Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №420/32093/25
Суддя: Крусян А.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32093/25
Суддя першої інстанції: Бездрабко О.І.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м. Одеса
Повний текст судового рішення складений: 16.02.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
19.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористану відпустку, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди у сумі, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/18012/24; зобов`язання провести йому перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористану відпустку, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди у сумі, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/18012/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання судового рішення у справі №420/18012/24, військова частина НОМЕР_2 здійснила позивачу виплату індексації грошового забезпечення (за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця – січень 2008, за період з 01.03.2018 по 09.02.2022 – фіксована індексація-різниця) у загальному розмірі 274895,81грн. На думку позивача, під час обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористану відпустку, щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №889 має включатися індексація грошового забезпечення. Оскільки під час проходження служби, відповідач протиправно не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, та виплатив її лише на виконання судового рішення у справі №420/18012/24, тому вважає, що має право на перерахунок складових грошового забезпечення. Крім того, позивач зазначає, що доплата сум грошового забезпечення має бути здійснена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі №420/18012/24; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі №420/18012/24, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що розрахунок позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки здійснено відповідачем без врахування індексації грошового забезпечення, що призвело до їх виплати в неповному обсязі. Відмова у задоволенні іншої частини позовних вимог полягала в тому, що при визначення способу захисту порушених прав позивача, суд вказав на допущену відповідачем протиправну бездіяльність, а не дії як зазначав позивач у позові.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що, при вирішенні справи, суд першої інстанції не врахував відсутності бездіяльності в діях військової частини з приводу перерахунку та виплати позивачу допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, оскільки до вказаних виплат вже входить індексація грошового забезпечення, яку було перераховано і виплачено. Апелянт зауважує, що предметом спору у справі №420/18012/24 була вся індексація грошового забезпечення позивача за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 09.02.2022 з урахуванням раніше виплачених сум, без прив`язки до видів виплат, в які вона була врахована, а тому за рішенням у справі №420/18012/24 позивач вже отримав індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, в тому числі і ту, що була врахована в заявлені виплати, отже позовні вимоги фактично вже задоволені.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України та згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.02.2022 №723-ос виключений зі списків особового складу загону та знятий з усіх видів забезпечення. /а.с.13/
На виконання судового рішення у справі №420/18012/24 військова частина НОМЕР_2 здійснила перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008, розмір якої згідно довідки від 31.01.2025 №64 склав 70129,54грн., та за період з 01.03.2018 по 09.02.2022, розмір якої згідно довідки від 31.01.2025 №65 склав 208952,5грн. /а.с.22-24/
Загальна сума індексації грошового забезпечення у розмірі 274895,81грн. перерахована позивачу на картковий рахунок 19.12.2024. /а.с.21/
09.07.2025 позивач звернувся до начальника НОМЕР_1 прикордонного загону із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні із включенням індексації грошового забезпечення. /а.с.25/
Відповідь на вказану заяву в матеріалах справи відсутня.
Позивач вважає, що індексація грошового забезпечення, виплачена йому на виконання судового рішення у справі №420/18012/24, має включатися для обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористану відпустку, щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №889, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі – Закон України №2011-XII).
Частинами 1-3 ст.9 Закону України №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №240/10130/19 сформував правовий висновок про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 26.02.2021 у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
З матеріалів справи вбачається, що під час проходження позивачем служби за 2016-2022, військова частина НОМЕР_2 нарахувала та виплатила йому: грошову допомогу на оздоровлення у березні 2016, у липні 2017, у червні 2018, у грудні 2020, у січні/серпні 2021, у лютому 2022 року; підйомну допомогу у березні 2021; грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки у лютому 2022; одноразову грошову допомогу при звільненні у лютому 2022. Також, у період з січня 2016 по лютий 2018 позивачу виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889. /а.с.14-20/
При цьому, на виконання судового рішення у справі №420/18012/24 військова частина НОМЕР_2 здійснила виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008, та фіксованої індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 09.02.2022 у загальній сумі 274895,81грн.
Тобто, вказаним рішенням відновлено порушене відповідачем право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 та фіксованої індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 09.02.2022.
Таким чином, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, у відповідача відсутні правові підстави для її не включення при обрахунку виплачених позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022, підйомної допомоги у 2021, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації невикористаних днів відпустки, що свідчить про наявність з боку відповідача допущення протиправної бездіяльності.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що на виконання рішення у справі №420/18012/24 позивач вже отримав індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, в тому числі і ту, що була врахована в заявлені виплати, отже позовні вимоги фактично вже задоволені, є необґрунтованими, оскільки у справі №420/18012/24 вирішувалось право позивача на отримання сум індексації грошового забезпечення, натомість як у даній справі предметом спору є зовсім інші вимоги – включення індексації грошового забезпечення під час обрахунку складових грошового забезпечення позивача, про що вірно акцентовано увагу судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua