Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №361/1795/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 361/1795/26 Апеляційне провадження № 33/824/3366/2026Головуючий у суді першої інстанції - Василенко Т.К. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Нежури В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Яременко Дмитром Володимировичем на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13.02.2026 о 12 год. 10 хв. а/д М01 Київ-Чернігів 23 км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу постійно реагувати на її зміну, та під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу «Renault Midlum», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись водій ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення між зазначеними транспортними засобами, після чого автомобіль «Renault Midlum» здійснив зіткнення з металевим відбійником. При ДТП автомобілі та металевий відбійник зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. п. 2.3 б, 10.3 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена за статтею 124 КУпАП.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні докази та безпідставно надав перевагу показанням водія ОСОБА_2 а не показанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 які узгоджуються між собою.

Посилається на те, що суд безпідставно відхилив показання свідка ОСОБА_3 , який підтвердив, що автомобіль «Audi 80» НОМЕР_1 тривалий час перебував нерухомо у смузі руху, де згодом сталася ДТП, а тому висновок суду про те, що свідок не міг бачити обставини пригоди, є припущенням.

Також зазначає, що, виходячи з показань водія Renault Midlum», НОМЕР_2 ОСОБА_2 щодо швидкості руху та часу виявлення автомобіля «Audi 80» НОМЕР_1 , останній мав достатньо часу для зупинки або уникнення зіткнення, однак не стежив належним чином за дорожньою обстановкою. Крім того, вказує, що суд неправильно відобразив його показання щодо погодних умов.

Крім того, скаржник вважає, що суд викривив зміст показань свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що після виникнення технічної несправності водій лише готувався вийти з автомобіля для встановлення знака аварійної зупинки, коли сталося зіткнення, а також безпідставно не врахував, що після дорожньо-транспортної пригоди вона була госпіталізована, через що не могла надати пояснення працівникам поліції на місці події.

Скаржник вважає, що схема ДТП суперечить показанням іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , а також висновку комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, відповідно до якого автомобіль «Audi 80» НОМЕР_1 фізично не міг опинитися у місці зіткнення, зафіксованому на схемі, у разі руху з другорядної дороги.

Також посилається на відеозапис з камери зовнішнього спостереження автозаправної станції «ОККО», який, на думку скаржника, підтверджує інший напрямок руху автомобіля «Audi 80» НОМЕР_1 , ніж зазначено працівниками поліції у схемі місця ДТП, та свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення пункту 10.3 ПДР України. Крім того, зазначає, що відеозаписи з боді-камер працівників поліції свідчать про неналежне оформлення схеми місця пригоди, оскільки поліцейські не здійснювали самостійних вимірювань та не проводили фіксацію розташування транспортних засобів.

Окремо скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про недопустимість висновку експерта № 31 від 25.05.2026. Зазначає, що експертний висновок складено відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу» на замовлення сторони захисту, що не є підставою для визнання його недопустимим доказом. Також вказує, що експерт був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність, мав усі необхідні матеріали для проведення дослідження, а висновки суду про недопустимість експертного дослідження суперечать вимогам законодавства та правовим висновкам Верховного Суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Яременко Д.В. підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, апеляційний суд доходить висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, послався на протокол, пояснення учасників ДТП та свідків, відеозаписи та дійшов висновку, що ОСОБА_1 під час перестроювання не надав дорогу автомобілю «Renault Midlum», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався смугою, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтися, внаслідок чого відбулося зіткнення.

Однак погодитися з такими висновками в повній мірі не можна з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 124 КУпАП передбачають відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пункт 1.3 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2021 (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.4 Правил дорожнього руху передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 Правил дорожнього руху передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пункотом 10.3 ПДР України, зазначається, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу постійно реагувати на її зміну, та під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу «Renault Midlum», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись водій ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення між зазначеними транспортними засобами, після чого автомобіль «Renault Midlum» здійснив зіткнення з металевим відбійником. При ДТП автомобілі та металевий відбійник зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 б, 10.3 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

В матеріалах справи наявна схема ДТП від 13.02.2026, в якій зафіксовано кінцеве розташування транспортних засобів, місце зіткнення та відомості про місце дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 5).

У своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що рухався Броварською кільцевою дорогою у напрямку м. Києва. Під`їжджаючи до перехрестя вул. Переяславський шлях із кільцевою дорогою, він вказує, що водій автомобіля «Audi 80», виїжджаючи з другорядної дороги, а саме з вул. Переяславський шлях на кільцеву дорогу, не надав йому переваги в русі. У зв`язку з цим ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування та здійснив спробу уникнути зіткнення, однак не встиг, унаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Audi 80», завдавши удару в його задню праву частину. [а.с. 7]

Водночас у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що рухався автомобільною дорогою М-01 у напрямку м. Києва зі швидкістю приблизно 70-80 км/год, прямуючи із с. Проців до відділу поліції Деснянського УП разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 . За словами ОСОБА_1 , поблизу АЗС «ОККО», перед поворотом на вул. Переяславський шлях, у його автомобілі виникли проблеми з коробкою передач, про що свідчили відповідні індикатори на панелі приладів. Після того, як він проїхав вул. Переяславський шлях та продовжив рух автомобільною дорогою М-01, був вимушений зупинитися.

При цьому, за його словами, попереду здійснювалося оформлення іншої дорожньо-транспортної пригоди. Кінець смуги розгону з вул. Переяславський шлях та права смуга автомобільної дороги М-01 були перекриті огороджувальними конусами. ОСОБА_1 зазначає, що зупинив свій автомобіль перед вказаними конусами, після чого вийшов із транспортного засобу та почав перевіряти причину його несправності. Надалі він сів до автомобіля та намагався його завести, однак у цей момент відбувся сильний удар у задню частину автомобіля. Після зіткнення ОСОБА_1 усвідомив, що автомобіль перемістився до крайньої лівої смуги в напрямку м. Чернігова, а його задня частина була значно пошкоджена.

Зі слів ОСОБА_1 , згодом від працівників поліції він дізнався, що його дружину ОСОБА_4 було госпіталізовано до медичного закладу м. Бровари з тілесними ушкодженнями в ділянці голови. ОСОБА_1 також зазначає, що не погоджується з обставинами дорожньо-транспортної пригоди, викладеними у протоколі, складеному щодо нього, та повністю не погоджується зі схемою ДТП, складеною на місці події. При цьому ОСОБА_1 наголошує, що під час вимушеної зупинки ним було увімкнено аварійну світлову сигналізацію транспортного засобу.

Крім того, він заперечує зазначену в матеріалах справи інформацію про те, що перед дорожньо-транспортною пригодою він рухався вул. Переяславський шлях, та вказує, що фактично рухався автомобільною дорогою М-01 у напрямку м. Києва.

Згідно з висновком експерта від 29 квітня 2026 року № 31 за результатами проведення комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи у даній дорожній обстановці показання водія Renault Midlum д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 про те, що автомобіль Audi 80 д.н.з. НОМЕР_1 перед зіткненням виїхав із другорядної дороги, є технічно неспроможними, оскільки не відповідають об`єктивним даним, зафіксованим на місці ДТП та характеру пошкоджень транспортних засобів. Натомість показання водія «Audi 80» ОСОБА_1 про те, що перед зіткненням його автомобіль стояв у першій смузі руху, визнані технічно спроможними та такими, що відповідають наявній інформації й характеру пошкоджень. Експертизою не встановлено невідповідності дій ОСОБА_1 вимогам ПДР України, які перебували б у причинному зв`язку з ДТП. Водночас у діях ОСОБА_2 встановлено невідповідність вимогам п.п. 12.1, 12.3, 2.3 «б» ПДР України, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. [а.с. 71-79]

Крім того, матеріали справи містять відеозапис із камер відеоспостереження АЗС «ОККО», який має істотне значення для встановлення фактичного механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Встановлення вини учасника дорожньо-транспортної пригоди неможливе без встановлення причинного зв`язку між його діями та наслідками ДТП. Сам по собі факт зіткнення транспортних засобів не може свідчити про наявність у діях особи порушень Правил дорожнього руху та відповідно, про її винуватість.

Пояснення учасників ДТП містять істотні суперечності щодо механізму її виникнення. Зокрема, ОСОБА_2 зазначає, що автомобіль «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 перед зіткненням виїхав із другорядної дороги, а саме з вул. Переяславський шлях, на кільцеву дорогу та не надав йому переваги в русі. Водночас ОСОБА_1 категорично заперечує зазначені обставини та вказує, що вул. Переяславський шлях він не проїжджав, а рухався автомобільною дорогою М-01 у напрямку м. Києва, після чого через виникнення несправності був вимушений зупинити автомобіль.

При цьому матеріали справи містять відеозапис із камер відеоспостереження АЗС «ОККО», з якого вбачається, що автомобіль «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 рухався автомобільною дорогою М-01 у тому ж напрямку, що й автомобіль «Renault Midlum», а не виїжджав із вул. Переяславський шлях, як зазначає ОСОБА_2 .

Зазначені обставини мають істотне значення для встановлення механізму ДТП, оскільки ставлять під сумнів висновок про те, що ОСОБА_1 здійснював перестроювання та був зобов`язаний надати дорогу автомобілю «Renault Midlum» відповідно до п. 10.3 ПДР України.

Крім того, висновок експерта, наявний у матеріалах справи, містить оцінку механізму ДТП та причинно-наслідкового зв`язку між діями водіїв. При цьому відповідно до висновків експертизи показання ОСОБА_2 щодо виїзду автомобіля «Audi 80» із другорядної дороги є технічно неспроможними, тоді як показання ОСОБА_1 щодо перебування його автомобіля у першій смузі руху перед зіткненням є технічно спроможними та відповідають об`єктивним даним, зафіксованим на місці ДТП, і характеру пошкоджень транспортних засобів.

Отже, судом першої інстанції не було належним чином оцінено всі наявні у справі докази в їх сукупності, зокрема відеозапис із камер АЗС «ОККО», пояснення учасників ДТП та висновки експертизи. Не встановлено належним чином, чи здійснював ОСОБА_1 перед зіткненням перестроювання та чи дійсно він не надав дорогу автомобілю «Renault Midlum», як це зазначено у постанові суду першої інстанції. За таких обставин висновок про те, що саме дії ОСОБА_1 під час перестроювання перебували у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП, не має достатнього об`єктивного підтвердження та ґрунтується на припущенні.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вина особи має бути доведена у встановленому законом порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, за наявності суперечностей у поясненнях учасників ДТП, даних відеозапису та висновка експертизи, які не підтверджують версію про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.3 ПДР України, висновок суду першої інстанції про його винуватість не може вважатися належним чином обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Яременко Дмитром Володимировичем задовольнити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду