Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №400/15444/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/15444/23

Перша інстанція: суддя Малих О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК, внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період: з 3.11.2022р. по 4.09.2023р., з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК, внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 3.11.2022р. по 4.09.2023р., з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та згідно із наказом №290 від 8.10.2023р. виключений із списків особового кладу частини.

2.11.2022р. позивач отримав поранення під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Позивач у період з 3.11.2022р. по 4.09.2023р. перебував на лікуванні та у відпустках за станом здоров`я , у зв`язку зі чим набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі 100 000грн. в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022р..

23.10.2023р. представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із запитом щодо виплати додаткової винагороди, у розмірі 100 000грн., передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. за періоди перебування на стаціонарному лікуванні.

Однак, листом від 23.10.2023р. ВЧ НОМЕР_1 відмовила у задоволенні вказаної заяви.

Не погодившись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК, внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 3.11.2022р. по 4.09.2023р., з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК, внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 3.11.2022р. по 4.09.2023р., з урахуванням фактично виплачених сум.

В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із проходженням позивачем лікування травми, отриманої під час виконання бойових завдань під час несення військової служби по захисту Батьківщини, відповідач протиправно не виплатив позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується записом у військовому квитку та згідно із наказом від 8.10.2023р. №290 позивач виключений зі складу особового складу.

2.11.2022р. ОСОБА_1 одержав вибухову травму: вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої повіки лівого ока. Вогнепальне осколкове сліпе непроникаюче поранення м`яких тканин задньої поверхні грудної клітки зліва. Вогнепальні осколкові сліпі поранення лівого стегна, лівої гомілки, лівої стопи. Вогнепальні осколкові сліпі поранення правого стегна, правої гомілки. Вогнепальний багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом обох кісток нижньої третини лівої гомілки.

Згідно із довідкою від 1.05.2023р. №5951 ОСОБА_1 отримав поранення за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу ВЧ НОМЕР_1 .

У зв`язку із отриманням бойового поранення, позивач проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- внаслідок отриманого поранення (3.11.2022р.), позивач був евакуйований та госпіталізований, що підтверджується Довідкою Ф100;

- відповідно до Виписного епікризу №9608 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП МБК з 3.11.2022р. по 5.11.2022р.;

- відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №9932 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 6.11.2022р. по 11.01.2023р.;

- відповідно до Перевідного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №92 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Корсунь- Шевченківська БЛ» у період з 11.01.2023р. по 6.03.2023р.;

- відповідно до Виписки №1390 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 6.03.2023р. по 17.03.2023р..

Довідкою ВЛК ВЧ НОМЕР_2 від 6.03.2023р. № 216 підтверджується, що згідно наказу МОЗ України №370 від 4.07.2007р. травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення не надана). потребує подальшого лікування (реабілітації) в умовах КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради терміном на 60 (шістдесят) календарних днів.

Довідкою ВЛК Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 20.04.2023р. №238Т підтверджується, що згідно наказу МОЗ України №370 від 4.07.2007р. травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини поранення не надана). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров`я терміном на 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно із свідоцтвом про хворобу №1237 від 7.08.2023р. госпітальна військово- лікарська комісія ВЧ НОМЕР_3 та розпорядженням ТВО командира ВЧ НОМЕР_1 від 2.08.2023р. №830 провели медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби позивача.

Позивач перебував на обстеженні, лікуванні: КНП «МБКЛ» ім. проф. М.Ф. Руднєва: з 3.11.2022р. по 5.11.2022р.; КНП «Хмельницька МЛ»: з 6.11.2022р. по 11.01.2023р.; КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ»: з 11.01.2023р. по 6.03.2023р., з 6.03.2023р. по 17.03.2023р.; НВМКЦ «ГВКГ»: з 17.03.2023р. по 20.04.2023р.; в\ч НОМЕР_3 : з 1.08.2023р. по теперішній час. Медична карта стаціонарного хворого №4226. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

23.10.2023р. представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про здійснення виплати додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 25.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Однак, листом від 23.10.2023р. №502/15/4889 відповідач відмовив у задоволенні вказаного запиту.

Позивач вважає вказану відмову протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У ч.2 ст.9 цього Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 1 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 2 ч.4 ст.9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 7.06.2018р. №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Відповідно до п.1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційне в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне часу участі у таких діях та заходах.

Постановою КМУ від 1.04.2022р. №400 (набрала чинності 2.04.2022р. та застосовується з 24.02.2022р.) п.1 Постанови № 168 доповнено абзацами, зокрема, такого змісту:

«Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, […] перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії […]».

У цій Постанові КМУ визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї Постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційне часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 7.07.2022р. №793 (застосовується з 24.02.2022р.), Постанова №168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією Постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про Збройні Сили України» від 6.12.1991р. №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 1.04.2022р. №98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5.04.2022р. за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022р.), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Міністр оборони України видав директиви від 7.03.2022р. №248/1217, від 25.03.2022р. №248/1298, від 18.04.2022р. №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 1.06.2022р.), Окреме доручення від 23.06.2022р. №912/з/29 (діяло до 31.01.2023р.).

31.01.2023р. набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023р. за №177/39233, яким доповнено Порядок №260 новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Отже, спірні правовідносини, окрім Постанови №168, у період з 3.11.2022р. по 31.01.2023р. врегульовувався, окрім Постанови №168, Окремим дорученням від 23.06.2022р. №912/з/29, а у період з 1.02.2023р. по 4.09.2023р. розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку №260 у редакції наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №44.

Відповідно до пункту 7 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022р. №912/з/29 (діяв до 1.02.2023р.) додаткова винагорода у розмірі 100 000грн. виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

Відповідно до п.10 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000грн. також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно із п.11 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000грн. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Отже, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000грн. підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000грн. винагороди за час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із таким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Основним документом, який підтверджує зв`язок отриманого військовослужбовцем Збройних Сил України поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (пункт 7 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022р. №912/з/29 та пункт 11 розділу XXXIV Порядку №260).

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025р. у справі №380/27432/23, вирішуючи подібний спір, зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000грн. за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024р. у справі №380/20587/23, від 27.08.2025р. у справі №280/7364/23.

Як вбачається із матеріалів справи, що згідно із Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №5951 від 1.05.2023р., видано. ВЧ НОМЕР_1 , що солдат ОСОБА_1 2.11.2022р. держав вибухову травму: вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої повіки лівого ока. Вогнепальне осколкове сліпе непроникаюче поранення м`яких тканин задньої поверхні грудної клітки зліва. Вогнепальні осколкові сліпі поранення лівого стегна, лівої гомілки, лівої стопи. Вогнепальні осколкові сліпі поранення правого стегна, правої гомілки. Вогнепальний багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом обох кісток нижньої третини лівої гомілки.

За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу ВЧ НОМЕР_1 , не в стані алкогольного сп`яніння, поблизу АДРЕСА_1 .

При цьому, в матеріалах справи наявні медичні документи, які підтверджують безперервне перебування ОСОБА_1 в медичних закладах на лікуванні у період з 2.11.2022р. по 20.04.2023р., у зв`язку із отриманим пораненням 2.11.2022р..

Враховуючи те, що спірний період, який заявлений позивачем у позовних вимогах становить з 2.11.2022р. по 4.09.2023р., то судова колегія дійшла висновку про необхідність витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4.06.2026р. витребувано від ВЧ НОМЕР_1 докази виплати сум додаткової винагороди у розмірі 100 000грн. за період перебування ОСОБА_1 на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я за період з 3.11.2022р. по 4.09.2023р..

Витребувано від ВЧ НОМЕР_1 пояснення та відповідні докази на їх підтвердження щодо перебування ОСОБА_1 у відпустках за станом здоров`я за період з 3.11.2022р. по 4.09.2023р..

Витребувано від ОСОБА_1 відомості щодо конкретизації періодів, в яких позивач перебував у відпустці за станом здоров`я та на стаціонарному лікуванні в межах заявлених позовних вимог, починаючи з 18.03.2023р..

15.06.2026р. ОСОБА_1 направив до суду додаткові пояснення та документи, зокрема:

- копія довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 1.05.2023р. №5951;

- копія Виписного епікризу №4937;

- копія Виписки №4226;

- копія Довідки ВЛК від 20.04.2023р. №238Т;

- копія Свідоцтва про хворобу №1237 від 7.08.2023р..

17.06.2026р. від ВЧ НОМЕР_1 надійшла заява про надання додаткового строку для виконання вимог ухвали про витребування доказів.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7.07.2026р. вказану заяву задоволено та продовжено строк виконання ухвали про витребування доказів.

13.07.2026р. ВЧ НОМЕР_1 подала до суду заяву про виконання ухвали суду та додаткові документи, зокрема:

- довідка про нараховані та виплачені військовослужбовцю ОСОБА_1 суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. за період з 3.11.2022р. по 4.09.2023р.;

- витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 3.11.2022р. №299, згідно якого військовослужбовець ОСОБА_1 з 3.11.2022р. був знятий з котлового забезпечення та вибув на стаціонарне лікування до Військово-медичного госпіталю м.Дружківка;

- витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 2.08.2023р. №221, згідно якого військовослужбовець ОСОБА_1 з 2.08.2023р. був знятий з котлового забезпечення та вибув для проходження військоволікарської комісії у ВЧ НОМЕР_3 (військовий госпіталь) у АДРЕСА_2 ;

- витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 4.01.2024р. №61, згідно якого, у зв`язку з надходженням підтверджуючих документів на військовослужбовців, які перебували на лікуванні у зв`язку з пораненням, та уточненими даними обліку особового складу, внесені зміни до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 3.06.2023р. №5060, а саме: "виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційне часу проходження служби за період з 1 травня по 31 травня 2023р. військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) наступному особовому складу військової частини НОМЕР_1 " додати рядок: - старший солдат ОСОБА_1 , термін перебування - 01.05.2023 по 20.05.2023.

15.07.2026р. ВЧ НОМЕР_1 подала клопотання про продовження процесуального строку для виконання ухвали про витребування доказів.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026р. продовжено строк виконання ухвали про витребування доказів.

31.07.2026р. ВЧ НОМЕР_1 подала до суду заяву про виконання ухвали суду, до якої додано розрахункові листи про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) за період з травня по вересень 2023 року включно, який перебував у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 відповідно до наказу №339 від 12.12.2022р..

Надаючи оцінку вказаним документам та встановленим обставинам, судова колегія виходить з наступного.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 3.11.2022р. по 20.04.2023р. безперервно перебував у медичних закладах на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням 2.11.2022р..

При цьому, згідно із довідкою про нараховану та виплачену додаткову винагороду за №31349 від 9.07.2026р. ОСОБА_1 було нараховано Додаткову винагороду у збільшеному до 100 000грн. розмірі за листопад 2022р., грудень 2022р., січень 2023р., лютий 2023р., березень 2023р., квітень 2023р., травень 2023р. у розмірі 64 516,13грн. (20 днів), серпень 2023р. у розмірі 22 580,65грн. (7 днів), вересень 2023р. у розмірі 18 090грн..

Також відповідно до розрахункових листів від 30.07.2026р. за №№2310, 2311, 2312, 2313, 2314 за липень 2023р. 27.07.2023р. ОСОБА_1 було виплачено грошове забезпечення у розмірі 433 400грн., до якого враховано лікування по пораненню у сумі 100 000грн. за лютий 2023р., березень 2023р., квітень 2023р. та у сумі 70 000грн. за грудень 2022р. та січень 2023р..

У розрахунковому листі за вересень 2023р. 19.09.2023р. ОСОБА_1 було виплачено грошове забезпечення за серпень 2023р., до якого було включено лікування по пораненню у сумі 22 580,65грн. за 7 днів серпня.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що під час апеляційного перегляду справи судом встановлено, що згідно із витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) за №61 від 4.01.2024р. у зв`язку з надходженням підтверджуючих документів на військовослужбовців, які перебували на лікуванні у зв`язку з пораненням, та уточненими даними обліку особового складу, внесені зміни у пункт 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 3.06.2023р. №5060 «Виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000грН. в розрахунку на місяць пропорційне часу проходження служби за період з 1 травня до 31 травня 2023р. військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) наступному особовому складу військової частини НОМЕР_1 », додано рядок: старший солдат ОСОБА_1 у термін з 1.05.2023р. по 20.05.2023р..

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що в даному випадку період з 3.11.2022р. по 20.05.2023р. та у з 1.08.2023р. по 7.08.2023р. ОСОБА_1 перебував на лікуванні у зв`язку із пораненням, отриманим 2.11.2023р., а тому має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000грн. розмірі, передбаченої Постановою КМУ №168.

При цьому, надані ВЧ НОМЕР_1 документи підтверджують факт нарахування та виплати ОСОБА_1 спірної додаткового винагороду у вищевказаний період.

Натомість, що стосується періодів з 21.05.2023р. по 31.07.2023р. та з 8.08.2023р. по 4.09.2023р., то в матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні у медичних закладах або у відпустці за станом здоров`я та відповідні документи не було надано позивачем на вимогу суду, згідно із ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4.06.2026р..

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,325,328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук