Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №355/1421/25 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року місто Київ

Справа № 355/1421/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13122/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем, на рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року (ухвалене у складі судді Троценко Т.А.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «ФК «АРАГОН» звернулося до суду з позовом, у якому вказало, що 15.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2865217.

Відповідно до умов Кредитного договору Позивач надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 2000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту Позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_1 Позичальника.

Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий персональний ідентифікатор № НОМЕР_2 направлений відповідачу на номер мобільного, вказаний ним в заяві - Анкеті на отримання грошових коштів - НОМЕР_3 та введено позичальником у відповідне поле на сайті позивача 15. 11. 2021 року.

Ініціатором щодо укладення кредитного договору є відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту, який самостійно обрав дату укладання договору, погодився з умовами кредитування та отримав від Товариства кредитні кошти.

Відповідно до Кредитного договору, підписуючи цей договір, позичальник засвідчує, що він до підписання договору ознайомлений із Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту , повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання кредиту, повний текст яких розміщений на сайті кредитодавця: https://credit-pro.com.ua.

Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та строк кредитування, зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти, пройшов всі етапи підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.

Загальна сума заборгованості станом на момент звернення до суду за Кредитним договором становить - 35 547,80 грн., яка складається з наступного:

2000,00 грн. - розмір заборгованості за тілом кредиту,-

33547,80 грн. - сума нарахованих відсотків.

Крім того, відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України становить:

3829,41 грн. - збитки завдані інфляцією за період із 01.03.2022 по 01.04.2025 року;

773,03 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період із 24.02.2022 по 01.04.2025 року.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача загальну суму боргу 40 150,21 грн. та судовий збір 2422,40 і витрати на правничу допомогу 5000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року позовні вимоги - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АРАГОН» заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2865217 від 15 листопада 2021 року у розмірі 35 547,80 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АРАГОН» судовий збір в розмірі 2144,72 та витрати на правничу допомогу 4426,85 грн.

Задовольняючи позов у частині стягнення тіла кредиту та процентів, суд першої інстанції виходив із доведеності факту укладення сторонами кредитного договору, отримання відповідачкою 2 000 грн кредитних коштів та невиконання нею обов`язку щодо їх повернення.

Щодо процентів суд виходив із того, що відповідно до пункту 4.6 кредитного договору проценти нараховуються до повного виконання позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості, але не більше ніж протягом 100 календарних днів із першого дня прострочення, тому визнав правомірним наданий позивачем розрахунок процентної заборгованості в сумі 33 547,80 грн.

У стягненні інфляційних втрат та трьох процентів річних суд відмовив з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині визначеного розміру процентної заборгованості та розподілу судових витрат, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Драченко В.В., подала апеляційну скаргу.

Вважає неправильним стягнення 33 547,80 грн процентів, посилаючись на те, що суд не перевірив відповідність наданого позивачем розрахунку умовам кредитного договору.

Зазначає, що відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору кредит надано строком на 30 днів, а абзацом другим пункту 4.6 договору передбачено можливість нарахування процентів не більше ніж протягом 100 календарних днів із першого дня прострочення.

Водночас протягом перших 30 днів проценти слід нараховувати за зниженою ставкою 1,43 % на день, у зв`язку із чим вони становлять 858 грн, а після закінчення первинного строку - за стандартною ставкою 2,3 % протягом 70 днів, що становить 3 220 грн.

Тому загальний розмір процентів становить 4 078 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористався.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

15.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2865217 (а. с. 16).

Відповідно до умов Кредитного договору Позивач надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 2000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту Позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_1 Позичальника.

Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий персональний ідентифікатор №UA510092 направлений відповідачу на номер мобільного, вказаний ним в заяві - Анкеті на отримання грошових коштів - НОМЕР_3 та введено позичальником у відповідне поле на сайті позивача 15. 11. 2021 року.

Ініціатором щодо укладення кредитного договору є відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту, який самостійно обрав дату укладання договору, погодився з умовами кредитування та отримав від Товариства кредитні кошти.

Відповідно до Кредитного договору, підписуючи цей договір, позичальник засвідчує, що він до підписання договору ознайомлений із Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту , повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання кредиту, повний текст яких розміщений на сайті кредитодавця: https://credit-pro.com.ua.

Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та строк кредитування, зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти, пройшов всі етапи підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.

Загальна сума заборгованості станом на момент звернення до суду за Кредитним договором становить - 35 547,80 грн., яка складається з наступного:

2000,00 грн. - розмір заборгованості за тілом кредиту,-

33547,80 грн. - сума нарахованих відсотків.

Крім того, позивачем нарахована відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме:

3829,41 грн. - збитки завдані інфляцією за період із 01.03.2022 по 01.04.2025 року;

773,03 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період із 24.02.2022 по 01.04.2025 року.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача загальну суму боргу 40 150,21 грн. та судовий збір 2422,40, а також витрати на правничу допомогу 5000 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у цій справі становить 40 150,21 грн, що є меншим за тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2026 рік, тому справа переглядається у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.

За приписами частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення частково не відповідає цим вимогам закону враховуючи таке.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладення між сторонами кредитного договору № 2865217 від 15 листопада 2021 року, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2 000 грн та невиконання нею обов`язку щодо повернення основної суми кредиту.

Ці обставини сторонами в апеляційному порядку не оспорюються.

Водночас доводи апеляційної скарги про неналежну перевірку судом першої інстанції розрахунку процентної заборгованості є обґрунтованими.

Щодо розрахунку процентів

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Таким чином, саме по собі подання позивачем розрахунку заборгованості не звільняє суд від обов`язку перевірити правильність такого розрахунку та його відповідність умовам конкретного договору.

Наданий ТОВ «ФК «АРАГОН» розрахунок цим вимогам не відповідає.

Так, позивач визначив 33 547,80 грн процентної заборгованості, застосувавши до суми кредиту 2 000 грн ставку 1,43 % на день протягом 1 173 днів.

Проте такий спосіб нарахування суперечить як положенням договору щодо розміру процентної ставки, так і встановленому договором граничному періоду її нарахування.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 кредитного договору кредит у розмірі 2 000 грн надано ОСОБА_1 строком на 30 днів - до 15 грудня 2021 року, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у визначений договором строк.

Разом із тим умовами розділу 4 договору сторони встановили різні процентні ставки залежно від належного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань.

Пунктом 4.1 договору передбачено знижену процентну ставку у розмірі 1,43 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Однак застосування цієї ставки прямо обумовлено виконанням позичальником умови щодо повного погашення кредиту у строк його надання або протягом трьох робочих днів, що слідують за датою, визначеною пунктом 3.1 договору.

Цим самим пунктом встановлено, що знижена процентна ставка скасовується з дати її застосування у разі, якщо до відносин сторін підлягає застосуванню стандартна процентна ставка.

Натомість пунктом 4.2 договору передбачено стандартну фіксовану процентну ставку в розмірі 2,3 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовується у межах строку надання кредиту у разі, якщо позичальник не виконав умови, передбачені пунктом 4.1 договору.

Матеріали справи не містять доказів повернення ОСОБА_1 кредиту у визначений договором строк або протягом передбаченого договором пільгового періоду. Невиконання відповідачкою обов`язку з повернення кредиту не заперечується сторонами, а тому відсутні передбачені пунктом 4.1 договору умови для застосування до спірних правовідносин зниженої процентної ставки 1,43 % і до здійснення розрахунку підлягає застосуванню встановлена пунктом 4.2 договору стандартна процентна ставка - 2,3 % на день.

Так само неправильно позивач визначив період нарахування процентів.

Відповідно до пункту 4.6 кредитного договору у випадку повернення суми кредиту та сплати процентів протягом трьох календарних днів після закінчення визначеного пунктом 3.1 договору строку проценти протягом цих трьох календарних днів не нараховуються, а в іншому випадку проценти за користування кредитом нараховуються відповідно до умов пункту 4.2 договору з першого дня прострочення.

Абзацом другим пункту 4.6 кредитного договору встановлено, що в будь-якому випадку проценти нараховуються до повного виконання позичальником своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за договором, проте не більше ніж протягом 100 календарних днів із першого дня прострочення.

Отже, умовами договору сторонами погоджено граничний період нарахування процентів, який складається з 30 днів первинного строку кредитування та не більше 100 календарних днів із першого дня прострочення.

Таким чином, максимальний погоджений сторонами період нарахування процентів становить 130 календарних днів.

Стандартна процентна ставка відповідно до пункту 4.2 договору становить 2,3 % від суми кредиту на день.

При сумі кредиту 2 000 грн розмір процентів за один день становить 46 грн (2 000 грн * 2,3 %).

За первісні 30 днів строку кредитування розмір процентів становить: 46 грн * 30 днів = 1 380 грн.

За наступні 100 календарних днів із першого дня прострочення розмір процентів становить: 46 грн * 100 днів = 4 600 грн.

Отже, загальний максимальний розмір процентів, який може бути нарахований відповідно до погоджених сторонами умов кредитного договору, становить: 1 380 грн + 4 600 грн = 5 980 грн.

З огляду на викладене наданий позивачем розрахунок, за яким проценти в сумі 33 547,80 грн нараховані за ставкою 1,43 % протягом 1 173 днів, не відповідає умовам договору та не може бути покладений в основу судового рішення.

Так само запропонований апелянтом розрахунок у сумі 4 078 грн також не може бути прийнятий колегією суддів, оскільки апелянт правильно звертає увагу на передбачене пунктом 4.6 договору обмеження строку нарахування процентів, проте неправильно застосовує знижену ставку 1,43 % до первісних 30 днів кредитування. Крім того, апелянт правильно наводить зміст абзацу другого пункту 4.6 договору про можливість нарахування процентів не більше ніж протягом 100 календарних днів із першого дня прострочення, проте безпідставно здійснює власний розрахунок лише за 70 днів прострочення, оскільки зазначена умова договору передбачає 100 календарних днів саме з першого дня прострочення, тобто цей період є додатковим до первинного 30-денного строку кредитування, а не включає його.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про неправильність визначеного судом першої інстанції розміру процентної заборгованості є частково обґрунтованими, однак запропонований скаржником розрахунок потребує коригування відповідно до фактично погоджених сторонами умов договору.

Суд першої інстанції, встановивши зміст пункту 4.6 договору та передбачене ним обмеження строку нарахування процентів ста календарними днями з першого дня прострочення, всупереч цьому визнав правильним розрахунок позивача за 1 173 дні та не здійснив власної перевірки заявленої до стягнення суми, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині не може вважатися законним та обґрунтованим і підлягає зміні.

Розмір заборгованості за процентами належить зменшити з 33 547,80 грн до 5 980 грн.

З урахуванням неоспорюваної заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 000 грн загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АРАГОН», становить 7 980 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 3 829,41 грн інфляційних втрат та 773,03 грн трьох процентів річних сторонами не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково й ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Установивши наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості, суд першої інстанції правильно вирішив питання про стягнення 2 000 грн основної суми кредиту. Водночас суд не перевірив відповідність наданого позивачем розрахунку процентів умовам договору, у зв`язку із чим безпідставно стягнув 33 547,80 грн процентів замість 5 980 грн, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року - зміні шляхом зменшення розміру стягнутої заборгованості з 35 547,80 грн до 7 980 грн, з яких 2 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5 980 грн - заборгованість за процентами.

Судові витрати

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами апеляційного перегляду із заявлених позивачем 40 150,24 грн задоволенню підлягає 7 980 грн, що становить 19,88 % заявлених позовних вимог, тоді як у задоволенні 80,12 % вимог фактично відмовлено.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено 2 422,40 грн судового збору, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АРАГОН» підлягає стягненню 481,46 грн судового збору, пропорційно остаточно задоволеним позовним вимогам.

Також позивачем заявлено та підтверджено 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням остаточного обсягу задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 993,77 грн таких витрат.

Зі свого боку ОСОБА_1 у суді першої інстанції заявила про понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до акта № 2 від 24 жовтня 2025 року адвокатом здійснено консультування клієнта, ознайомлення з позовною заявою та матеріалами, аналіз законодавства і судової практики, підготовку контррозрахунку, складання та подання відзиву на позовну заяву, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів відповідачки в суді першої інстанції. Загальна тривалість наданих послуг становить шість годин, а їх вартість визначена сторонами у сумі 6 000 грн.

Колегія суддів, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, характер спору, його значення для сторони, ціну позову та критерії реальності, необхідності і розумності витрат, вважає заявлені 6 000 грн обґрунтованими та співмірними.

Оскільки в задоволенні 80,12 % позовних вимог відмовлено, на користь ОСОБА_1 за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає стягненню 4 807,48 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом, колегія суддів виходить із такого.

Суд першої інстанції стягнув 33 547,80 грн процентної заборгованості.

Апелянт визнав обґрунтованим стягнення 4 078 грн процентів, а тому оспорюваний в апеляційному порядку розмір процентної заборгованості становив 29 469,80 грн.

За результатами апеляційного перегляду розмір присуджених процентів зменшено на 27 567,80 грн: з 33 547,80 грн до 5 980 грн.

Таким чином, апеляційна скарга в оспорюваній частині задовольняється на 93,55 %.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 2 667,07 грн судового збору, тому з ТОВ «ФК «АРАГОН» на її користь підлягає стягненню 2 494,94 грн судового збору.

Також відповідачкою заявлено 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до акта № 4 від 08 червня 2026 року адвокатом здійснено консультування клієнта, ознайомлення з рішенням суду першої інстанції, аналіз законодавства та судової практики, підготовку й подання апеляційної скарги; загальна тривалість наданої правничої допомоги становить чотири години, а її вартість - 4 000 грн.

Враховуючи характер і складність спору, обсяг виконаних робіт, значення справи для відповідачки та погоджений сторонами розмір винагороди, колегія суддів вважає 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованими та співмірними.

Пропорційно задоволеній частині апеляційної скарги з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 3 741,84 грн таких витрат.

Таким чином, за результатами перегляду справи на користь ТОВ «ФК «АРАГОН» підлягає розподілу: 481,46 грн судового збору за подання позову; 993,77 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 1 475,23 грн.

На користь ОСОБА_1 підлягає розподілу: 4 807,48 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції; 2 494,94 грн судового збору за подання апеляційної скарги; 3 741,84 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а всього - 11 044,26 грн.

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України у випадку часткового задоволення позову, коли судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Здійснивши зустрічне зарахування судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що з ТОВ «ФК «АРАГОН» на користь ОСОБА_1 остаточно підлягає стягненню: 11 044,26 грн - 1 475,23 грн = 9 569,03 грн.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем, - задовольнити частково.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року - змінити, зменшивши розмір заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» за договором надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 2865217 від 15 листопада 2021 року, з 35 547,80 грн до 7 980 грн, з яких: 2 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 980 грн - заборгованість за процентами.

Провести зустрічне зарахування судових витрат, понесених сторонами у судах першої та апеляційної інстанцій, за результатами якого стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» на користь ОСОБА_1 9 569,03 грн.

В іншій частині рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач О.В. Желепа

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова