Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №522/13855/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/13855/26

Перша інстанція: суддя Бондар В.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Терлецького Д.С.,

суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О.,

при секретарі судового засідання Бродецькій Т.В.,

за участі: представника позивача адвоката Соколова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

17.07.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, у якому просив скасувати постанову ПН МОД №013230 від 07.07.2026 р. про притягнення до адміністративної відповідальності, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана постанова винесена за фактом проживання іноземця в України за документом, термін якої закінчився. Однак позивач заперечує порушення правил перебування іноземців в України, оскільки наразі перебуває у процедурі судового оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області надало відзив на позовну заяву, у якому заперечувало проти задоволення позову. На обґрунтування відзиву вказало, що через знаходження позивача – громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 у процедурі розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, ОСОБА_1 документований довідкою про звернення за захистом в Україні №014229 від 18.09.2025р., строк якої неодноразово продовжувався. Водночас термін дії довідки про звернення за захистом в Україні №014229 від 18.09.2025р. закінчився 18.06.2026р., тому станом на 07.07.2026р. ОСОБА_1 перебував на території України незаконно.

Приморський районний суд м. Одеси задовольнив позов ОСОБА_1 рішенням від 17.08.2026р.

Скасував постанову серії ПН МОД №013230 від 07.07.2026р. Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за справою про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно з якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн, та закрив справу про адміністративне правопорушення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі також – скаржник) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху та витребував матеріали справи в суді першої інстанції ухвалою від 28.08.2026р.

Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 01.09.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив провадження у справі ухвалою від 03.09.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні ухвалою від 03.09.2026р.

17.09.2026 р. від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника скаржника.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації.

28.11.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДМС в Одеській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Згідно з рішенням Державної міграційної служби України №142-24 від 03.09.2024р. ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Позивач оскаржив відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2025р. у справі №420/39172/24 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 ..

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.03.2026р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення від 12.03.2025р. – без змін.

ОСОБА_1 документований довідкою про звернення за захистом в Україні №014229 від 18.09.2025р., строк якої неодноразово, зокрема на час апеляційного оскарження – до 18.06.2026р.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду поновив позивачу строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025р. та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026р. у справі №420/39172/24. Відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в інтересах якого діє представник - адвокат Соколов Дмитро Сергійович, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026р. у справі №420/39172/24 за позовом позивача до Державної міграційної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Витребував справу №420/39172/24 із Одеського окружного адміністративного суду.

07.07.2026 р., після того, як позивач дізнався про відкриття касаційного провадження, він звернувся із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області і строк дії довідки продовжили до 07.10.2026 р.

Водночас оскільки у період з 19.06.2026р. по 07.07.2026р. ОСОБА_1 перебував на території України незаконно, він був притягнутий до адміністративної відповідальності.

07.07.2026р. головний спеціаліст Статірова Марина Вікторівна склала протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД №013139, згідно з яким 07.07.2026р. о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 64 встановлено, шо громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення шляхом проживання на території України за документом (довідка 014229), термін дії якої закінчився 18.06.2026р. У пояснення ОСОБА_1 зазначив, що не знав коли треба звернутися до Державної міграційної служби, чекав ухвалу.

07.07.2026р. заступник начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області виніс постанову серії ПН МОД №013230 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 за частиною другою статті 203 КУпАП за проживання на території України за документом (довідка 014229), термін дії якої закінчився 18.06.2026 р.

Вважаючи протиправним притягнення до адміністровано відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області було обізнано про подання ОСОБА_1 касаційної скарги втретє 17.06.2026р., а строк дії довідки про звернення за захистом в Україні спливав 18.06.2026р.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що вчасно подав касаційну скаргу, відповідач вказує, що саме по собі подання касаційної скарги є недостатнім.

Також позивач зазначило про те, що позивач особисто звертався до відповідача із заявою про продовження строку дії довідки 07.07.2026р., коли дізнався про відкриття касаційного провадження.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови вбачається, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є: м. Одеса, вул. Преображенська, 44. Суд звернув увагу, що за зазначеною адресою знаходиться Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області. Зазначене свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова складені у приміщенні Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в день подання позивачем копії ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження.

Прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності перед вирішенням питання про продовження строку дії довідки, на думку суду порушує встановлене ЄКПЛ право позивача на ефективний правовий захист, не відповідає принципу правової визначеності та верховенству права в цілому.

Висновки Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення від 07.07.2026р. серії ПН МОД №013230 про те, що ОСОБА_1 проживає на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні на момент прийняття оскаржуваної постанови були передчасними.

Процедура судового оскарження ОСОБА_1 відмови у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, завершена не була, оскільки 17.06.2026р. представник позивача втретє подав касаційну скаргу, за якою 30.06.2026р. відкрито касаційне провадження. Про це було безумовно відомо Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області, оскільки усі документи, зокрема, відомості про прийняття заяви та фіксацію автоматизованого розподілу управління мали отримати через підсистему «Електронний суд».

Ураховуючи те, що у порушення принципу ефективного правового захисту Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняло рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а після цього вирішило питання про продовження строку дії довідки, суд доходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області на обґрунтування вимог апеляційної скарги наводить такі доводи

Строк дії довідки про звернення за захистом в Україні продовжується територіальним органом Державної міграційної служби на три місяці. Підставою для продовження строку дії зазначеної довідки є копія скарги на рішення територіального органу Державної міграційної служби з підтверджуючими документами відправлення або у випадку оскарження в судовому порядку- копія позовної заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копія ухвали суду про відкриття провадження у справі або належним чином оформленої судової повістки. Подані документи належним чином долучаються до особової справи.

Термін дії довідки про звернення за захистом в Україні №014229 у громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 закінчився 18.06.2026. Отже, факт подачі касаційної скарги жодним чином не підтверджує перебування в процедурі надання міжнародного захисту, оскільки Правилами чітко визначено саме ухвалу про відкриття провадження.

Продовжити термін дії довідки про звернення за захистом можливо лише до закінчення відповідного терміну її дії. Термін дії довідки про звернення за захистом № 014229 закінчився 18.06.2026р., яким саме чином її можливо продовжити в червні 2026р. при відсутності законних підстав для такого продовження.

У результаті проведеної перевірки, щодо законності перебування на території України, встановлено, що станом на 07.07.2026р., громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства - проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, термін дії якого закінчився 18.06.2026р.

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в Одеській області наголошує, що станом на 07.07.2026р. громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 перебував на території України незаконно, що підтверджується послідовністю судових рішень.

Позиція позивача на заявлену апеляційну скаргу

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 203 КУпАП перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а так само недодержання ними встановлених законодавством вимог транзитного проїзду через територію України або вимог декларування чи реєстрації місця проживання (перебування) - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до примітки до статті 203 КУпАП дія цієї статті не поширюється на неповнолітніх осіб, на випадки проживання (перебування) на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні у зв`язку з їх втратою або викраденням у разі, якщо іноземець або особа без громадянства письмово повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у визначений законом строк, а також на випадки, якщо іноземці або особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в`їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Згідно з частиною першою статті 222-2 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну (статті 200, 201, 203 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України або контрольному пункті в`їзду-виїзду), стаття 203-1 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), стаття 205).

Відповідно до частини другої статті 222-2 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Згідно з обставинами справи, що розглядається, на позивача накладене стягнення за частиною другою статті 203 КУпАП, оскільки станом на 07.07.2026р. ОСОБА_2 проживав на території України за документом (довідка 014229), термін дії якої закінчився 18.06.2026р.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2011р. №3671-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі – Закон №3671-VI) довідка про звернення за захистом в Україні – документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №3671-VI рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №3671-VI у разі якщо особа або її законний представник оскаржує рішення в судовому порядку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до пункту 4.7 розділу IV Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011р. №649, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2011р. за №1146/19884 (далі – Наказ №649), у разі використання особою права на оскарження уповноважена посадова особа територіального органу ДМС до прийняття рішення за скаргою залишає на зберігання документи, що посвідчують особу заявника, та інші надані заявником документи, про що робиться відмітка в розписці про зберігання документів.

Строк дії довідки про звернення за захистом в Україні продовжується територіальним органом ДМС на три місяці. Підставою для продовження строку дії зазначеної довідки є копія скарги на рішення територіального органу ДМС з підтверджуючими документами її відправлення або у випадку оскарження в судовому порядку – копія позовної заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копія ухвали суду про відкриття провадження у справі або належним чином оформленої судової повістки. Подані документи належним чином долучаються до особової справи.

У випадку оскарження рішення в судовому порядку подальше тримісячне продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні здійснюється після отримання письмової інформації про стан розгляду справи в суді від юридичної служби територіального органу ДМС.

Про продовження строку дії зазначеної довідки уповноважена посадова особа територіального органу ДМС заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно з обставинами справи, що розглядається, довідка №014229 від 18.09.2025р. про звернення за захистом в Україні (а.с. 9-10) містить відповідні записи, які засвідчують продовження дії довідки до 18.03.2026р., 18.06.2026р. та 07.10.2026р.

Наявні на довідці №014229 від 18.09.2025р. про звернення за захистом в Україні додаткові написи вказують на причину продовження дії довідки – «Судова процедура 5ААС 420/39172/24» та «Судова процедура ВСУ 420/39172/24».

Водночас, як встановив суд першої інстанції та визнається сторонами, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ПР МОД 013139 від 07.07.2026р., посадова особа Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Статірова М.В. була обізнана, що несвоєчасне звернення ОСОБА_1 для продовження строку дії довідки №014229 від 18.09.2025р. про звернення за захистом в Україні зумовлене очікуванням ухвали суду. Про це прямо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення ПР МОД 013139 від 07.07.2026р. (а.с. 5-6).

Отже, 07.07.2026р. за результатами звернення ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (м. Одеса, вул. Преображенська, 64) дію довідки №014229 від 18.09.2025р. про звернення за захистом в Україні продовжено до 07.10.2026р., притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 203 КУпАП.

Ретельно дослідивши та проаналізувавши доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, суд у складі колегії суддів зазначає, що вони зводяться до того, що Наказом №649 передбачена можливість продовження дії довідки про звернення за захистом в Україні тільки до закінчення відповідного терміну дії, а підставою для продовження її дії є тільки ухвала про відкриття провадження у справі.

Натомість суд у складі колегії суддів вважає за підставне наголосити, що у межах цієї справи оскаржується постанова ПН МОД №013230 від 07.07.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 203 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутні підстави твердити, що при винесенні постанови ПН МОД №013230 від 07.07.2026р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності посадові особи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області забезпечили всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та її вирішення у точній відповідності з законом.

Я встановив суд першої інстанції та визнається сторонами, до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 17.06.2026р., тобто до завершення дії довідки №014229 від 18.09.2025р., надійшла касаційна скарга від імені ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025р. у справі №420/39172/24 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 р. у справі №420/39172/24.

Посадові особи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області не надали цій обставині справи належної правової оцінки та не урахували її при винесенні постанови ПН МОД №013230 від 07.07.2026р.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови ПН МОД №013230 від 07.07.2026р. та закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Як зазначено, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №3671-VI у разі якщо особа або її законний представник оскаржує рішення в судовому порядку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно з обставинами справи, що розглядається, довідка №014229 від 18.09.2025р. про звернення за захистом в Україні (а.с. 9-10) містить відповідні записи, які засвідчують продовження дії довідки до 18.03.2026р., 18.06.2026р. та 07.10.2026р.

Наявні на довідці №014229 від 18.09.2025р. про звернення за захистом в Україні додаткові написи вказують на причину продовження дії довідки – «Судова процедура 5ААС 420/39172/24» та «Судова процедура ВСУ 420/39172/24».

Дослідивши відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд у складі колегії суддів зазначає, що на момент апеляційного розгляду цієї справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не ухвалив судового рішення у справі №420/39172/24, отже, судове оскарження рішення Державної міграційної служби України №142-24від 03.09.2024р., яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, триває.

Приймаючи до уваги вимоги апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України про скасування рішення суду першої інстанції, яким задоволений позов ОСОБА_1 , та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд у складі колегії суддів вважає, що проведений аналіз обставин справи та чинного правового регулювання належно засвідчують аналіз релевантних цим вимогам доводів апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно з частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 КАС України, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17.08.2026р. у справі №522/13855/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій