Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №363/2483/20 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ

Справа №363/2483/20

Апеляційне провадження №22-ц/824/12249/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області про скасування заходів забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Баличевої М.Б. 05 травня 2026 року в м. Вишгород,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович про визнання договору купівлі-продажу на будинок та земельну ділянку недійсним,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст вимог заяви.

У квітні 2026 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Капустінська О.Г. звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2020 року у справі №363/2483/20, а саме скасувати арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2454 га (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), які на праві власності належить ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви вказувала на те, що рішенням у справі відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог і це рішення набрало законної сили.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05 травня 2026 року заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. про визнання договору купівлі-продажу на будинок та земельну ділянку недійсним - задоволено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2020 року у цивільній справі №363/2483/20, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2454 га (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_3 .

Ухвала мотивована тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішено не було та оскільки підстави для продовження вжиття заходів забезпечення позову відсутні, суд прийшов до висновку про скасування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодилася із ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 , її представником - адвокатом Скрипалем О.В., подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що у встановлений законом строк було подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року, оскільки розгляд справи переходить до суду касаційної інстанції (Верховного Суду), спір між сторонами не є остаточно вирішеним.

Посилається на те, що скасування арешту майна на даній стадії створює реальну загрозу безповоротного відчуження спірного майна відповідачем-2, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що спірне майно (будинок та земельна ділянка в с. Демидів) є предметом злочинного посягання у чинному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019100100009738 від 11 жовтня 2019 року, яке розслідується Шевченківським СВ ГУНП у м. Києві за фактом шахрайства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб ( ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ), що завдало потерпілій ОСОБА_1 значної шкоди.

Вказує, що у матеріалах цивільної справи містяться прямі докази (постанова про закриття іншого пов`язаного провадження від 18 квітня 2018 року), де зафіксовано первинні показання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які визнавали наявність домовленості про позику під заставу, а не про продаж. Реєстрація майна за ОСОБА_3 є нічим іншим, як спробою приховати сліди злочину шляхом переоформлення на підставну особу.

Вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна є єдиним дієвим механізмом захисту прав від остаточної та безповоротної втрати майна до моменту винесення остаточного рішення Верховним Судом та завершення розслідування у кримінальному провадженні №12019100100009738.

Зазначає, що скасування арешту є передчасним і таким, що повністю нівелює інститут судового захисту.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи та процесуальні дії суду.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Сапронова В.О. в інтересах ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена на підставі ст. 158 ЦПК України, є законною, а підстави для її скасування відсутні.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Скрипаль О.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив про задоволення заявлених ними вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Подольський В.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Інші учасник справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 25 квітня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 3081, скасувати державну реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 квітня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0838 га (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 3079;

- скасувати державну реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_2 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2020 року забезпечено позов, шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2454 га (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_3 .

Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2020 року - без змін.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. про визнання договору купівлі - продажу на будинок та земельну ділянку недійсним.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року залишено без змін.

У квітні 2026 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Капустінська О.Г. звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2020 року у справі №363/2483/20, а саме скасувати арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2454 га (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), які на праві власності належить ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви вказувала на те, що рішенням у справі відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог і це рішення набрало законної сили.

Ухвалою суду першої інстанції від 05 травня 2026 року заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2020 року у цивільній справі №363/2483/20, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2454 га (кадастровий номер земельної ділянки 3221882401:05:231:0018), яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_3 .

Ухвала мотивована тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішено не було та оскільки підстави для продовження вжиття заходів забезпечення позову відсутні, суд прийшов до висновку про скасування заходів забезпечення позову.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 363/2483/20 ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2026 року касаційну скаргу позивача на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року було залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року було залишено без руху.

Застосовані норми права.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2,4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

В порядку визначеному ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В силу ч.ч.1,2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

За змістом даних норм процесуального закону скасування заходів забезпечення позову пов`язане перш за все із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті, при цьому правомірність вжиття таких заходів судом не оцінюється при вирішенні питання про їх скасування.

З наведених обставин справи вбачається, що рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 січня 2025 рокупро відмову у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 набрало законної сили після його перегляду апеляційним судом. Крім того станом на час вирішення судом першої інстанції питання про скасування заходів забезпечення позову судом касаційної інстанції не було відкрито касаційне провадження, а отже твердження заявника про здійснення розгляду справи касаційним судом слід визнати безпідставними.

Враховуючи результат розгляду справи, суд першої інстанції мав право вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову у відповідному судовому рішенні, проте вказані дії вчинені не були.

За таких обставин, станом на час звернення відповідача із заявою про скасування заходів забезпечення позову, необхідність у їх дії відпала, що свідчить про наявність підстав передбачених ч.ч. 7,8 ст. 158 ЦПК України для скасування заходів забезпечення позову в даній справі.

В доводах апеляційної скарги та в судовому засіданні апеляційного суду представник позивача висловлюючи прохання про відмову в задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову не вказав правових підстав для цього. А наявність відкритого касаційного провадження, на яке посилається позивач, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки апеляційний суд здійснює перегляд судового рішення за даними наявними на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, так як нові обставини не можуть впливати на перевірку законності судового рішення.

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону свідчить про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 158 ЦПК України, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для скасування заходу забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена із додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі відсутні.

Розподіл судових витрат.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, відповідно до статті 141 ЦПК України, понесені нею судові витрати не підлягають компенсації за рахунок відповідача, а покладаються на неї.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 05 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 17 вересня 2026 року.