, при судово-медичному обстеженні ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: - забитих саден лівої половини обличчя та нижньої частини живота (без зазначення точної локалізації, кількості, форми, розмірів, морфологічних особливостей), які є легкими тілесними ушкодженнями. Дані тілесні ушкодження утворились від дії твердого тупого предмету (предметів). /а.с. 18-19/. Відповідно до додатково висновку №152 від 01 вересня 2026 року, можливість утворення виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, в термін та за обставин, що вказані в протоколі проведення слідчого експерименту за участі потерпілої – не виключається. /а.с.52-53/.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, позицію прокурора, також те, що ОСОБА_3 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та інші обставини справи, приходить до висновку, що необхідно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за частиною 1 статті 125 КК України у виді штрафу, так як таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Речові докази по вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по даному провадженню не заявлявся.

Підстав для застосування щодо обвинуваченогозапобіжного заходу не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 302, 369-371, 373, 374, 382 КПК України; ст. 125 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 – не обирати.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1