Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №761/42329/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/42329/25

номер провадження: 33/824/3765/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Великої Британії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Тетеря І.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що поліцейськими не надано доказів руху електросамоката під керуванням ОСОБА_1 . Результат огляду на стан сп`яніння є сумнівним, а неперебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння не вдалося встановити у зв`язку з порушеннями законодавчої процедури проведення огляду на стан сп`яніння працівниками поліції, що робить такий огляд недійсним згідно з ч.5 ст.266 КУпАП.

Вказує, що поведінка поліцейських свідчить про їх упередженість. ОСОБА_1 є громадянином Великої Британії та не розмовляє українською мовою, при цьому протокол щодо нього складено без участі перекладача, що є безумовною підставою для визнання всіх доказів недопустимими та закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що електросамокат з електродвигуном потужністю меншою від 3 кВт не є транспортним засобом, а ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія категорії А1 в Україні, а отже не може вважатися водієм електросамоката і до нього в будь-якому випадку не може бути застосована санкція ч.1 ст.130 КУпАП в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 є волонтером та вже значний період війни допомагає Україні та українському народу. При цьому його волонтерська діяльність значною мірою залежить від наявності права керування автомобілем. Справа розглянута без належного повідомлення ОСОБА_1 та його захисника, без їх участі у судовому засіданні.

Вказує, що на відеозаписі, який міститься в матеріалах справи, не зафіксовано руху електросамоката під керуванням ОСОБА_1 . Відеозапис розпочинається о 02:45:45 13 вересня 2025 року (00:00:10 хв відеозапису) і на ньому зображено ОСОБА_1 , який стоїть на пішохідному переході, тримаючи електросамокат і при цьому електросамокат не рухається.

Зазначає, що права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та процедура проведення огляду, в тому числі й право вимагати сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а також про право не погодитись з результатами такого огляду та наслідками такої незгоди у вигляді проведення огляду в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 роз`яснено не було. Отже, враховуючи, що право перевірити коректність роботи приладу вимірювання алкоголю в крові, ОСОБА_1 не роз`яснено, в той же час не надано відповідний сертифікат/декларацію/свідоцтво, який би усунув сумнів у правильності роботи такого технічного засобу, існують абсолютно обгрунтовані сумніви щодо його справності та належної роботи, а відповідно й результату огляду на стан сп`яніння, здійсненого за допомогою такого приладу.

Окрім того вказує, що ОСОБА_1 не розуміє українську мову і не усвідомлював, щодо чого ставить підписи у документа, він так само не розумів значення встановленого результату огляду і чи справді він відповідає дійсності, адже екран приладу «Драгер» працівники поліції йому не показували.

Звертає увагу також на те, що ОСОБА_1 є громадянином Великої Британії, що достеменно було відомо працівникам поліції, які складали протокол. Він майже не володіє українською мовою, що ним одразу було повідомлено працівнику поліції (00:00:43-00:00:45 хв. відеозапису). При цьому, з відеозапису вбачається, що знання ОСОБА_1 української мови обмежується привітанням українською, однак комунікувати українською (ані говорити, ані розуміти, що йому говорять, ані читати), аособливо усвідомлювати суть інформації під час специфічних процедур, як-то проведення огляду на стан сп`яніння та складання протоколу, він не взмозі.

Вказує, що працівник поліції одразу повідомив ОСОБА_1 , що він начебто розмовляє англійською (00:00:48 - 00:00:50 хв. відеозапису), однак, як видно з подальших подій, його знання англійської мови на дуже низькому рівні і він не може зрозумілим чином пояснити того, що відбувається, а ОСОБА_1 майже нічого не розуміє з того, що йому каже працівник поліції, особливо під час проведення огляду на стан сп`яніння та підписання протоколу.

Зазначається, що в певний момент ОСОБА_1 зателефонував до своєї знайомої українки, яка намагалася уточнити у працівника поліції деталі подій, що відбуваються, і яку відповідальність буде нести ОСОБА_1 (00:11:05 - 00:13:15 хв. відеозапису). Працівник поліції повідомив, що йому загрожує виключно штраф (замовчуючи про санкцію у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами) і чи застосовувати штраф буде вирішувати суд. При цьому, зазначив, що йому відомі безліч випадків, коли суди закривали провадження у таких справах і не притягували до відповідальності осіб, у випадках керування електросамокатами у стані сп`яніння. Жодної інформації про право на адвоката та обов`язок забезпечити йому перекладача, працівник поліції не повідомив. Навпаки, працівник поліції зазначив, що ним буде складено протокол і через 15 хвилин ОСОБА_1 буде вдома.

Про нерозуміння конкретних подій, що відбуваються і наслідків таких подій ОСОБА_1 , свідчить те, що він запитав у поліцейського стосовно сплати штрафу після підписання роздруківки з «Драгера». Тобто ОСОБА_1 взагалі не розумів, що він підписав, а поліцейський намагався йому пояснити незрозумілою англійською, що він передасть ці документи в суд і суд визначить розмір штрафу.

Додатково посилається на те, що для керування самокатом посвідчення водія не потрібне, у зв`язку з чим вважає, що позбавлення права керування транспортним засобом не може бути застосовано.

Також адвокат Тетеря І.А. подав письмові пояснення, в яких вказує, що в результаті звернення з адвокатським запитом до Київської міської державної адміністрації стосовно інформації: «1. У якому районі міста Києва знаходиться наступна адреса: місто Київ, вул. Велика Васильківська, 65? 2. У якому районі міста Києва знаходиться перехрестя вулиці Велика Васильківська та вулиці Ділова?» Департаментом містобудування та архітектури КМДА надано відповідь що згідно з даними, що містяться в Міській інформаційно-аналітичній системі забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр Києва», на вул. Великій Васильківській відображено будівлю з позначкою №65, яка розташована у Печерському районі міста Києва. Перехрестя вул. Великої Васильківської та вул. Ділової потрапляє в межі Печерського та Голосіївського районів. Тому захисник вказує, що орган, який уповноважений законом розглядати цю справу про адміністративне правопорушення і виносити постанову за результатами її розгляду, є Печерський районний суд міста Києва. За таких обставин вважає, що Шевченківський районний суд міста Києва не вправі був розглядати протокол про адміністративне правопорушення у цій справі і мав би направити справу для розгляду до Печерського районного суду міста Києва, або звернутися з відповідним поданням до Київського апеляційного суду про направлення цієї справи вказаному суду.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час судового засідання повідомлений апеляційним судом своєчасно, в установленому законом порядку. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Тетеря І.А. вважав за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисникаособи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тетерю І.А., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону суддею першої інстанції дотримано не було.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя першої інстанції послався на те, що його вина є доведеною та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, додатком до протоколу, роздруківкою із спеціального технічного засобу «Драгер» щодо результатів огляду на стан сп`яніння від 13 вересня 2025 року, згідно з якою у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в розмірі 1,71‰, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який містить дані щодо зупинки та проходження огляду особи на стан сп`яніння.

Проте з таким висновком судді першої інстанції погодитись безспірно не можливо.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейский суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №422337 від 13 вересня 2026 року громадянину Сполученого Королівства Великої Британії ОСОБА_1 ставиться у вину перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме, що він 13 вересня 2026 року о 02 год 45 хв. у місті Києві по вул.Велика Васильківська, 65, керував транспортним засобом (електросамокат) перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а саме, виражене тремтіння пальців рук, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу (електросамокат) із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 7510», ARMF-0330, ARMD-0620. Результат: 1,71‰, тест №1584. Від керування транспортним засобом (електросамокат) відсторонений. Чим водій порушив п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.4).

За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об`єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб`єктивну сторону правопорушення, із вказівкою на усі її складові, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.

Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об`єктивної сторони зокрема. Обставини вчинення адміністративного правопорушення у тому числі об`єктивна сторона адміністративного правопорушення із зазначенням часу та місця вчинення адміністративного правопорушення повинні викладатися у протоколі відповідно до їх фактичного існування (підтвердження) та підтверджуватися зібраними у справі доказами.

Цих вимог закону працівниками поліції у процесі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримано не було.

Так, матеріали справи дають підстави стверджувати про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452337 від 13 вересня 2025 року, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, складеного щодо ОСОБА_1 , місцем вчинення адміністративного правопорушення визначено адресу: місто Київ, вул.Велика Васильківська, 65 .

Листом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого орану Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №055-11499 від 15 липня 2026 року надано відповідь про те, що згідно з даними, що містяться в Міській інформаційно-аналітичній системі забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр Києва», на вул.Великій Васильківській відображено будівлю з позначкою №65, яка розташована у Печерському районі міста Києва (а.с.89).

При цьому протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452337 від 13 вересня 2025 року, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, складеного щодо ОСОБА_1 було передано до Шевченківського районного суду міста Києва (пункт 12 вказаного протоколу).

Наведене указує на те, що поліцейськими неправильно було визначене місце вчинення адміністративного правопорушення та у протокол були внесені недостовірні відомості щодо місця вчинення адміністративного правопорушення, що само по собі є порушення вимог ст.256 КУпАП, свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист та у подальшому призвело до порушення передбачених ст.276 КУпАП правил підсудності, оскільки суд, який розглядав справу, зокрема, Шевченківський районний суд міста Києва не є судом під юрисдикцією якого було вчинене адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст.6 Конвенції).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) має усталену практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України», рішення від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до пункту 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення є громадянином Сполученого Королівства Великої Британії.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 володіє українською мовою, якою було складено протокол про адміністративне правопорушення, і, відповідно, останній мав можливість з ним ознайомитись.

З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що першою фразою ОСОБА_1 до працівників поліції було те, що він знає англійську і лише трошки українську, на що працівник поліції повідомив, що він розмовляє англійською мовою (02 год 46 хв. відеозапису). Разом із тим з переглянутого відеозапису слідує, що працівник поліції спілкувався із ОСОБА_1 по більшій мірі жестикулятивно, оскільки при його спробі будь-якого роз`яснення на англійській мові ним застосовуються слова на українській мові (без перекладу), тобто, рівень англійської мови працівника поліції не забезпечував право ОСОБА_1 розуміти зміст подій, які там відбувались.

Таакож з відеозапису видно, що працівник поліції спілкувався по телефону із знайомою ОСОБА_1 , якій він роз`яснив, що ОСОБА_1 пройде огляд і працівники поліції швиденько складуть протокол про адміністративне правопорушення, наслідком якого буде штраф. Після проходження огляду ОСОБА_1 на місці, працівник поліції відразу повідомив (українською мовою), що складатиме протокол, а після його складення вказував ОСОБА_1 місця, де йому необхідно поставити підпис.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було зрозуміло зміст висунутого відносного нього обвинувачення, що працівниками поліції було залучено компетентного перекладача відповідно до параграфу 3 ст.6 Конвенції, ст.268 КУпАП, пункту 12 Інструкції №1376 або, що працівниками поліції було роз`яснено йому право на здійснення такого перекладу з української мови, якою було складено протокол про адміністративне правопорушення, на англійську мову, якою володіє ОСОБА_1 .

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , який не володіє українською мовою, не міг в повній мірі розуміти обстановку, в якій він знаходився, ознайомитися зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення і в матеріалах справи відсутні дані про залучення перекладача до складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим грубо порушено вимоги ст.ст.256, 268 КУпАП.

Також працівниками поліції належним чином не було роз`яснено ОСОБА_1 право на захист та отримання належної правової допомоги.

Більше того, як правильно звертає увагу захисник, працівник поліції у спілкуванні по телефону із знайомою ОСОБА_1 навіть їй не роз`яснили наслідки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 є громадянином Сполученого Королівства Великої Британії, не вміє розмовляти та читати українською мовою, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, а тому він не міг фізично ознайомитися зі змістом складеного протоколу та доданих до нього документів, не міг самостійно написати у протоколі заперечення проти нього та свої пояснення щодо незгоди із висновком про його вину при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Наведені обставини свідчать про те, що працівником поліції, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452337 від 13 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 та інші документи, істотно порушено та обмежено процесуальні права ОСОБА_1 , в тому числі, право на захист.

Окрім іншого апеляційний суд враховує, що згідно з ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103), результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Проте, у порушення вказаних вище вимог ст.266 КУпАП та Порядку №1103 поліцейські не запитали згоду ОСОБА_1 з результатами такого огляду та не роз`яснили йому, що у випадку не згоди з його результатами - можливість пройти такий огляд в медичному закладі та не забезпечили його доставку до вказаного закладу, і не роз`яснили йому права, передбачені ст.268 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Тому, враховуючи наявні в матеріалах докази, зокрема, відеозапис з нагрудної камери, працівники поліції після проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», у порушення вимог ст.ст.256, 268 КУпАПне залучили компетентного перекладача, не роз`яснили йому права, та у порушення вимог п.5 Порядку №1103 і ч.3 ст.266 КУпАП не запитали його згоду з результатами такого огляду, не запропонували і не забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого медичного закладу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим проведений поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є недійсним.

У відповідності до п.43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Між тим, згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приймаючи до уваги наведене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена у поза розумний сумнів.

У зв`язку з цим постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2026року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов