Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №369/17642/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ

Справа № 369/17642/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/752/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Скрипник О.Г. 13 березня 2025 року в м. Київ,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів, змінити спосіб стягнення аліментів, визначених судовим наказом Обухівського районного суду Київської області від 07 жовтня 2024 року у справі № 372/5373/24 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття. Вирішити питання судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 21 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, у якому у них народилися діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Обухівським районним судом Київської області 07 жовтня 2024 року у справі № 372/5373/24 було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2024 року та до досягнення дітьми повноліття.

Однак від першого шлюбу позивач має також неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що достовірно відомо відповідачу але не було повідомлено суду.

Позивач сплачує аліменти на утримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у розмірі 10000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття відповідно до договору укладеного між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину від 30 листопада 2012 року та додаткового договору від 17 жовтня 2024 року до договору між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину від 30 листопада 2012 року.

Натомість розмір аліментів на спільних дітей з відповідачем є більшим. Неодноразові спроби домовитись з відповідачем в позасудовому порядку щодо розміру аліментів шляхом укладення відповідних нотаріальних договорів результатів не дали.

На даний час розмір середньомісячної заробітної плати позивача становить приблизно 80000 грн, а тому визначений судовим наказом розмір аліментів на користь відповідача вважає надмірним.

Таким чином, з урахуванням розміру його доходів та інтересів всіх дітей, позивач вважає за можливе сплачувати аліменти в розмірі 10000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів залишено без задоволення.

Рішення мотивовано тим, що позивач, який не є непрацездатним, зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел доходів для забезпечення гідних умов проживання й розвитку власних дітей. Суд вважав, що з урахуванням всіх обставин справи, матеріальних потреб їхніх дітей, обов`язку другого з батьків також утримувати дітей, стану здоров`я платника аліментів, який є чоловіком працездатного віку, відомості про незадовільний стан його здоров`я відсутні, також відсутні докази зміни майнового стану, у зв`язку з чим у задоволенні позову відмовив.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із вказаним рішенням суду позивач, його представником подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що з довідки про доходи від 05 березня 2025 року № 477 та від 24 січня 2025 року № 222 виданої AT «Антонов», вбачається, що за жовтень 2024 року позивачем було сплачено аліменти у розмірі - 32638,19 грн, листопад - 32535,05 грн, грудень - 41774,59 грн. Проте, в судовому засіданні судом не було враховано, що на обох батьків покладено рівний обов`язок по утриманню дітей, а отже, відповідач також мав довести свої щомісячні витрати на дітей в аналогічному розмірі.

Крім того, вказано, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не було враховано те, що у позивача є боргові зобов`язання за двома кредитними договорами, а також зобов`язання за договором оренди житла.

Також зазначає, що районний суд не звернув увагу, що після винесення 09 жовтня 2024 року судового наказу № 372/5373/24 про стягнення аліментів з позивача, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17 жовтня 2024 року було укладено додатковий договір до договору між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину від 30 листопада 2012 року, відповідно до якого позивач сплачую аліменти на утримання дітей від попереднього шлюбу у розмірі 10000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, що також вплинуло на його матеріальне становище.

З огляду на вказане позивач просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи, заперечення учасників справи та процесуальні дії суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення районного суду таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вказує, що позивач не надав доказів погіршення його матеріального стану та того, що з моменту підписання договору про сплату аліментів на утримання дітей його майновий стан не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у визначеному судом розмірі, тому це не є самостійною підставою для зміни способу стягнення аліментів.

Також зауважує, що в позові не вказано про наявність боргових зобов`язань по кредитним договорам, відсутні посилання на витрати по оренді житла. Докази вказаного не долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сімінський М.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив про задоволення заявлених ними вимог.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Гичко О.А. заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованими. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

З 21 червня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 11 березня 2016 року. (а.с. 14)

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 12,13)

07 жовтня 2024 року Обухівським районним судом Київської області у справі № 372/5373/24 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2024 року та до досягнення дітьми повноліття. (а.с. 33)

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 грудня 2024 року шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. (а.с. 31-32)

Крім того матеріали справи місять свідоцтва про народження дітей відповідача від першого шлюбу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 10,11)

Відповідно до договору між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину від 30 листопада 2012 року та додаткового договору від 17 жовтня 2024 року до договору між батьками про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину від 30 листопада 2012 року ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у розмірі 10000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. (а.с. 15-18)

З довідки про доходи № 2155 від 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу в АТ «АНТОНОВ» та отримує заробітну плату. За період з квітня 2024 року по вересень 2024 року позивач отримав 620707,94 грн. (а.с. 19)

Також у справі наявні докази оплати позивачем аліментів ОСОБА_1 у листопаді 2024 року на суму 32569,19 грн, у грудні 2024 року на суму 32535,05 грн (а.с. 34, 35), характеристики дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з навчального закладу СНВК «ДНЗ-ЗНЗ «Лісова казка» від 30 грудня 2024 року. (а.с. 35а, 36), скріншоти з мобільного додатку (а.с. 37-39), платіжні інструкції, (а.с. 40-41) копії дипломів та фотокарток, (а.с. 42-50)

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

З наведених обставин справи вбачається, що сторони у справі є батьками неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з відповідачем.

Судовим наказом Обухівського районного суду Київської області від 07 жовтня 2024 року у справі № 372/5373/24 з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів може бути зменшено, а спосіб їх стягнення змінено лише за умови доведеної зміни матеріального або сімейного стану, які мають сталий, істотний характер.

Оцінюючи доводи позивача, колегія суддів виходить із такого.

Позивач вказує на наявність у нього обов`язку утримувати дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 10 000 грн, що погіршило його фінансове становище після видачі судового наказу. Однак колегія суддів зазначає, що факт наявності старших дітей, які є старшими за віком від спільних дітей з відповідачем, та обов`язок щодо їх утримання був наявний і на час видання наказу. Добровільне підписання додаткової угоди та фіксація виплат у розмірі 20 000 грн загалом відбулися вже після винесення судового наказу від 07 жовтня 2024 року на користь відповідача. Таке особисте волевиявлення позивача не може слугувати самостійною підставою для зменшення матеріального забезпечення інших його дітей ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ). Враховуючи загальний дохід позивача, після виплат на утримання всіх чотирьох дітей у нього залишається достатній обсяг коштів для забезпечення власних життєвих потреб.

Посилання на наявність кредитів за договорами від 2017 року та від 2021 є неспроможними. Ці договори укладені задовго до винесення судового наказу про стягнення аліментів у жовтні 2024 року, тому дані зобов`язання існували раніше та не є ознакою нової або раптової зміни майнового стану платника. Крім того у позовній заяві позивачем не було вказано про наявність кредитних зобов`язань, в якості підстав для зменшення та зміни способу стягнення аліментів, до матеріалів справи не долучено жодних актуальних доказів, які б підтверджували реальний залишок заборгованості. Тому вказані доводи не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом.

Доводи про оренду житла також відхиляються колегією суддів, оскільки до матеріалів справи також не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність таких зобов`язань та реальних розмір витрат за ними.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Аналіз встановлених матеріалами справи обставин свідчить, що ОСОБА_1 має стабільну керівну посаду та стабільний рівень заробітної плати. Будь-яких об`єктивних доказів реального погіршення фінансового стану чи втрати працездатності, які б унеможливлювали виконання судового наказу, суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: С.М. Верланов

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 17 вересня 2026 року.