Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №420/6669/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №420/6669/26

Суддя: Казанчук Г.П.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6669/26

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,

повний текст судового рішення

складено 11.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційні скарги Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ в Полтавській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 420/6669/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ в Полтавській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не в повному розмірі та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2684,00 грн., у 2024 році у розмірі 3028,00 грн., у 2025 році у розмірі 3028,00 грн., у 2026 році у розмірі 3328,00 грн.;

зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2023 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684, 00 грн.; грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028,00 грн.; у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028,00 грн.; у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн., з рахуванням проведених виплат;

визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році у розмірі 3328,00 грн.;

зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн., з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати Бюро економічної безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлений грошовий атестат для призначення пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням грошового забезпечення, перерахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплатити грошове забезпечення у повному обсязі. Однак, відповідачем відповіді надано не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останні діяли у межах наданих їм повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Територіального управління БЕБ в Полтавській області щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2684,00 грн.

Визнано протиправними дії Територіального управління БЕБ в Одеській області щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2684,00 грн., у 2024 році у розмірі 3028,00 грн.

Визнано протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році у розмірі 3028,00 грн., у 2026 році у розмірі 3328,00 грн.

Зобов`язано Територіальне управління БЕБ в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2023 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684, 00 грн. з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Територіальне управління БЕБ в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2023 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684, 00 грн.; грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028,00 грн. з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028,00 грн.; у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн., з рахуванням проведених виплат.

Визнано протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році у розмірі 3328,00 грн.

Зобов`язано Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн., з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог – відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ в Полтавській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області подані апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти зазначають, що 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103). Разом з тим, звертають увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 внесено зміни до Постанови №704 та абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.».

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2026 року апеляційну скаргу Територіального управління БЕБ в Полтавській області залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бюро економічної безпеки України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Бюро економічної безпеки України про розгляд справи за участі представника відповідача. Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Територіального управління БЕБ в Одеській області.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Територіального управління БЕБ в Одеській області про розгляд справи за участі представника відповідача. Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Територіального управління БЕБ в Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Територіального управління БЕБ в Полтавській області про розгляд справи за участі представника відповідача. Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 року повернути Територіальному управлінню БЕБ в Одеській області зі спеціального фонду Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір в розмірі 2236,42 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 у справі №420/6669/26 згідно з платіжною інструкцією від 29 червня 2026 року № 403.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Наказом ТУ БЕБ у Полтавській області від 05 вересня 2023 року №30-к/ДСК «Про прийом на службу» ОСОБА_1 призначено з 06 вересня 2023 року на посаду старшого детектива ТУ БЕБ у Полтавській області.

Наказом ТУ БЕБ в Одеській області від 11 вересня 2023 року №27-к/ДСК «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 з 12.09.2026 року призначено на посаду старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області.

Наказом БЕБ України від 30 грудня 2024 року №473-к/ДСК-ДП «По особовому складу» вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків по посаді старшого детектива Департаменту детективів із стратегічного захисту БЕБ України.

Наказом БЕБ України від 05 січня 2026 року №4-к/ДСК-ДП звільнено із служби в БЕБ України ОСОБА_1 .

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції у рішенні суду взагалі не встановлювались вказані обставини, з огляду на відсутність в описовій частині рішення суду посилання на вищезазначені накази.

Під час служби грошове забезпечення позивачу нараховувалось із бази 2102 грн, а при звільненні зі служби Бюро економічної безпеки України нарахувало та виплатило ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу виходячи не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Отже правомірність та законність нарахування грошового зобов`язання у меншому розмірі є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України Про Бюро економічної безпеки України від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).

Перш за все, колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі ТУ БЕБ у Полтавській області зазначалось, що наказом керівника Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 05 вересня 2023 року № 30-к/ДСК «Про прийом на службу» ОСОБА_1 було прийнято з 06 вересня 2023 року на посаду старшого детектива ТУ БЕБ у Полтавській області.

Наказом керівника Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 06.09.2023 № 1-в/бз/ДСК «Про надання відпустки працівникам» ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін з 06 по11 вересня 2023 року.

Наказом керівника Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 08.09.2023 №31-к/ДСК «Про направлення для подальшого проходження служби» ОСОБА_1 направлено 11 вересня 2023 року для подальшого проходження служби до Територіального управління БЕБ у Одеській області, звільнивши з посади старшого детектива Територіального управління БЕБ у Полтавській області.

Згідно довідки про доходи Завідувача сектору бухгалтерського обліку головного бухгалтера Територіального управління БЕБ у Полтавській області від 24.04.2026 № 28.14/07-26/4-26, заробітна плата (грошове забезпечення) нарахована ОСОБА_1 з 06.09.2023 по 11.09.2023 (включно) складає 0,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік

Незважаючи на вказане, судом першої інстанції визнано протиправними дії ТУ БЕБ у Полтавській області щодо визначення та виплату грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році та відповідно зобов`язано нарахувати та виплати грошове забезпечення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки суду в частині позовних вимог не ґрунтуються на реальних обставинах справи, а суд першої інстанції в порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи не здійснив належну перевірки доводів відзиву на позов, і прийняв в цій частині рішення суду з порушенням норм матеріального права.

Оскільки позивач протягом проходження служби в ТУ БЕБ у Полтавській області за період з 06.09.2023 по 11.09.2023 не отримував заробітну плату через перебування у відпустці без збереження заробітної плати, а відтак не можливо здійснити і перерахунок не нарахованої заробітної плати.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТУ БЕБ у Полтавській області підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині скасуванню з прийняттям нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог спрямованих до ТУ БЕБ у Полтавській області.

Стосовно апеляційний скарг ТУ БЕБ в Одеській області та БЕБ України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Частина 1 статті 14 Закону № 1150-ІХ визначає, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Стаття 19 Закону № 1150-ІХ встановлює, що до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

В свою чергу, згідно зі статтею 31 Закону № 1150-ІХ заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ (далі - Закон № 2710-IX) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн; працездатних осіб - 2684 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність, - 2093 грн (ст. 7).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон № 3460-IX) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн; працездатних осіб - 3028 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність, - 2361 грн. (ст. 7).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон № 4059-IX) установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень. (ст.7).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 03.12.2025 року

№ 4695-IX (далі - Закон № 4695-IX) установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року; осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень.

Відповідно до ч. 1-2 ст.1 Закону № 1150-ІХ бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Працівники БЕБ є працівниками, заробітна плата яких регулюється спеціальним законом.

Тобто, Законами про державний бюджет № 2710-IX, № 3460-IX , № 4059-IX та № 4695-IX як спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників БЕБ як працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, які фінансуються з державного бюджету, визначено розмір і порядок виплати заробітної плати працівників органів бюро економічної безпеки.

Норми ст. 7 Законів про державний бюджет України № 2710-IX, № 3460-IX, №4059-IX та 4695-IX в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, неконституційними та/або нечинними не визнавалися.

Відповідно, розмір посадового окладу працівника бюро економічної безпеки залежить від законів про Державний бюджет України, які приймаються на кожен рік, і не можуть бути перераховані окремо від цього процесу, про що зазначено також у рішенні Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №805/1505/17-а.

Норми ст. 7 Законів № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX, № 3460-IX та №4059-IX в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури неконституційними та/або нечинними не визнавалися.

Відповідно, розмір посадового окладу працівника БЕБ залежить від законів про Державний бюджет України, які приймаються на кожен рік, і не можуть бути перераховані окремо від цього процесу, про що зазначено також у рішенні Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №805/1505/17-а.

Частиною першою статі 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-ХІV визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено цілі застосування прожиткового мінімуму, який застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім`ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров`я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Законом України «Про прожитковий мінімум» визначений суб`єкт, до повноважень якого належить затвердження розміру прожиткового мінімуму - Верховна Рада України, та визначено нормативний документ, у якому затверджується прожитковий мінімум - закон про Державний бюджет України на відповідний рік.

Бюджетним кодексом України закріплено одним із принципів бюджетної системи України збалансованість. Згідно цим принципом повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

У свою чергу, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 26.12.2011 у справі №20-рп/2011 підкреслив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Таким чином, Верховною Радою України у спосіб, визначений законом, кожного бюджетного періоду для визначення розмірів посадових окладів суддів, прокурорів використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» встановлено, що розмір посадового окладу працівника бюро економічної безпеки визначається у певній кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Таким чином, забезпечення функціонування системи органів бюро економічної безпеки за змістом ст.31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та ст.ст.23,48 БК України передбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування органів БЕБ не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

У постанові від 24.04.2025 року у справі 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що «безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.

Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

У зазначеній постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 2Велика Палата Верховного Суду зазначила таке: «За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2 684 гривні.

Водночас згідно з абзацом п`ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.

Аналогічно абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3 028 гривень, а згідно з абзацом п`ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2 102 гривні.

Отже, окремими приписами законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2023 року та з 01 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2025 у справі № 990/244/23 зазначено, що «у цьому аспекті Велика Палата Верховного Суду зауважує, що наведені приписи абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах».

Вказані висновки ВП ВС, викладені у наведених постановах, колегія суддів вважає за необхідне застосувати і до обставин даної справи, оскільки правовідносини цієї справи, за своїм змістом є подібними до правовідносин, правову оцінку яким надано ВП ВС.

Колегія суддів повторює, що до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання нормативно-правового акта чи його окремих приписів неконституційними такі приписи зберігають чинність і є обов`язковими для всіх суб`єктів правовідносин, зокрема й для органів державної влади та їх посадових осіб.

Фундаментальна засада правовладдя (верховенство права) не існувала б без принципу законності. Вимога законності поширюється передусім на діяльність суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до принципу правовладдя (верховенства права) жоден орган державної влади не звільняється від обов`язку дотримуватися закону, який зберігає чинність до його скасування або зміни в установленому конституційним порядком способі.

Відповідачі у даній справі – ТУ БЕБ в Одеській області та БЕБ України, здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати позивача, діяли як структурний підрозділ органу державної влади, що зобов`язані застосовувати чинне на відповідний період законодавство.

Колегія суддів наголошує, що законодавець формує єдину систему законодавства у сфері публічних правовідносин, в якому презюмується конституційність кожного схваленого парламентом закону до моменту спростування цієї презумпції рішенням Конституційного Суду України.

Наведена суперечність між приписами Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» № 553-ІХ та приписами Законів про державний бюджет України на відповідний рік не могла бути вирішена апаратом БЕБ без звернення уповноваженого суб`єкта до Конституційного Суду України, а тому тлумачення в обхід закону - надання переваги правилам Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» всупереч правилам Законів про державний бюджет України на відповідний рік - було неможливим.

Повертаючись до змісту рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що його мотивувальна частина взагалі не стосується правовідносин, які є спірними. Суд першої інстанції застосував законодавство, яке регулює визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовця та відповідно зробив висновок, який не відповідає змісту позовних вимог.

За наведеного правового регулювання, змісту та обсягу фактичних передумов, які спричинили спір у цій справі, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог спрямованих до ТУ БЕБ в Одеській області та БЕБ України про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не в повному розмірі та зобов`язання вчинити певні дії, позаяк у спірних правовідносинах відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, то похідна позовна вимога про зобов`язання БУБ України виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн також не підлягає задоволенню.

З огляду на викладені вище у цій постанові мотиви щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вирішує питання перерозподілу судових витрат в силу приписів ч.6 ст. 139 КАС України.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ в Полтавській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 420/6669/26 скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бюро економічної безпеки України (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 31; код ЄДРПОУ 44168316), Територіального управління БЕБ в Полтавській області (вул. Решетилівська, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36007; код ЄДРПОУ 45030606), Територіального управління БЕБ в Одеській області (вул. Мечникова, 102, м. Одеса, Одеська область, 65007; код ЄДРПОУ 44765955) про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не в повному розмірі та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua