Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №754/266/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 754/266/25 Суддя (судді) першої інстанції: Зотько Т.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому просив суд:

- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №558 від 23 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 25000,00 грн;

- провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.03.2025 позов залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в оскаржуваній постанові зазначені неправдиві дані, а саме вказано, що позивач не забрав повістку від 24.10.2024 з поштового відділення, проте вказане не відповідає дійсності, оскільки він особисто отримав зазначену повістку 26.10.2024, про що свідчить його особистий підпис з відповідною поміткою про вручення. Крім того, повістка № ВИ-46030 від 24.10.2024 та оскаржувана постанова № 558 від 23.12.2024 містять інформацію про те, що вони підписані начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Проте підписи на повістці та постанові є різними, тобто вони підписані не однією особою, що свідчить про підпис одного з документів невстановленою особою, яка згідно з законом не мала права підписувати повістку та/або постанову. Також, необґрунтованим є застосування максимального розміру штрафу у сумі 25 500 грн, передбачений санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки позивач раніше за подібними статтями до адміністративної відповідальності не притягувався, дані уточнив вчасно, а також вчасно пройшов військово-лікарську комісію, а обставини, які обтяжують відповідальність, в оскаржуваній постанові не зазначено. Наголошено, що направлення відповідачем повістки від 24.10.2024 з`явитися для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби 04.11.2024 о 08:30 год. є незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач вже пройшов ВЛК 09.09.2024 з визначенням придатності до військової служби та підлягає повторному медичному огляду лише 09.09.2025.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності не за отримання чи неотримання повістки, не за проходження чи не проходження ВЛК, а за нез`явлення за викликом по повістці. Також відповідач зазначає, що чинним законодавством військовозобов`язаному не надано право вибору з`являтися чи не з`являтися за отриманою повісткою. Крім того, законодавство не наділяє військовозобов`язаного правом надання оцінки доцільності чи недоцільності виклику його до територіального центру комплектування - законодавство встановлена імперативна норма - з`являтися за викликом.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ухвалено постанову № 558 від 23.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 04.11.2024 об 08 год. 30 хв. не прибув за викликом відповідача, зазначений у повістці від 24.10.2024, яку не забрав з поштового відділення (повернута за закінченням терміну зберігання), чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову дійшов висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірно прийняв постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, завданням якого є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

В силу ч.1 ст.210-1 КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі в особливий період.

Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-IX від 03.03.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, зокрема, порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України; процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Відповідно до п.30-2 - 30-3 указаного Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Пунктом 34 Порядку №560 передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

За правилами пп. 2 п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, законодавець наділив повноваженнями, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки надсилати повітки на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. Належним врученням такої повістки, направленої на адресу місця проживання, зазначену під час уточнення облікових даних, вважається день, визначений у пп. 2 п. 41 Порядку №560.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 04.11.2024 о 08 год. 30 хв. не прибув за викликом відповідача, зазначений у повістці від 24.10.2024, яку не забрав з поштового відділення (повернута за закінченням терміну зберігання).

Проте, матеріали справи свідчать, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 0221701587770, позивач особисто отримав зазначену повістку 26.10.2024, про що свідчить його особистий підпис з відповідною поміткою про вручення особисто. Крім того, на офіційному сайті Укрпошти за номером відправлення 0221701587770 також міститься інформація, що відправлення вручене особисто 26.10.2024.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що зазначення в постанові про те, що позивач не забрав з поштового відділення (повернута за закінченням терміну зберігання) вищевказану повістку, не є самостійною підставою для її скасування, оскільки підтверджує дотримання відповідачем процедури направлення повістки від 24.10.2024 № ВИ-46030.

Щодо доводів позивача, що підписи на повістці та постанові є різними, тобто вони підписані не однією особою, що свідчить про підпис одного з документів невстановленою особою, яка згідно з законом не мала права підписувати повістку та/або постанову, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до правоохоронних органів, наявності кримінального провадження або вироку суду з цього приводу.

Таким чином, доводи позивача про підписання вищевказаних повістки та постанови різними особами є необґрунтованими.

Позивачем в апеляційній скарзі також наголошено, що направлення відповідачем повістки від 24.10.2024 з`явитися для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби 04.11.2024 о 08:30 год. є незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач вже пройшов ВЛК 09.09.2024 з визначенням придатності до військової служби та підлягає повторному медичному огляду лише 09.09.2025.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.п. 68-69 Порядку №560 у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби.

Резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Як вбачається з повістки №ВИ-46030 від 24.10.2024, позивач викликається на 08:30 год. 04.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Проте, відповідно до даних з Резерв+, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд і згідно з рішенням військово-лікарської комісії (результати медичного огляду) від 09.09.2024 придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони (а.с. 24).

Крім того, як вбачається з військово-облікового документу позивача №181220241320380100007, виданого керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач підлягає повторному медичному огляду 09.09.2025 (а.с. 23).

Таким чином, направлення позивачу повістки №ВИ-46030 саме 24 жовтня 2024 року для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, в той час як ОСОБА_1 пройшов медичний огляд 09 вересня 2024 року, про що було достеменно відомо ІНФОРМАЦІЯ_1 , є протиправним.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо обізнаності відповідачем проходження позивачем медичного огляду для визначення придатності до військової служби 09 вересня 2024 року, що свідчить про неправомірність направлення йому повістки №ВИ-46030 саме 24 жовтня 2024 року, та про протиправність постанови по справі про адміністративне правопорушення №558 від 23 грудня 2024 року, яка підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з положень ст. 139 КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем згідно з квитанцією від 02.01.2025 ID №5260-3214-7762-6521 сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 605,60 грн та згідно з квитанцією від 02.04.2025 ID №0825-1167-8551-0901 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на загальну суму 908,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №558 від 23 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 25000,00 грн.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 16 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма