Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №580/2858/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/2858/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, в якому просила: стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради в дохід державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «адміністративні штрафи та інші санкції») 340000,00 грн.

Надалі, позивач звернувся до суду із клопотанням про зменшення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 170 000 грн в дохід Державного бюджету України.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року позовні вимоги - задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради в дохід державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») 170000 (сто сімдесят тисяч) грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки з 04 лютого 2022 року по 04.05.2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг мала право на звернення до суду за примусовим стягненням сум штрафу та пені, водночас із даним позовом НКРЕКП звернулась лише 29 червня 2022 року, тобто з пропуском тримісячного строку, тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що НКРЕКП з об`єктивних причин не могла належним чином забезпечити представництво своїх інтересів у даній справі, зокрема, шляхом подання адміністративного позову.

Як вказує позивач, НКРЕКП має своє розташування у м. Київ, та під час воєнного стану, станом на період подачі позовної заяви, частина працівників НКРЕКП вступила до лав територіальної оборони, частина була задіяна в інших видах протидії збройній агресії проти України, частину працівників НКРЕКП було евакуйовано з мінімальним комплектом речей до безпечних місць, у зв`язку з їх проживанням безпосередньо у місцях проведення активних бойових дій у Київській області.

При цьому, у задоволенні клопотання позивача про необхідність розгляду справи за участю у відкритому судовому засіданні слід відмовити, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи, що позивачем пред`явлено вимоги, які у відповідності до частини шостої статті 12 КАС України належать до справ незначної складності, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 дану справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З урахуванням предмету спору та тієї обставини, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, враховуючи, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), з огляду на положення п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, сектором НКРЕКП у Черкаській області проведена позапланова перевірка дотримання комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання».

Постановами №2939 та №2940 від 22.12.2021 «Про накладення штрафу на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання на відповідача накладені штрафи у сумі 170 000 грн відповідно.

Вказані постанови №2939 та №2940 відповідачем отримані 04.01.2022.

З огляду на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №580/1054/22, яке набрало законної сили 18.11.2024, яким пункт 1 Постанови №2940 визнаний протиправним та скасований, позивач звернувся із заявою про зменшення позовних вимог, шляхом стягнення 170 000 грн в дохід Державного бюджету України.

У зв`язку з несплатою у добровільному порядку суми штрафу у розмірі 170 000 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням у справі №580/1055/22, що набрало законної сили 27.09.2023 судом було відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови від 22.12.2021 №2939 «Про накладення штрафу на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання», тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виникнення спірних правовідносин у даній справі правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики (далі – НКРЕКП), її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення врегульовано Законом України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до зазначеного Закону НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім Закону №1540-VIII, у своїй діяльності НКРЕКП також керується положеннями Законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», та іншими актами законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

При цьому, 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №394-ІХ), яким НКРЕКП визначено як постійно діючий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин НКРЕКП діяла як державний регулятор у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до положень Закону №1540-VIII.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, що підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

У силу вимог статті 22 Закону №1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає, питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії». «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу». «Про теплопостачання».

При цьому, у відповідності до частини першої статті 21 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі — Закон № 2073-IX) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція).

Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (частина перша статті 38 Закону № 2073-IX).

Заява подається в усній чи письмовій формі (частина перша статті 39 Закону № 2073-IX).

Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (частина друга статті 41 Закону № 2073-IX).

Як свідчать матеріали справи, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2939 та №2940 від 22.12.2021 «Про накладення штрафу на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання на відповідача накладені штрафи у сумі 170 000 грн.

Вказані суми штрафу відповідачем не було сплачено у добровільному порядку.

Втім, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №580/1054/22, яке набрало законної сили 18.11.2024, пункт 1 Постанови №2940 визнано протиправним та скасовано.

Однак, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1055/22, що набрало законної сили 27.09.2023 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови від 22.12.2021 №2939 «Про накладення штрафу на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у порушення вимог Інструкції №4а-НКРЕКП не подано до НКРЕКП в електронному вигляді на адресу zvit4m@nerc.gov.ua з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (власника) ліцензіата (або іншої уповноваженої особи) та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата, форму звітності №4а-НКРЕКП за липень, серпень та вересень 2021 року, тому постанова відповідача від 22.12.2021 №2939 є правомірною та скасуванню не підлягає.

За правилами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, слід відмітити, що згідно абзацу другого частини третьої статті 5 Закону №1540-VIII рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в судовому порядку, та оскарження рішень НКРЕКП не зупиняє їх виконання, при цьому в межах справи №580/1055/22 заходи забезпечення позову не вживались.

Таким чином, постанова від 22.12.2021 №2939 за наслідками судового розгляду є чинною та не скасованою.

З урахуванням того, що вимоги постанови від 22.12.2021 №2939 позивач не виконав, тому наявні підстави для стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 170 000 грн.

Посилання скаржника на пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів не приймає до уваги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Так, частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Тобто, у разі винесення Регулятором відповідної постанови про накладення штрафу починається відлік 30-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії такого рішення Регулятора для його сплати, та у разі невиконання суб`єкт владних повноважень має право на звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, враховуючи дату отримання відповідачем постанов №2939 та №2940 від 04.01.2022, тому після спливу 30 днів позивач мав право реалізувати можливість звернення до суду з відповідним позовом.

У той же час, колегія суддів звертає увагу, що у лютому 2022 року відповідач оскаржив у судовому порядку вказані Постанови №2939 та №2940, що свідчить про неузгодженість нарахування відповідачу спірних сум штрафу.

До того ж, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі, дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022 і від 6 лютого 2023 року. Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, та іншими Указами, та він діє і дотепер.

Вказане свідчить про поважність причин пропуску строку на подання даного позову.

Відтак, звернення до суду з даним позовом 30 червня 2022 року за допомогою засобів поштового зв`язку вказує про об`єктивну неможливість звернення позивача виключно в межах тримісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

При цьому, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова