Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №935/962/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/962/26

Провадження № 2/935/1022/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Коростишівський завод «Реммашторф», третя особа Коростишівська державна нотаріальна контора про скасування заборони,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та в обґрунтування вимог вказує, що позивач ОСОБА_1 є єдиним власником об`єкта житлової нерухомості - житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на цей будинок набуто на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку 31 березня 2005 року. За змістом вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 . Володіючи на праві власності цим будинком більше ніж 20 років позивач вирішила відчужити його та подарувати своїй доньці. З цією метою вона звернулась до нотаріуса для посвідчення відповідного правочину. Однак, після вивчення документів та відомостей про майно, що містяться у реєстрі позивачу було повідомлено, що на житловий будинок АДРЕСА_1 накладено заборону. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 березня 2026 року № 466589909, 22 березня 2006 року зареєстрована заборона № 3000070 на підставі повідомлення Коростишівського ремзаводу (нині - ДП «Коростишівський завод «РЕММАШТОРФ»). Дата виникнення 24 квітня 1972 року, власник нерухомого майна - ОСОБА_3 , обтяження зареєстровано Коростишівською державною нотаріальною конторою. 22 березня 2006, вказана заборона була внесена як не погашена до новоствореного Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, порядок ведення якого регулюється Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5, та була зареєстрована на реєстраційним номером обтяження 30000. Крім того, державною нотаріальною конторою було повідомлено, що зняття такої заборони є неможливим, так, як на сьогоднішній день відсутні будь-які документи, на підставі яких накладалося вказане обтяження або знімалася заборона у зв`язку із закінченням строків їх зберігання. Варто зазначити, що громадянин ОСОБА_3 був власником цього житлового будинку, проте з моменту накладення заборони (1972 рік) цей будинок відчужувався кілька разів. Таким чином, іншого способу зняття заборони відчуження, накладеної на належний мені житловий будинок, аніж судовий не існує.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити, а судові витрати віднести за рахунок позивача.

Представник відповідача Державного підприємства Коростишівський завод «Реммашторф» в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному вебсайті суду. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому суд провів засідання без участі представника відповідача.

Представник третьої особи завдувач Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області Ломакова М.І. в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі. Інші заяви чи клопотання відсутні.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31.03.2005 року ОСОБА_4 , ОСОБА_2 продали, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7048590 від 19.04.2005 ОСОБА_1 зареєструвала за № 10316863 право власності на житловий будинок за адеросою: АДРЕСА_1 .

В листі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коростишівської державної нотаріальної контори Житомирської області від 11.03.2026 № 144/01-16 адресованій ОСОБА_1 зазначено, що 24.04.1972 року Коростишівською державною нотаріальною конторою було отримано повідомлення Коростишів ремзавод, згідно якого цього ж дня було проведено реєстрацію заборони відчуження житлового будинку, належного ОСОБА_3 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки будь-яких відміток у Реєстрі реєстрації заборон про зняття вказаної заборони не міститься, 22.03.2006 року вказана заборона була внесена до новоствореного Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, порядок ведення якого регулюється Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна, затверджений Наказом МЮУ від 09 червня 1999 року №31/5, за реєстраційним номером обтяження: 3000070. Будь-яких повідомлень про припинення зобов`язань, згідно яких було накладено саме обтяження, до нотаріальної контори не надходило, документи, на підставі яких накладалося вказане обтяження відсутні (оскільки строки зберігання давно закінчилися), зняти заборону відчуження належного вам нерухомого майна немає можливості.

Відповідно до довідки № 2 від 26.08.2026 Державного підприємства Коростишівський завод «Реммашторф», вбачається, що Коростишівський ремонтний завод перейменовано в завод «Коростишівреммашторф», згідо з наказом № 27 від 28.02.1992 року завод перейменовано в Коростишівський завод «Контакт», який в подальшому змінив назву на Державне підприємство Коростишівський завод «Реммашторф» відповідно до наказу № 1 від 31.05.1993.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, при цьому держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права володіння або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач є власником вказаного будинку на який 24.04.1972 року накладено обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, власником якого тоді була інша особа, однак позивач у 2005 році купила вказаний будинок, а вказані обтяження були внесені у 2006 році до новоствореного Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна, а тому враховуючи вищевикладене та те, що відповідач відзиву чи будь-яких заперечень до суду не направив, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на володіння та розпорядження майном належним йому на праві власності, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 16, 316, 391 ЦК України, суд ,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3000070 від 22 березня 2006 року, здійснений Коростишівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Коростишівського ремзаводу без номеру від 24 квітня 1972 року, архівний номер 2027625ZITOMIR5, архівна дата 24 квітня 2000 року, дата виникнення 24 квітня 1972 року, № реестра:10, внутр. № С2012Е3925Р152317945.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державне підприємство Коростишівський завод «Реммашторф», код ЄРДПОУ 02968160, місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. 19-та буддільниця, 12525.

Повне судове рішення складено 07.09.2026

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО