Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №640/33062/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №640/33062/20

Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/33062/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мельников Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №640/33062/20 (головуючий суддя в І-й інстанції - Мельников Р.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 28.09.2018 № 1022/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення позивача з реєстру платників податків єдиного податку;

- зобов`язати відповідача поновити реєстрацію платника єдиного податку позивача з моменту анулювання.

В обґрунтування позову зазначила, що рішення прийнято з порушенням норм п.п. 8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, оскільки у позивача не було податкового боргу і встановлених Податковим кодексом України підстав для виключення із реєстру платників єдиного податку.

Крім того рішення прийняте з порушенням приписів п.299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням органу, прийнятим на підставі акта перевірки. Проте перевірка позивача не проводилася.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 28.09.2018 № 1022/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників податків єдиного податку, прийняте відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головного управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію платника єдиного податку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з дати виключення з реєстру (з 30.09.2018 року).

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 2102 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Згідно з даними інтегрованих карток на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у позивача був наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, що є підставою для прийняття спірного рішення.

Позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений ст.122 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 12 серпня 2026 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 первинно зареєстрована Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, дата запису: 29.07.2008, номер запису: 20690000000016859.

Видами діяльності позивача є: 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (основний); 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Позивач перебуває на податковому обліку як фізична особа - підприємець у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві з 30.07.2008 року.

Згідно з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.06.2016 № 11586, позивач з 01.07.2016 по 30.09.2018 перебувала в реєстр платників єдиного податку як платник єдиного податку 3 групи (за ставкою оподаткування 5%).

Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві № 1022/26-15-13-14-26/3134104565 від 28.09.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 виключена з реєстру платників єдиного податку 30.09.2018 року.

Підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

За висновком рішення причина та документи (доповідна від 26.09.2018 року №14288/26-15-13-14-17) є підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пп.299.10.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України у випадках, визначених абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 (у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів).

Позивач зазначала, що не отримувала спірне рішення.

Представником позивача 31.07.2020 було направлено відповідачу адвокатський запит № 20/07/31-1П.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 11.08.2020 № 2900/АДВ/26-15-33-17-15 позивачу направлено копію рішення про виключення із реєстру платників єдиного податку, який отриманий представником позивача 14.08.2020.

Зазначеним листом Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що згідно із даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС протягом двох послідовних кварталів на кожне перше число місяця у позивача обліковувався борг по єдиному податку з фізичних осіб, а саме: на 01.04.2018 - 3648,32 грн, на 01.05.2018 - 3648,32 грн, на 01.06.2018 - 3648,32 грн, на 01.07.2018 - 3648,32 грн, на 01.08.2018 - 3648,32 грн, на 01.09.2018 - 3727,73 грн. Зазначена заборгованість по єдиному податку виникла у зв`язку з відсутністю інформації в інтегрованій картці платника про сплату податкового зобов`язання по єдиному податку, визначеного у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік, (реєстраційний номер 32010 від 09.02.2018), в сумі 5128,08 грн.

Позивач оскаржила рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку та рішення про невизнання податкової звітності платника єдиного податку до Державної податкової служби України шляхом подання скарги вих. № 20/10/09-1П від 09.10.2020.

Рішенням Державної податкової служби України вих. № 32367/6/99-00-04-04-03-06 від 12.11.2020 скаргу позивача задоволено частково, скасовано рішення про невизнання податкової звітності платника єдиного податку в частині оскарження рішення про виключення з реєстру залишено без розгляду

Зазначене рішення Державної податкової служби України вих. № 32367/6/99-00-04-04-03-06 від 12.11.2020 платником податків отримано 15.11.2020.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що контролюючий орган під час прийняття спірного рішення лише послався на дані інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС та наявність у позивача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб протягом двох послідовних кварталів на кожне перше число місяця, проте не проводив жодної перевірки позивача, отже , акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про виключення з реєстру платників податків єдиного податку, відповідачем не складалося.

Крім того, позивач надав докази сплати єдиного внеску у повному обсязі, тому податковий борг у позивача відсутній. Відповідач не надав доказів зворотного.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставою виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників податків єдиного внеску є посилання відповідача на порушення фізичною особою-підприємцем положень абз. 8 п. 298.2.3 ст. 298 та п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, а саме: не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом пунктом 3 пункту 299.10. статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

На підставі пункту 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Як визначено пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17, від 15 травня 2018 року у справі №813/676/17, від 19 лютого 2019 року у справі №826/7216/17, від 14 травня 2019 року у справі №813/1373/16, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 19 листопада 2019 року у справі №200/5738/19-а, від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17 в подібних правовідносинах.

Як свідчать матеріали справи прийняття відповідачем рішення від 28.09.2018 № 1022/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників податків єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відбулось на підставі доповідної від 26.09.2018 року №14288/26-15-13-14-17 та у зв`язку з встановленням за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС наявності у позивача боргу з єдиного податку з фізичних осіб протягом двох послідовних кварталів на кожне перше число місяця, а саме: на 01.04.2018 - 3648,32 грн, на 01.05.2018 - 3648,32 грн, на 01.06.2018 - 3648,32 грн, на 01.07.2018 - 3648,32 грн, на 01.08.2018 - 3648,32 грн, на 01.09.2018 - 3727,73 грн.

Податковий борг виник у зв`язку з відсутністю інформації в інтегрованій картці платника про сплату податкового зобов`язання по єдиному податку, визначеного у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік, (реєстраційний номер 32010 від 09.02.2018), в сумі 5128,08 грн.

Відповідачем не надано відповідного акту перевірки, в якому зафіксовано факту наявності у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Є неприйнятними доводи контролюючого органу про відсутність у п. 299.10 ст.299 ПК України та у пп.298.2.3 п.298.2 ст.98 ПК України вимоги щодо проведення податковим органом перевірки та оформлення її результатів актом, оскільки пункт 299.11 статті 299 ПК України є загальним для всіх випадків виявлення відповідним контролюючим органом порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою.

Зазначене свідчить про безпідставність прийняття оспорюваного рішення щодо позивача з підстав, передбачених абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, оскільки контролюючим органом порушено порядок та процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, суд зазначає, що позивачем 13.02.2018 року було перераховано єдиний податок за 4 квартал 2017 року у сумі 5128,08 грн на рахунок 31413699700006, одержувач - УК в Оболонському районі м. Києва, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, що підтверджується платіжним дорученням № Р24АР24А369781202А36269 від 13.02.2018.

ГУ ДКС у м. Києві листом вих. № 05-06.3/8329 від 28.08.2020 повідомило, що кошти в сумі 5128,08 грн, згідно квитанції від 13.02.2018 № Р24АР24А369781202А36269, перераховані до місцевого бюджету на рахунок №31413699700006, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» (далі ККДБ 18050400), а також, що кошти в сумі 5128,08 грн ФОП ОСОБА_2 з рахунків відкритих за ККДБ 18050400, за період з 13.02.2018 по 28.08.2020 не повертались.

Крім того, листом № 05-06.3/8372 віл 28.08.2020 ГУ ДКС України у м. Києві повідомило, що рахунок № 31413699700006 відкритий 07.02.2015 за кодом класифікації доходів бюджету 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» (далі - ККДБ 18050400) на ім`я управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва та закритий 11.09.2018.

Позивач зазначила, що станом на 13.02.2018 за балансовим рахунком 3141 «Надходження до загального фонду місцевих бюджетів» на ім`я управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва був відкритий лише рахунок № 31413699700006 для зарахування коштів єдиного податку з фізичних осіб.

Таким чином, на день прийняття рішення № 1022/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 у позивача був відсутній податковий борг зі сплати єдиного податку.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення від 28.09.2018 № 1022/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників податків єдиного податку, тому рішення підлягає скасуванню з визначенням відповідачу обов`язку поновити реєстрацію платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з огляду на приписи пункту 19-3.1 статті 19-3 ПК України та пункту 299.1 статті 299 ПК України.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи спірне рішення позивачем не отримано.

Після отримання інформації про виключення із реєстру платників єдиного внеску представник позивача 31.07.2020 року направив до відповідача адвокатський запит про надання копії рішення, відповідь на запит разом з копією спірного рішення отримано представником позивача 14.08.2020 року. Тобто, саме з цієї дати позивачу стало відомо про наявність рішення від 28.09.2018 № 1022/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 .

В суд з цим позовом ФОП ОСОБА_1 звернулася 23.12.2020 року (за поштовим штемпелем), тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №640/33062/20 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №640/33062/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 16 вересня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

О.М. Кузьмишина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua