Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №420/4515/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4515/26

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

дата складання повного тексту

рішення суду 09.01.2026 року;

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючої судді Казанчук Г.П.

суддів: Єщенка О.В., Градовського Ю.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби та присвоїти військовий ідентифікаційний номер.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що в 17.08.2022 на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби позивач був виключений з військового обліку, про що йому у військовому квитку була зроблена відповідна відмітка. В свою чергу, позивач дізнався, що інформація про його виключення з військового обліку відповідним чином не відображається в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідач надав відзив на позов, в якому представник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час опрацювання запиту, надісланого представником позивача, було встановлено: ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не є відповідним суб`єктом ведення Реєстру щодо нього. Сам позивач у тексті позову визнає, що отримав саме таку відповідь. Отже, у ІНФОРМАЦІЯ_6 в принципі не виник передбачений законом обов`язок змінювати реєстрові дані позивача, оскільки позивач звернувся не до належного органу ведення Реєстру. Ця обставина є самостійною і достатньою для відмови у позові, оскільки без звернення до відповідного органу ведення Реєстру не може виникнути й протиправна бездіяльність. Іншими словами, позов фактично адресований органу, який не був належним адресатом заяви у розумінні пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби та присвоїти військовий ідентифікаційний номер.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не є відповідним суб`єктом ведення Реєстру щодо нього.

Апелянт наголошував, що пунктом 22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402 у редакції, чинній станом на 17.08.2022, прямо передбачалося, що у воєнний час на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, складається свідоцтво про хворобу. Лише в інших випадках постанова ВЛК могла оформлюватися довідкою ВЛК. Отже, якщо ОСОБА_1 як офіцера запасу дійсно було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, результат такого огляду мав оформлюватися свідоцтвом про хворобу, а не довідкою ВЛК. Свідоцтво про хворобу у матеріалах справи відсутнє. Відповідно до пункту 22.6 Положення №402 у воєнний час свідоцтво про хворобу підлягало розгляду, а постанова ВЛК щодо військовозобов`язаних і резервістів – затвердженню ВЛК регіону, евакуаційного пункту або госпітальної бази. Отже, завершена процедура мала включати проведення огляду офіцера запасу за графою ІІІ, оформлення свідоцтва про хворобу, направлення матеріалів до штатної ВЛК та затвердження постанови про непридатність з виключенням з військового обліку. У матеріалах справи відсутні свідоцтво про хворобу, докази його направлення до ВЛК регіону, протокол штатної ВЛК, рішення про затвердження та первинні медичні документи.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_8 залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 продовжено строк на усунення недоліків.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_8 , витребувана адміністративна справа та призначено розгляд справи за правилами письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , згідно з військовим квитком серії НОМЕР_1 , виданим 17.12.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 17.08.2022 року виключений з військового обліку на підставі ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 за гр. ІІ ст. 66а розкладу хвороб Наказу МОУ 402/08 року.

Військовий квиток серії НОМЕР_1 , містить записи у графі 18:

- 08.12.2015 ІНФОРМАЦІЯ_12 ,

- про взяття позивача на облік у 16.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

- про зняття з обліку ІНФОРМАЦІЯ_13 17.08.2022 року.

Відмітка про виключення позивача з військового обліку наявна у графі 19 військового квитка.

У графу 4 військового квитка серії НОМЕР_1 наявна інформація про військове звання – молодший лейтенант, присвоєне наказом МО України №293 від 06.09.2013 року, військово-облікова спе3іальність 430800-3, профіль інженер, розряд обліку – 1.

Також, у матеріалах справи надана довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 від 17.08.2022 року № 3/136, згідно з якою ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.. 66а графи ІІ розкладу хвороб Наказу МОУ 402/08 року.

Згідно з наданою відповідачем обліковою карткою ОСОБА_1 , в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, міститься інформація про те, що позивач з 05.02.2009 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та є порушником правил військового обліку. Вказано про порушення військового обліку, з 15.07.2025 по 14.07.2026 – не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_14 , створено автоматично 0610264243842 від 25.06.2025.

18.11.2025 року позивач, через уповноваженого представника звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про внесення інформації до Реєстру щодо виключення його з військового обліку та присвоєння військового ідентифікаційного номеру.

Однак, відповідач 21.11.2025 року надав відповідь № 1/2682, в якій позивачу зазначено про відсутність підстав для внесення до Реєстру відповідних відомостей та про те, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, наявність протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_8 у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Доказів про те, що позивач вчинив дії щодо уточнення, у тому числі, адресу проживання, матеріали даної справи не містить.

Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VІІІ визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

У відповідності до частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VІІІ (у редакції чинній станом на 2022 рік) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року №94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2022 року за №278/37714 (у редакції чинній станом на 2022 рік, надалі Порядок №94), встановлено процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №94 основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру; захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Згідно частинами 2, 3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» у разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно пункті 1 розділу ІІ Порядку №94 суб`єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

У пункті 10 розділу ІІ Порядку №94 органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:

уповноважений орган адміністрування Володільця Реєстру;

оперативні командування;

ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

Центральне управління СБУ;

відповідний підрозділ СЗРУ.

За пунктами 16-19 розділу ІІ Порядку №94 органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

знищення повторного запису з Реєстру.

Всі дії по веденню Реєстру здійснюються із застосуванням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка відповідає за ведення (здійснення контролю за веденням) Реєстру.

Аналізуючи вказані норми, колегія суддів зазначає, що у разі проходження ВЛК та відображення у військовому квитку позивача відповідної інформації щодо зняття його з військового обліку, одночасно відповідна посадова особа, після верифікації та за відповідним кваліфікованим підписом, була зобов`язане внести такі дані до Реєстру іще у серпні 2022 році. Водночас, доказів що такі дії були вчинені, матеріали справи не містять, тобто слід констатувати відсутність такої інформації, яка б була внесена уповноваженою посадовою особа за кваліфікованим підписом до Реєстру.

Апеляційним судом установлено, що у матеріалах справи наявна Довідка Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Д1-12988-ф/л від 21.01.2021 про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси дружини позивача, натомість жодного доказу реєстрації проживання/перебування у м. Одеса, матеріалах справи не має.

Згідно Відповіді № 3302250 від 10.09.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований з 08.12.2015 року за адресою АДРЕСА_1 .

Апелянт одним із доводів в апеляційній скарзі зазначає про відсутність у рішенні суду першої інстанції посилання на жодну норму законодавства, яка б передбачала можливість вчиняти реєстраційні дії чи актуалізувати інформацію у Єдиному державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ТЦК та СП не за місцем перебування військовослужбовця на військовому обліку.

Колегія суддів вважає такі доводи ґрунтовними та зазначає наступне.

Згідно з ч.9 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон № 2232-XII) щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із ч. 10 ст.1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з п. 11 ст. 38 згаданого вище Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Колегія суддів вдруге звертає увагу на тому, що матеріали справи не містять жодної заяви позивача про зміну персональних даних, у тому числі місця реєстрації/проживання тощо.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що з 2015 року позивач не змінював адресу реєстрації, та відповідно перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Колегія суддів зазначає, що за власним бажанням обрати інший ТЦК та СП або перебувати на обліку не за місцем реєстрації (проживання) не можна. Військовий облік в Україні прив`язаний виключно до задекларованого або зареєстрованого місця проживання (або до місця обліку як внутрішньо переміщеної особи — ВПО). Змінити ТЦК просто так, наприклад, через зручніше розташування чи менші черги, не дозволяється.

Водночас, через наявність Довідки ВЛК, записів у військовому квитку про зняття з військового обліку виданих саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , колегія суддів вважає, що саме цей орган, якщо він видавав довідку ВЛК та вчиняв відповідні записи був зобов`язаний і вчинити дії щодо відображення такої інформації у Реєстрі.

Надаючи правову оцінку доводам апелянта щодо неможливості внесення до Реєстру інформації про виключення з військового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на серпень 2022) встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 14.10.2022) передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень, зокрема, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на серпень 2022) на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема, звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку.

Станом на серпень 2022 діяло Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі по тексту - Положення №402, у редакції, що діяла станом на серпень 2022).

За приписами п.п. 2.6.1 п. 2.6 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Згідно з п. 22.3 глави 22 розділу II Положення №402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 22.5 глави 22 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Пунктом 22.9 глави 22 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що у воєнний час свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК на всіх оглянутих осіб складається у двох примірниках.

Отже, на осіб із офіцерським званням, до яких відноситься військовозобов`язаний – молодший лейтенант ОСОБА_1 , у разі визнання його непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку у воєнний час станом на 17.08.2022 повинно було складатися свідоцтво про хворобу, яке підлягало затвердженню штатною ВЛК.

У довідці ВЛК від 17.08.2022 року №3/136 у графі «рішення, постанова штатної ВЛК» відсутня інформація про затвердження Довідки ВЛК штатною РТЦК та СП (а.с.16).

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до суду свідоцтва про хворобу, розглянутого та затвердженого штатною ВЛК.

Довідка від 17.08.2022 року №3/136, видана офіцеру запасу 1 розряду обліку, не є підставою для виключення позивача з військового обліку, так як виходячи з вимог пункту 22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402 (на час проходження позивачем ВЛК) підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я офіцерів запасу є оформлення свідоцтва про хворобу, форма якого є додатком 11 до Положення №402.

Оскільки позивач, як офіцер запасу, не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що станом на 17.08.2022 було та є підставою для виключення з військового обліку, то відповідач, розглянувши його заяву про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку помилково зазначив, що відповідач не є належним суб`єктом розгляду та вирішення заяви позивача.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що з 2015 року позивач не змінював адресу реєстрації, та відповідно перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_15 . Водночас, загальновідомою є інформацію що окремі посадовці ІНФОРМАЦІЯ_16 є фігурантами кримінальних проваджень через те, що протягом 2022 – 2023 років масово вносили в систему «Оберіг» неправдиві відомості, у тому числі і щодо проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та визнання непридатними до військової служби. Наразі тривають кримінальні провадження.

Жодного пояснення щодо проходження позивачем ВЛК саме у ІНФОРМАЦІЯ_17 без відображення цієї інформації в Реєстрі, матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку у зв`язку із наявністю Довідки ВЛК є помилковим та передчасним. У зв`язку з чим, рішення суду в частині визначення способу відновлення порушеного права підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Цуріком М.В. від 18.11.2025 року та надати вмотивовану відповідь.

Згідно з вимогами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховані приписи п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій щодо відмови у внесенні інформації про виключення позивача з військового обліку з підстав неналежного суб`єкта, проте обрав помилковий спосіб відновлення порушеного права, за таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку із вищевикладеним, колегія суддів колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині мотивів його ухвалення.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Підстав для перерозподілу судових витрат не має.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №420/4515/26 в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби та присвоїти військовий ідентифікаційний номер.

У цій частині прийняти нову постанову, якою зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 листопада 2025 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко