Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №756/11381/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/8867/2026

справа №756/11381/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Діденка Є.В., дата складення повного рішення не зазначена,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У серпні 2025 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказує, що 18 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4369096, за умовами якого відповідач отримав 8 000,00 гривень та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором. Проте позичальник не здійснив повернення кредиту у встановлені договором строки.

Вказує, що договір №4369096 укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію", відповідачем договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора.

Вказує, що відповідно до умов пункту 2.1 договору кошти перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, що підтверджується даними платіжного доручення.

Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, у зв`язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 33 722,31 гривень та складається з:

- 6 984,00 гривень ? прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 25 370,31 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків;

- 1 368,00 гривень ? прострочена заборгованість за комісією.

23 липня 2021 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №74-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №4369096 від 18 березня 2021 року. Сума та розрахунок за кредитним договором передано позивачу від первісного кредитора на умовах договору відступлення права вимоги.

Вказує, що у зв`язку із звернення до суду із позовом позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.

Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4369096 від 18 березня 2021 року у розмірі 33 722,31 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 гривень.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №4369096 від 18 березня 2021 року в загальному розмірі 12 432,00 грн, з яких: 6 984,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 080,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 368,00 грн - сума заборгованості за комісією.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" судові витрати в загальному розмірі 3 413,03 грн, з яких сума судового збору - 893,03 грн та витрати на правову допомогу - 2 520,00 грн.

Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав на доведеність кредитних відносин між сторонами. Разом з цим, суд не погодився із нарахуванням 25 370,31 грн процентів, оскільки позивач не довів, що сторони домовлялися про продовження строку кредитування. Суд вказав, що після закінчення погодженого строку кредитування кредитор не може продовжувати нараховувати договірні проценти; за період прострочення можуть застосовуватися наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України.

Суд першої інстанції навів власний розрахунок заборгованості та стягнув 12 432,00 грн, з яких: 6 984,00 грн тіло кредиту та 4 080,00 грн проценти, нараховані у межах строку кредитування, та 1 368,00 грн комісії.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин у справі.

Зазначає, що 18 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" укладено кредитний договір №4369096 на суму 8 000 грн. із сплатою комісії та процентів за користування кредитом. Договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, направленого ТОВ "Мілоан" у вигляді SMS-повідомлення, що зафіксовано в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

При укладенні договору відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування, розміром кредиту, комісією, процентною ставкою, строком кредитування та Правилами надання фінансових послуг.

Зазначає, що пунктами 1.2-1.7 кредитного договору сторони погодили суму кредиту 8 000 грн, строк кредитування 30 днів з 18 березня 2021 року до 17 квітня 2021 року, комісію за надання кредиту в розмірі 1 520 грн (19 % від суми кредиту), проценти за користування кредитом 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, а також стандартну (базову) процентну ставку - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено можливість пролонгації строку кредитування на стандартних (базових) умовах на один день за кожен день продовження користування кредитними коштами після спливу строку кредитування, але загалом не більше 60 днів. У такому разі проценти нараховуються за стандартною ставкою, визначеною пунктом 1.6 договору.

Звертає увагу, що відповідач після закінчення первісного строку кредитування продовжив користування кредитними коштами, у зв`язку з чим відповідно до пункту 2.3.1.2 договору строк кредитування продовжено на 60 днів. Крім того, відповідач здійснював пролонгацію на пільгових умовах.

Зокрема, 18 березня 2021 року здійснено пролонгацію на 3 дні, у зв`язку з чим сплачено 240 грн тіла кредиту, 240 грн комісії за пролонгацію та 152 грн комісії за надання кредиту. Після цього проценти нараховувалися на залишок кредиту 7 760 грн: 1,70 % становить 131,92 грн. на день, а за 3 дні - 395,76 грн.

За період з 22 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року проценти нараховувалися на суму 7 760 грн у розмірі 131,92 грн на день, що за 30 днів становить 3 957,60 грн.

20 квітня 2021 року відповідач здійснив пролонгацію на пільгових умовах строком на 15 днів, сплативши 776 грн тіла кредиту, 776 грн комісії за пролонгацію та 1 716 грн процентів. Залишок тіла кредиту склав 6 984 грн, з якого за ставкою 1,70 % нараховано 118,73 грн на день, а за 15 днів - 1 780,95 грн.

Після закінчення пільгового періоду проценти за 60 днів пролонгації на стандартних умовах нараховувалися за ставкою 5 % від залишку кредиту 6 984 грн, тобто 349,20 грн на день, що становить 20 952 грн.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем платежів загальна заборгованість становить 33 722,31 грн, з яких 6 984 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25 370,31 грн - заборгованість за процентами та 1 368 грн - заборгованість за комісією.

Вказує, що заявлена сума була передана позивачу первинним кредитором ТОВ "Мілоан" відповідно до договору відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23 липня 2021 року та підтверджуються витягом з реєстру боржників до цього договору.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 грудня 2024 року у справі №174/968/23, від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити повністю.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

21 липня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Білотіла П.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву посилається на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги.

Вказує, що судом першої інстанції правильно застосовано правові висновки Верховного Суду та правомірно стягнуто 12 432,00 гривень заборгованості.

Щодо наведених позивачем розрахунків вказує, що такі не є підставою для стягнення відповідних сум та не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача.

Вказує, що скаржником не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно розрахунків за зобов`язаннями, відтак немає підстав уважати, що наведені скаржником розрахунки у апеляційній скарзі є правильними.

Звертає увагу, що позивачем під час розгляду справи не доведено, що сторонами погоджено продовження строку кредитування або зміну умов кредитного договору після закінчення встановленого ним строку. Також позивачем не доведено існування правових підстав для нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Мотивуючи наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

Згідно даних анкети-заяви на кредит №4369096, створеної на сайті miloan.ua, позичальник ОСОБА_1 погодив умови кредитування згідно кредитного договору, а також повідомив кредитодавцю персональні дані, у тому числі, РНОКПП, номер мобільного телефону, електронну пошту, номер паспорту, адресу реєстрації та проживання (а.с.18).

Анкета-заява на кредит №4369096 містить відомості про процес оформлення та розгляду заяви 4369096.

За відомостями анкети-заяви по заяві 4369096 прийнято рішення: погоджено, дата рішення 2021-03-18. Погоджені умови кредитування по заяві 4369096: замовлена сума ? 15 000,00 грн; замовлений строк ? 30 днів; погоджена сума ? 8 000,00 грн; погоджений строк ? 30 днів; комісія за надання ? 19,00% одноразово; ставка процентів ? 1,70% за кожен день користування (а.с. 18-19).

Матеріали справи містять примірник договору про споживчий кредит №4369096 від 18 березня 2021 року, відповідно до якого кредитодавець (ТОВ "Мілоан") зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений пунктом 1.3. Договору, надати позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у пункті 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно пункту 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000,00 грн у валюті: Українські гривні.

Згідно пункту 1.3. договору кредит надається строком на 30 днів з 18 березня 2021 року (строк кредитування).

Згідно пункту 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 17 квітня 2021 року.

Згідно пункту 1.5.1. договору комісія за надання кредиту 1 520,00 гривень, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно пункту 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 4 080,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно пункту 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.3. договору визначено порядок пролонгації строку кредитування.

Так, згідно пункту 2.3.1. договору продовження вказаного в пункті 1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6 Договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.2. договору розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS- повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS- повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

Матеріали справи містять графік платежів (додаток №1 до договору про споживчий кредит №4369096 від 18 березня 2021 року) та паспорт споживчого кредиту №4369096 (додаток 2 до договору про споживчий кредит №4369096 від 18 березня 2021 року) (а.с. 14-16).

Згідно даних довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір 4369096 від 18 березня 2021 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): L17354, час відправки ідентифікатора позичальнику ? 18.03.2021; номер, на який відправлено ідентифікатор ? +380684751994 (а.с. 17).

З даних платіжного доручення 41833090 від 18 березня 2021 року убачається, що ТОВ "Мілоан" перераховано 8 000,00 гривень. У графі отримувач вказано ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 . У графі призначення платежу вказано "кошти згідно договору 4369096" (а.с. 20).

Матеріали справи містять відомість про щоденні нарахування та погашення процентів, що відображає порядок нарахування процентів за кожен день користування кредитом. Із наявної відомості убачається, що проценти нараховувались за період з 19 березня 2021 року по 04 липня 2021 року. Крім цього наявна відомість свідчить, що відповідачем 18 березня 2021 року та 20 квітня 2021 року сплачувалась частина заборгованості (а.с. 21-22).

23 липня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги №74-МЛ, відповідно до якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до божників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 23 зворот - 27 зворот).

23 липня 2021 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит Капітал" на виконання умов договору відступлення прав вимог підписано акт приймання-передачі реєстру боржників. Відповідно до даних витягу з реєстру боржників убачається, що до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4369096 від 18 березня 2021 року на суму 33 722,31 гривень, з яких 6 984,00 гривень - тіло кредиту, 25 370,31 гривень - залишок по відсотках, 1 368,00 гривень - комісія (а.с. 39, 41).

Відповідно до даних виписки з особового рахунку за кредитним договором, складеної ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" убачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4369096 становить 33 722,31 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 984,00 гривень; прострочена заборгованість за комісіями - 1 368,00 гривень; прострочена заборгованість за відсотками - 25 370,31 гривень (а.с. 23).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджується, що 18 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та частини 3 статті 207, частини 2 статті 639 ЦК України, укладено кредитний договір №4369096, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів. Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №41833090 від 18 березня 2021 року, у призначенні платежу якого міститься посилання на номер договору. Факт підписання договору одноразовим ідентифікатором підтверджується довідкою про ідентифікацію та відомостями про направлення SMS-повідомлення на номер телефону позичальника.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин, а також про правомірність переходу права вимоги за вказаним договором до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснено нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно пункту 1.3. кредитного договору строк кредитування визначено тривалістю 30 днів - з 18 березня 2021 року, а відповідно до пункту 1.4 договору датою повернення кредиту та сплати комісії і процентів визначено 17 квітня 2021 року.

Водночас умовами пункту 2.3. договору сторони передбачили можливість продовження строку кредитування як на пільгових, так і на стандартних (базових) умовах.

Зокрема, відповідно до пункту 2.3.1.1. договору позичальник має право продовжувати строк кредитування на пільгових умовах за умови надання кредитодавцем відповідної можливості та вчинення позичальником передбачених договором і Правилами дій, у тому числі сплати відповідної комісії та частини заборгованості за кредитом. У разі такого продовження проценти за користування кредитом протягом продовженого періоду нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору.

Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено також можливість продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах шляхом продовження користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування. При цьому загальний строк такої пролонгації не може перевищувати 60 днів, а проценти протягом періоду пролонгації нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, визначеною пунктом 1.6 договору.

За таких обставин, твердження відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що сторонами не погоджено продовження строку кредитування суперечать умовам укладеного договору.

Отже, умовами укладеного договору визначено можливість, порядок та спосіб пролонгації строку кредитування. Для встановлення факту продовження строку кредитування необхідно встановити, чи були позичальником вчинені дії, передбачені умовами договору для відповідної пролонгації, та на який саме строк фактично було продовжено кредитування.

Як убачається з матеріалів справи, 18 березня 2021 року відповідач здійснив платіж, який, за доводами позивача, свідчить про пролонгацію кредитування на пільгових умовах строком на 3 дні. У подальшому 20 квітня 2021 року відповідач здійснив платіж, який позивач розцінює як пролонгацію кредитування на пільгових умовах строком на 15 днів.

Наведені обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи відомістю про щоденні нарахування та погашення процентів, у якій відображено здійснення відповідачем платежів 18 березня 2021 року та 20 квітня 2021 року.

Аналіз умов укладеного договору свідчить про те, що таким передбачений механізм продовження строку кредитування, зокрема, шляхом продовження користування кредитним коштами після спливу первісного строку.

Відповідачем не надано доказів того, що станом на 05 травня 2021 року була відсутня заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого були відсутні підстави для продовження строку кредитування на підставі пункту 2.3.1.2.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про неможливість нарахування процентів після 17 квітня 2021 року, не надав належної оцінки умовам пункту 2.3 кредитного договору та фактичним діям позичальника щодо продовження користування кредитними коштами.

Висновок суду першої інстанції про те, що після 17 квітня 2021 року кредитор у будь-якому разі не мав права нараховувати договірні проценти, не відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки ґрунтується на припущенні про закінчення кредитних правовідносин саме 17 квітня 2021 року без врахування погодженого сторонами механізму пролонгації.

Доводи відповідача про ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів не спростовують факту отримання кредитних коштів, існування кредитних правовідносин та наявності непогашеної заборгованості.

Посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи первинних бухгалтерських документів відхиляються колегією суддів, оскільки такі не є визначальними при вирішенні цієї справи враховуючи наявність інших доказів, що дозволяють встановити фактичні обставини у справі.

Відповідач, заперечуючи проти розміру заявленої до стягнення заборгованості, не надав власного контррозрахунку, який би підтверджував інший розмір заборгованості, а також доказів повного або часткового погашення заборгованості в більшому обсязі, ніж враховано позивачем.

Матеріалами справи підтверджується нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до погоджених сторонами умов договору. Зокрема, за первісний строк кредитування проценти нараховувалися за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту, а за період пролонгації на стандартних умовах - за ставкою 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.

З урахуванням здійснених відповідачем платежів та встановленого договором порядку нарахування процентів позивач визначив заборгованість за процентами у розмірі 25 370,31 грн.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що наведений розрахунок у цій частині спростований належними та допустимими доказами. Натомість висновок суду першої інстанції про стягнення 4 080,00 грн процентів фактично ґрунтується виключно на висновку про неможливість нарахування процентів після 17 квітня 2021 року, який, як зазначено вище, не відповідає умовам укладеного сторонами договору та фактичним обставинам справи.

Щодо заборгованості за комісією у розмірі 1 368,00 грн, то така заборгованість також підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не надано доказів її погашення чи належного виконання відповідного договірного обов`язку в іншому розмірі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4369096 від 18 березня 2021 року становить 33 722,31 грн, з яких 6 984,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 25 370,31 грн - заборгованість за процентами та 1 368,00 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 134 ЦПК України:

1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статей 137, 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказав, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06 травня 2025 року (а.с. 48), копію акту наданих послуг від 23 червня 2025 року (а.с. 50), детальний опис наданих послуг (а.с. 51).

З даних акту наданих послуг убачається, що сума наданих послуг відповідно до умов укладеного договору становить 7 000,00 гривень.

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем судових витрат.

За подачу позовної заяви позивачем сплачено 2 422,40 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжної інструкції №13754 від 26 червня 2025 року.

Ураховуючи те, що за результатом розгляду справи у суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу та із сплати судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За подачу апеляційної скарги скаржником сплачено 3 633,60 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжної інструкції №13707 від 26 лютого 2026 року, який у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги слід стягнути із відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №4369096 від 18 березня 2021 року в загальному розмірі 33 722,31 грн, з яких 6 984,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 25 370,31 грн - заборгованість за процентами та 1 368,00 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 2 422,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" на відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги в суді першої інстанції, 7 000,00 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 3 633,60 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова