Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №400/8239/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8239/25

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв

Повний текст судового рішення складений: 16.02.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №143650011449 від 31.03.2025 про відмову в призначенні їй пенсії за віком; зобов`язання повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення за її призначенням, а саме з 24.03 2025.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка, досягнувши 60-річного віку, звернулася до пенсійного органу із заявою для призначення їй пенсії за віком однак, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу 32 роки, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позов задоволено, виходячи з того, що пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивачки період навчання з 01.09.1984 по 16.07.1985; періоди її роботи з 1985 по 1986 - в колгоспі ім. Чапаєва, з 2001 по 2003 - в СТОВ «Райдолина», з 25.01.1990 по 17.08.1993 - в СС «Зубрець»; час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, управління зазначає щодо правомірності рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України №1058-IV з підстав відсутності необхідного страхового стажу 32 роки (на момент звернення із заявою про призначення пенсії стаж становив 21 рік 02 місяці 14 днів).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». /а.с.12/

31.03.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення №143650011449 про відмову у призначені пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу, визначеного ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 32 роки, оскільки стаж роботи позивачки складає 21 рік 02 місяці 14 днів. /а.с.14/

У зазначеному рішенні пенсійний орган вказав, що до страхового стажу не зараховані наступні періоди: з 01.09.1984 по 16.07.1985 - навчання в середньому ПТУ №47 згідно диплому від 20.06.1985 № НОМЕР_1 , оскільки по батькові на російській мові « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним заявниці « ОСОБА_3 », відсутній рік видачі диплому, друга сторінка диплома складена іноземною мовою, переклад на українську мову, засвідчений в установленому порядку відсутній;

з 1985 по 1986 - робота в колгоспі ім.Чапаєва, з 2001 по 2003 - в СТОВ «Райдолина», згідно архівної довідки від 01.02.2024 №117/03-03, наданою трудовим архівом Веселинівською селищної ради, оскільки по батькові на російській та українській мові зазначено скорочено « ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ». В трудовій книжці колгоспника від 10.04.1987 серія НОМЕР_2 відомості щодо встановленого та фактично відпрацьованого мінімуму фактичної участі у громадському господарстві не мають повного зазначення підстав, номерів та дат підстав внесення записів за кожен рік, на титульній сторінці трудової книжки по батькові на російській мові « ОСОБА_6 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 »;

час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), оскільки свідоцтво про народження дитини від 24.08.1996 серія НОМЕР_3 , не придатне для читання, наявне виправлення дати народження дитини;

з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 17.08.1993 – робота в СС «Зубрець», згідно трудової книжки колгоспника від 10.04.1987 серія НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки на російській мові по батькові « ОСОБА_6 » не відповідає паспортним даним;

з 03.01.2000 по 31.05.2003 – робота в СТОВ «Райдолина» згідно архівної довідки від 02.02.2024 №50/05-03, виданою архівним відділом Вознесенської районної державної адміністрації, оскільки в наказі про зарахування на роботу по батькові зазначено скорочено « ОСОБА_8 ».

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст.24 Закону України №1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV).

За змістом ч.1 ст. 26 Закону України №1058- IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, ст.48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).

Так, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у п.3 Порядку №637.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсійним органом зараховано загальний страховий стаж позивачки – 21 рік 02 місяці 14 днів.

При цьому, до страхового стажу не зараховано, зокрема період навчання з 01.09.1984 по 16.07.1985 в середньому ПТУ №47 згідно диплому від 20.06.1985 №807364, оскільки по батькові на російській мові « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним заявниці « ОСОБА_3 », відсутній рік видачі диплому, друга сторінка диплома складена іноземною мовою, переклад на українську мову, засвідчений в установленому порядку відсутній, з приводу чого слід зазначити наступне.

Відповідно до п. «д» ст.56 Закону України №1788 передбачено зарахування до стажу роботи навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно п.8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Так, згідно диплому від 20.07.1985 № НОМЕР_1 позивачка у період з 01.09.1984 по 16.07.1985 навчалася в середньому ПТУ №47 по професії - продавець продовольчих товарів. /а.с.15/

Посилання щодо невідповідності по батькові у дипломі та паспорті є необґрунтованими, оскільки написання імені по батькові у дипломі про освіту (російською мовою) відповідає паспортним даним, зазначеним на українській мові, а тому період навчання позивачки 01.09.1984 по 16.07.1985 підлягає врахуванню до страхового стажу.

Стосовно незарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ передбачені види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зокрема, пунктом «ж» вказаної норми встановлено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Питання зарахування до стажу роботи відпустки по догляду за дитиною регулюють положення ст.181 КЗпП України, зокрема, ч.2 вказаної статті визначено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

У пункті 11 Порядку №637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

За аналізом наведених положень можна дійти висновку, що час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 зараховується до страхового стажу непрацюючій матері до досягнення дитиною 3-річного віку чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

З повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 24.07.2025, виданого Веселинівським відділом ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вбачається, що позивачка є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.25/, відповідно, період по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 14.08.1990 по 14.08.1993, підлягає врахуванню до стажу позивачки, що дає їй право на призначення пенсії за віком.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (надалі - Основні положення).

Відповідно до п.п.1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника - прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу - призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь - прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п.5 Основних положень).

Згідно із п.6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (п.8 Основних положень).

Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Згідно архівної довідки від 01.02.2024 №117/03-03 трудового архіву Веселинівської сільради, ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ) працювала в колгоспі ім.Чапаєва з 1985 по 1986, з 2001 по 2003 - в СТОВ «Райдолина. Архівна довідка містить інформацію щодо кількості відпрацьованих вихододнів.

Вказані періоди підтверджуються також і записами трудової книжки колгоспника від 10.04.1987 серії НОМЕР_2 (записи №№1-3, 16-17). /а.с.17-18/

Доводи пенсійного органу щодо неможливості зарахувати спірні періоди трудової діяльності до страхового стажу з підстав зазначення імені по батькові позивачки в архівній довідці із скороченням (« ОСОБА_4 , ОСОБА_5 »), розбіжностях в трудовій книжці та паспорті (російською - « ОСОБА_6 », українською - « ОСОБА_3 ») не заслуговують на увагу, та не можуть бути підставою для позбавлення особи конституційного права на отримання пенсії шляхом не врахування періоду її роботи до страхового стажу.

Те ж саме стосується і періоду роботи робота в СС «Зубрець» з 25.01.1990 по 17.08.1993 згідно трудової книжки (запис №№9-11).

Формальні розбіжності у написанні анкетних даних особи, зумовлені перекладом чи транслітерацією з російської мови на українську у паспорті та трудовій книжці, не можуть спростовувати факт набуття позивачкою трудового стажу.

На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.03.2025 №143650011449 та наявності підстав для його скасування.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв