Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №400/4254/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4254/26

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026р. ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТУ ДСА України в Миколаївській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 1.01.2026р. дорівнює 3328грн;

- зобов`язати відповідача виготовити та видати позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.01.2008р. №3-1), виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, ч.2 ст.135 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328грн, встановленого на 1.01.2026р. абз.4 ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що з 28.05.2019р. вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. У березні 2026р. вона звернулась до відповідача із заявою про надання довідки про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною базового розміру окладу судді з 1.01.2026р. Проте, відповідач своїм листом від 18.03.2026р. №3/2-542/26 відповідач відмовив їй у наданні вказаної довідки, зазначивши, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не передбачено збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру окладу судді.

Позивачка вважає вказані дії відповідача протиправними та незаконними, оскільки з 1.01.2026р. відповідно до ЗУ «Про Держаний бюджет України на 2026 рік» збільшився розмір прожиткового мінімуму, з якого нараховується, зокрема, посадовий оклад судді, що є безумовною підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Тому відповідач має видати їй оновлену довідку для подальшого перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 328грн.

Посилаючись на вказане просила вимоги задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2026р. у розмірі 3328 (Три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Зобов`язано ТУ ДСА України в Миколаївській області виготовити і видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2026р. у розмірі 3328 (Три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ТУ ДСА України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 1331 (Одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

В апеляційній скарзі ТУ ДСА в Миколаївській області просить рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» разом із встановленням на 1.01.2026р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328грн. був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102грн., тож ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч.2 ст.130 Конституції України і ч.3 ст.135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення ВРП від 21.05.2019р. №1372/0/15-19 позивачку звільнено з посади судді Корабельного районного суду м.Миколаєва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Позивачка є суддею у відставці, що підтверджується посвідченням судді у відставці №03099.

Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує щомiсячне довiчне грошове утримання вiдповiдно до ст.135 ЗУ «Про судоустрiй i статус суддiв» №1402-VIII вiд 2.06.2016р.

16.03.2026р. позивачка звернулася до ТУ ДСА України в Миколаївській області з заявою про виготовлення та видачу їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що передбачено п.1-7 розділу ІV постанови Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. №3-1 додаток 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці, із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2026р. у розмірі 3328грн..

Листом №3/2-542126 від 18.03.2026р. ТУ ДСА України в Миколаївській області обґрунтовує відсутність підстав для видачі довідки, посилаючись на ЗУ «Про державний бюджет на 2026 рік» №4695-ІХ від 3.12.2025р., яким визначено, що з 1.01.2026р. не передбачається збiльшення розмiру прожиткового мінімуму для працездатних осiб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддi, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладiв працiвникiв iнших державних органiв, оплата працi яких регулюється спецiальними законами, iнших працiвникiв державних органiв, а також працiвникiв податкових i митних органiв. Таким чином, розмiр прожиткового мінімуму для працездатних осiб, який застосовується для визначення базового розмлiру посадового окладу суддi складає - 2102,00 грн.

Вважаючи протиправним рішення ТУ ДСА України в Миколаївській області позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення ТУ ДСА України в Миколаївській області, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує його протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій ВРП. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Положення п.1 ч.2 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (п.24 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України).

Згідно п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Приписами ч.1 ст.4 ЗУ «Про судоустрiй i статус суддiв» (надалі - Закон №1402-VIII) визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване ст.142 Закону №1402-VIII, ч.4 якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2026 рік» №4695-ІХ від 3.12.2025р. (надалі - Закону 4695-ІХ) встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328грн., а для працездатних осіб, який застосовується стосовно визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102грн..

Отже, Законом 4695-ІХ для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення. Визначені Конституцією України та Законом 1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

30.09.2016р. набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016р. №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, ст.130 Основного Закону викладено в новій редакції, в тексті якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій».

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано ст.135 Закону 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні ч.2 ст.130 Конституції України).

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-ІІІ від 5.10.2000р. (надалі - Закон №2017-ІІІ) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення ст.2 Закону №2017-ІІІ).

Згідно приписів ст.6 Закону №2017-ІІІ базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV від 15.07.1999р. (надалі - Закон №966-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону №966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону №966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість ст.7 Закону №4695-ІХ разом із встановленням на 1.01.2026р. прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328грн. був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102грн..

Отже, Закон №4695-ІХ фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч.2 ст.130 Конституції України і ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII.

Слід наголосити на тому, що Закон №4695-ІХ не містить інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9.07.2007р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008р. №10-рп/2008.

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Отже, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1.01.2026р. (3328грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102грн.), на підставі абз.5 ст.7 Закону №4695-ІХ є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2024р. у справі №580/2522/24, від 13.11.2024р. у справі №200/1707/24, від 20.02.2025р. у справі №420/3716/24, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026р. у справі №200/2309/25.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026р. у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 року у справі №520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та, відповідно, що з 1.01.2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці. Верховний Суд сформував наступний правовий висновок:

- у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

- для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 1 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати на безпідставність посилань в апеляційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в її постанові від 24.04.2025р. у справі № 240/9028/24 з огляду на таке.

Так, у справі № 240/9028/24 спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025р. під час розгляду цього спору.

При цьому, як вже було вище зазначено, при вирішенні спору колегія суддів враховує, що у рішенні Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026р.у справі №200/2309/25 Верховний Суд надав іншу оцінку аналогічним правовідносинам та його висновки є актуальними на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Зокрема, у названій постанові Верховний Суд зазначив, що:

« 55. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

56. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року (3028грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102), на підставі абз.5 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», є протиправною.».

В подальшому зазначену правову позицію підтримано Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 16.03.2026р. по справі №380/19912/24, від 08.04.2026р. по справі №340/1792/25.

Застосовуючи зазначені висновки, Верховний Суд у постанові від 30.04.2026р. у справі №620/15756/24 у правовідносинах, які є подібними до тих, які є спірними, у справі яка розглядається, дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачці як судді у відставці у видачі довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на тій підставі, що станом на 1.01.2024р. розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді місцевого суду не змінювався, є необґрунтованими та таким, що суперечить вимогам ч.2 ст.130 Конституції України і ч.3 ст.135 Закону 1402-VIII.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 1 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук