Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №420/6052/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6052/26

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №951050845664 від 6.01.2026р. ГУ ПФУ в Одеській області про виплату ОСОБА_1 з 1 січня 2026р. пенсії із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 Постанови КМУ від 30 грудня 2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 1 січня 2026р. виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2020р. по адміністративній справі №420/2467/20, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою КМУ від 30 грудня 2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі ЗУ «Про прокуратуру».

Позивач зазначає, що з січня 2026р. орган ПФУ виплачує йому пенсію із застосуванням коефіцієнтів пониження відповідно до Постанови КМУ від 30 грудня 2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі – Постанова №1778).

Вважаючи дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо застосування з 1.01.2026р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 ..

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1.01.2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів встановлених пунктом 1 Постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», в розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 064,96грн..

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанови №1778, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Так, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2020р. по справі №420/2467/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020р., зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 1.01.2020р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Військової прокуратури об`єднаних сил №14-294вих-19 від 28.12.2019р., виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення без обмежень граничного розміру пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Розмір пенсії ОСОБА_1 , внаслідок проведеного ГУ ПФУ в Одеській області перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №420/2467/20, з 1.10.2020р. становить 48 716,19грн..

На виконання вимог Постанови №1778 орган ПФУ з січня 2026р. здійснив перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого підсумок пенсії склав 48 716,19грн., з урахуванням пониження суми згідно із Постановою КМУ №1778 від 30.12.2025р. – 33 357,74грн. (а.с.66).

Позивач вважає дії відповідача щодо застосування до його пенсії понижуючих коефіцієнтів протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.2 ст.64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно ст.3 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Відповідно до ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025р. №1778 (далі - Постанова №1778), яка набрала чинності 1.01.2026р. та застосовується з 1.01.2026р..

Пунктом 1 Постанови №1778 встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995р. №379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Пунктом 2 Постанови №1778 встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї Постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Законом України «Про прокуратуру» (далі – Закон №1697-VII) врегулювано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 було визнано неконституційним положення ч.20 ст.86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що ч.20 ст.86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Отже, з 13.12.2019р. ч.20 ст.86 Закону №1697-VII, відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, яка автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

До того ж, слід зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020р. №10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9.07.2007р. №6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020р. №3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст.6, ч.2 ст.19, ст.130 Конституції України.

Водночас, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статті 46 Конституції України.

Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

За приписами ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст.46 Конституції України).

Враховуючи викладене, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена у відповідності до Закону №1697-VII, можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини.

Вирішуючи питання правомірності застосування пенсійним органом коефіцієнтів зменшення, встановлених ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», до перерахованої у січні 2025р. пенсії, у справі №420/14888/25, Верховний Суд у постанові від 28.01.2026р. дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, яким призначено пенсію за Законом України «Про прокуратуру» положень ст.46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у спірних відносинах слід застосовувати приписи Закону, відповідно до якого була призначена пенсія позивачу та які є спеціальними до спірних правовідносин, а не ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та п.1 Постанови №1778.

Також судова колегія зауважує, що застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, які мають право на пенсію за Законом №1697-VII, коефіцієнтів зменшення пенсії (згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанови №1778) фактично призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

Відтак, оскільки Закон №1697-VII, який є спеціальним до спірних правовідносин, не передбачає врахування коефіцієнтів при обчисленні пенсій особам, що мають право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону №1697-VII, застосування ГУ ПФУ в Одеській області з 1.01.2026р. положень ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та п.1 Постанови №1778 при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії, є протиправним.

Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо застосування з 1.01.2026р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1778, при перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1.01.2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених п.1 Постанови КМУ №1778, з урахуванням раніше виплачених сум.

У свою чергу апеляційний суд звертає увагу на те, що при вирішенні справи суд першої інстанції не дослідив обставини справи та як наслідок порушив норми матеріального права, оскільки застосував до спірних правовідносин норми ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які не регулюють спірні правовідносини, та які не підлягали застосуванню, з огляду на те, що позивач отримує пенсію згідно із ЗУ «Про прокуратуру», а не за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також колегія суддів зазначає, що спірним у цій справі питанням є саме правомірність застосування пенсійним органом коефіцієнтів зменшення пенсії згідно п.1 Постанови №1778, у зв`язку з чим суд першої інстанції безпідставно вдався до оцінки питання правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, в тому числі з урахуванням положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 1.01.2026р. виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу про перерахунок пенсії позивача з 1.01.2026р., органом ПФУ обчислюється пенсія позивача, виходячи з 90% від сум заробітної плати.

Окрім того, із вказаного протоколу не вбачається застосування відповідачем до пенсії позивача обмеження пенсії максимальним розміром.

Колегія суддів наголошує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи, однак суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Оскільки апеляційним судом встановлено, що право позивача на обрахунок його пенсії, виходячи із 90% від заробітної плати, не порушене, обмеження пенсії максимальним розміром відповідачем не застосоване, то судова колегія вважає, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти у справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139,246,315,317,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 1.01.2026р. понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», при перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1.01.2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених п.1 Постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 064,96грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96коп.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук