Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №420/15995/25
Суддя: Крусян А.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15995/25
Суддя першої інстанції: Юхтенко Л.Р.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса
Повний текст судового рішення складений: 06.06.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Ступакової І.Г., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
18.05.2025 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 15.04.2025 №1504-25;
зобов`язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути його заяву від 09.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
зобов`язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення щодо надання йому відстрочки, передбаченої п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у період з 20.11.2020 проходив строкову службу у Національній Гвардії України та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2024 №99 звільнений з військової служби у запас, направлений для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахований в оперативний резерв на посаду старшого стрільця НГУ. Після звільнення з військової служби, на підставі Закону України №3600-IX від 23.02.2024, йому була надана відстрочка від призову на військову службу до 02.04.2025 (12 місяців з моменту звільнення з військової служби). З серпня 2024 він був зарахований на навчання до Херсонського національного технічного університету та 09.04.2025 (після закінчення відстрочки, пов`язаною зі звільнення з військової служби) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (як здобувач вищої освіти бакалаврського рівня за денною формою навчання), однак отримав протиправну відмову у її задоволенні, обґрунтовану тим, що він має статус резервіста.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 у задоволенні позову відмовлено. При вирішенні справи, посилаючись на приписи ч.8 ст.39-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд першої інстанції дійшов висновку, що на позивача, як резервіста, не розповсюджуються підстави надання відстрочки, передбачені п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, як і в позові, наголошує, що має право на відстрочку від призову на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він є здобувачем вищої освіти бакалаврського рівня за денною формою навчання. Апелянт звертає увагу на послідовності законодавчих змін, які вносилися до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На його думку, законодавець, вносячи зміни до ст.23 Закону України №3543-XII в частині щодо права відстрочки у здобувачів освіти, без одночасного приведення у відповідність ст.39-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», фактично позбавив права резервістів на отримання відстрочки у зв`язку із навчанням. При цьому, посилаючись на ст.22 Конституції України, зазначає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 20.11.2020 проходив військову службу в Національній гвардії України та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 02.04.2024 звільнений з 02.04.2024 з військової служби у запас, виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також вказаним наказом позивача зараховано в оперативний резерв на посаду старшого стрільця Національної гвардії України. /а.с.16/
Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №623024 від 07.04.2025, позивач, на підставі наказу від 09.08.2024 №339-с, зарахований до Херсонського національного технічного університету для здобуття вищої освіти за ступенем бакалавр по спеціальності 174 Автоматизація, комп`ютерно-інтегровані технології та робототехніка. На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту». /а.с.18/
09.04.2025 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Києві із заявою про надання йому відстрочки на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки є здобувачем вищої освіти за денною формою навчання. /а.с.17/
За результатом розгляду заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Києві повідомив позивача, що протоколом від 15.04.2025 №1504-25 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із тим, що позивач має статус резервіста. /а.с.9/
Позивач, вважаючи протиправною відмову щодо надання йому відстрочки на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по цей час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон України №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, ст.1 Закону України №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону України №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема п.1 ч.3 вказаної статті передбачає, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Механізм проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також порядок оформлення відстрочки від такого призову визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (надалі - Порядок №560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
З матеріалів справи вбачається що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувач вищої освіти бакалаврського рівня за денною формою навчання.
За результатом розгляду вказаної заяви, комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалила рішення від 15.04.2025 №1504-25, яким у наданні відстрочки відмовлено, оскільки позивач має статус резервіста.
При вирішенні справи, суд першої інстанції вважав, що на позивача, який перебуває в оперативному резерві після звільнення з військової служби, не розповсюджуються підстави надання відстрочки, передбачені п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з чим погоджується також і колегія суддів.
Так, відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон України №2232-XII) щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ч.1 ст.39 Закону України №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Призов громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та їх оповіщення здійснюються командирами військових частин - стосовно громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом та/або зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву, та керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - стосовно громадян України, які після їх звільнення з військової служби зараховані до військового оперативного резерву (ч.3 ст. 39-1 Закону України №2232-XII).
Відповідно до ч.8 ст. 39-1 Закону України №2232-XII призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають також громадяни України, визначені абзацами четвертим - дванадцятим частини першої та частиною другою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За аналізом наведених положень, слід дійти висновку, що Закон України №2232-XII не визначає для такої категорії громадян, як резервісти, можливість надання відстрочки від призову від військової служби під час мобілізації, в особливий період, на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України №3543-XII (як здобувачам освіти).
Відповідно до обставин даної справи, ОСОБА_1 з 20.11.2020 проходив військову службу в НГУ та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 02.04.2024 звільнений з військової служби у запас з 02.04.2024 та зарахований в оперативний резерв на посаду старшого стрільця Національної гвардії України. /а.с.16/
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.26-2 Закону України №2232-XII в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.
Тобто, наказ командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 02.04.2024 прийнятий у відповідності до ч.1 ст.26-2 Закону України №2232-XII.
При цьому, доказів скасування зазначеного наказу або виключення позивача з оперативного резерву матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач під час дії особливого періоду (воєнного стану) перебуває в оперативному резерві та має статус резервіста, відсутні підстави вважати, що на нього розповсюджуються гарантії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України №3543-XII, а тому ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Києві правомірно відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді І.Г. Ступакова О.В. Яковлєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua