Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №484/4983/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 484/4983/26

Перша інстанція: суддя Паньков Д.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Терлецького Д.С.,

суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

21.07.2026р. ОСОБА_1 (далі –позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову №623 від 20.05.2026р. про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана постанова винесена:

поза строком притягнення особи до адміністративної відповідальності (правопорушення виявлено 15.01.2026р., а постанова винесена 20.05.2026р.);

за відсутності відомостей про належне повідомлення про дату та час розгляду справи;

без долучення доказів вини особи;

за відсутності у резолютивній частині постанови відомостей про визнання позивача винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності саме за цією статтею, вказано лише про притягнення до адміністративною відповідальності у вигляді штрафу;

з помилковою кваліфікацією самого правопорушення (стягнення накладено відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП, а правильною є правова кваліфікація за частиною першою статті 210 КУпАП).

ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач або ІНФОРМАЦІЯ_3 ) надав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову. На обґрунтування вказано, що 15.05.2026р. ОСОБА_1 виявлений посадовими особами Національної поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановлено, що позивач не перебуває на військовому обліку у жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Того ж дня щодо позивача складений протокол про адміністративне правопорушення та визначено дату розгляду справи – 20.05.2026р. о 15:00. У визначений час позивач не з`явився, тому розгляд справи здійснений за його відсутності. Після розгляду справи по суті примірник постанови №623 від 20.05.2026р. направлений ОСОБА_1 поштовим відправлення АТ «Укрпошта» №4136/2 на задекларовану/зареєстровану адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 .

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області рішенням від 11.08.2026р. відмовив у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 .

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач (далі також – скаржник) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд витребував матеріали справи в суді першої інстанції ухвалою від 25.08.2026р.

Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 31.08.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив провадження у справі ухвалою від 31.08.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні ухвалою від 01.09.2026р.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про причини суд не повідомили.

Обставини справи

20.05.2026р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 623, згідно з якої 15.01.2025р. об 11 год 00 хв під час дії особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації співробітники поліції доставили до ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Під час проведення звірки облікових даних виявлено, що ОСОБА_1 станом на 15.05.2026р. не перебуває на військовому обліку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки як призовник або військовозобов`язаний. ОСОБА_1 зобов`язаний встати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання як громадянин старший 25 років, який не перебував на військовому обліку.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав встановлені законодавством України правила військового обліку та порушив вимоги підпункту 9 пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статі 210-1 КУпАП, його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 17 000 грн.

Вважаючи протиправним притягнення до адміністровано відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за належно доведеною подією адміністративного правопорушення та з дотримання встановленого порядку розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 на обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на відсутність доказів його присутності під час складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови, що є порушенням права на участь у розгляді справи. Також скаржник стверджує, що притягнення до адміністративної відповідальності відбулось поза межами визначеного у статті 38 КУпАП строку та за неправильної правової кваліфікації діяння.

Позиція відповідача на апеляційну скаргу

ІНФОРМАЦІЯ_2 , належно сповіщений про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву не скористався.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Натомість згідно зі статтею 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно з частиною другою статті 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з обставинами справи, що розглядається, на позивача накладене стягнення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки станом на 15.05.2026р. ОСОБА_1 не виконав правила військового обліку та порушив підпункт 9 пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 25.03.1992р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно 9 пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 25.03.1992р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які, зокрема, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

Згідно з пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2), визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, військовозобов`язані повинні перебувати на військовому обліку.

Згідно з обставинами справи, що розглядається, ОСОБА_1 вперше взятий на військовий облік 15.05.2026р., тільки після того, як був доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки працівниками поліції, і, отже, порушив правила військового обліку, відповідальність за яке встановлена у статті 210 КУпАП.

Натомість ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №623 від 20.05.2026р. притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, якого не вчиняв.

З огляду на це суд у складі колегії суддів зазначає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №623 від 20.05.2026р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача про допущені порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності та не надав їм належної правової оцінки, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на результати апеляційного перегляду відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат у цій справі підлягає зміні.

Відповідно до платіжної інструкції від 17.07.2026р. за подання ОСОБА_1 позову сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 20.08.2026р. за подання ОСОБА_1 позову сплачений судовий збір у розмірі 998,40 грн

Згідно з частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 КАС України, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.08.2026р. у справі №484/4983/26 - скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовільнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №623 від 20.05.2026р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) гривні 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 272 КАС України набирає законної сили з дати її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій