Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №756/1573/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026року м. Київ

Справа №756/1573/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/8283/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Оболонського районного суду міста Києва відмову у прийнятті позовної заяви, постановлену під головуванням судді Луценка О.М. 10 лютого 2026 року в м. Київ,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Дубовий Гай» про встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ГО «Дубовий Гай» про встановлення земельного сервітуту.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 подав позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ГО «Дубовий Гай», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року, постановленою усно та занесеною до протоколу судового засідання, в прийнятті позовної заяви поданою третьою особою відмовлено.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 , його представником адвокатом Крижанівським В.В. подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на незаконність, необґрунтованість ухвали, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі вказано, що позовну заяву третьої особи подано через систему «Електронний суд» своєчасно 29 вересня 2025 року. Однак суд першої інстанції не розглянув цю заяву в підготовчому засіданні, а лише 10 лютого 2026 року виніс протокольну ухвалу про відмову в її прийнятті.

Вказує, що ОСОБА_1 є законним власником земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:625:0025, загальною площею 0,1 га, АДРЕСА_1 ) на підставі договору дарування від 27 березня 2015 року. Земельна ділянка має цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, на неї належним чином зареєстровано будівельний паспорт. Проте через внутрішнє розташування масиву ділянка не має самостійного проїзду та доступу до вулиці Лісної, що унеможливлює здійснення будівництва і користування майном. Об`єктивна неможливість встановити сервітут іншим шляхом.

Також скаржник зауважує, що між його земельною ділянкою та проїжджою частиною по АДРЕСА_1 розташовані лише дві суміжні земельні ділянки, а саме: ГО «Дубовий Гай» (кадастровий номер 8000000000:85:625:0045, відповідач за первісним позовом), а інша - ОСОБА_2 (позивач за первісним позовом). Для вирішення питання доступу та прокладання комунікацій скаржник обґрунтовано звернувся з позовом про встановлення сервітуту щодо ділянки ГО «Дубовий Гай».

Крім того вважає, що позов третьої особи в повній мірі відповідає зазначеним умовам: є наявний взаємний зв`язок первісного позову та позову третьої особи, вимоги третьої особи є однорідними та нерозривними між вимогами первісного позову. Від вирішення вимог третьої особи залежить вирішення вимог первісного позивача, оскільки з ході розгляду позову може бути встановлено інший, найменш обтяжливий спосіб встановлення земельного сервітуту, ніж зазначено у первісній позовній заяві.

На підставі викладеного, просить визнати незаконною та скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви третьої особи.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ГО «Дубовий Гай» також висуває свої заперечення щодо протокольної ухвали суду та підтримує апеляційну скаргу відповідача, з підстав того, що позовні вимоги ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 до ГО «Дубовий Гай» є взаємопов`язаними та поєднані спільним предметом спору, оскільки стосуються також і земельної ділянки ГО «Дубовий Гай».

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечує доводи ОСОБА_1 , вказує що за даними системи «Електронний суд» самостійні вимоги третьої особи були подані 01 жовтня 2025 року, тобто після завершення підготовчого провадження, а тому не могла бути прийнята судом, так пропущений строк на здійснення такого звернення. Крім того вказує про відсутність спільного предмету розгляду, оскільки земельна ділянка позивача та ОСОБА_1 не межують між собою, а також про зловживання процесуальними правами з огляду на те, що ОСОБА_1 є засновником відповідача. На підставі викладеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

05 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 звернувся у суд із позовною заявою до ГО «Дубовий Гай», у якій просив встановити постійний, безоплатний земельний сервітут щодо частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0042, цільове призначення - 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, загальною площею 0,06 га., яка перебуває у власності ГО «Дубовий Гай» на право проходу та проїзду транспортним засобом, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, в тому числі для забезпечення водопостачання, водовідведення та каналізації, від вулиці Лісна, Оболонського району міста Києва до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0024 загальною площею 0,1 га. цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва на користь ОСОБА_2 згідно конкретного варіанту висновку судового експерта в рамках проведення земельно-технічної експертизи з проходженням меж земельного сервітуту згідно додатку до висновку даної експертизи. (т.1 а.с.1-44)

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 13 березня 2024 року о 11:00 год. (т.1 а.с. 47)

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 29 липня 2024 року закінчено підготовчий розгляд справи та справу призначено до розгляду по суті. (т.2 а.с. 109-111)

06 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача подав до суду клопотання у якому зокрема просив про повернення на стадію підготовчого провадження, про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 138)

Відповідно до протоколу судового засідання від 26 вересня 2024 року судом вирішено повернутися до стадії підготовчого засідання, під час якого було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, закінчено підготовчий розгляд справи, призначено справу до розгляду по суті. (т.3 а.с. 50-57)

15 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» адвокатом Бедрицькою О.О. подано клопотання про залучення її довірителя ОСОБА_7 до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (т.3 а.с.70-71)

З протоколу судового засідання від 07 листопада 2024 року убачається, що суд повернувся до стадії підготовчого розгляду справи та відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи. (т. 3 159-169)

23 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» адвокатом Бедрицькою О.О. в інтересах ОСОБА_7 оскаржено ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року (т.3 а.с. 190- 226)

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ГО «Дубовий Гай», третя особа: ОСОБА_7 про встановлення земельного сервітуту закрито як помилково відкрите. (т.4 а.с. 7)

30 вересня 2025 року закінчено підготовчий розгляд справи з призначенням її до розгляду по суті. (т.4 а.с.70-74)

01 жовтня 2025 року до суду надійшов та був зареєстрований позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ГО «Дубовий Гай», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, який було сформовано в підсистемі «Електронний суд» 29 вересня 2025 року.

В позові ОСОБА_1 просив встановити постійний, безоплатний земельний сервітут щодо частини земельної ділянки загальною площею земельного сервітуту 0,06 га з кадастровим номером 8000000000:85:625:0042, яка перебуває у власності ГО «Дубовий Гай» на право проходу та проїзду на велосипеді, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій від вулиці Лісна, Оболонського району міста Києва до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0025 загальною площею 0,1 га, на користь власника земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0025. (т.4 а.с. 84-126)

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року постановленою, усно та занесеною до протоколу судового засідання, в прийнятті позовної заяви поданою третьою особою відмовлено. (т.4 а.с. 145-152)

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Згідно зі ст. 195 ЦПК України положення ст.ст. 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Частинами 1, 2, 3 ст. 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 3 ст. 194 ЦПК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 та Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №237/3566/17 вказано, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

У постанові від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

У постанові Верховного Суду від 09 березня 2026 року у справі №523/20619/24 зроблено висновок, що зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Необхідною умовою набуття статусу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмета спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Тобто, право на пред`явлення позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо форми, змісту, строку подання, а також порядку її подання.

Такий висновок сформульовано в постановах Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8006/20, від 15 листопада 2023 року у справі № 128/775/21.

У процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, щодо якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Таким чином, позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 52 ЦПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 916/3245/17, від 12 червня 2019 року в справі № 916/542/18 та Верховного Суду від 09 вересня 2019 року в справі № 910/12463/18.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 заява про самостійні вимоги була сформована у підсистемі «Електронний суд» 29 вересня 2025 року, але фактичне її направлення було здійснено 01 жовтня 2025 року, про що свідчать дані підсистеми «Електронний суд».

30 вересня 2025 року був закінчений підготовчий розгляд справи з призначенням її до розгляду по суті.

Заява про вступ в якості третьої особи з самостійними вимогами була розглянута судом першої інстанції 10 лютого 2026 року та в її прийнятті відмовлено, що фактично означає її повернення .

Виходячи з наведених вище положень процесуального закону, право на пред`явлення третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, позовної заяви не є абсолютним. Подаючи заяву про самостійні вимоги така особа повинна дотримуватися вимог ЦПК України щодо форми, змісту, строку та порядку подання.

Однією з умов для прийняття самостійних вимог третьої особи є часовий проміжок, а саме вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У цій справі заява про самостійні вимоги третьої особи фактично була подана після завершення підготовчого розгляду справи і не містила клопотання про поновлення процесуального строку. Проте судом першої інстанції не було вирішення питання щодо строку на звернення з такою заявою і не були застосовані наслідки пропуску строку визначені процесуальним законом у вигляді залишення заяви без розгляду, суд відмовив у прийнятті такої заяви, що є рівнозначним поверненню та вказує на те, що судом першої інстанції були застосовані інші умови, визначені процесуальним законом, а саме щодо суб`єктного складу та наявності єдиного предмета спору.

У цій справі ОСОБА_1 заявив вимоги до відповідача щодо встановлення про встановлення земельного сервітуту для забезпечення доступу до його земельної ділянки. При цьому, як вказує позивач і це вбачається з наявних в матеріалах справи схем розмежування земельних ділянок, земельні ділянки позивача та ОСОБА_1 не є суміжними. Тобто предметом спору позивача і ОСОБА_1 є фактично різні частини земельної ділянки відповідача, що вказує на відмінність предмету спору, відсутність їх залежності та, відповідно, відсутність доцільності спільного розгляду.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття до спільного розгляду вимог ОСОБА_1 , що є підставою для повернення такої заяви. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва постановленої, усно та занесеної до протоколу судового засідання від 10 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук