Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №373/2668/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 373/2668/24 Головуючий у І інстанції Троценко Т.А.

Провадження № 33/824/2961/2026 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни на постанову Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно постанови 11 вересня 2024 року о 16 год. 00 хв. на ставу «Бродок» в с. Семенівка, Бориспільського району, Київської області, гр. ОСОБА_1 спільно з гр. ОСОБА_2 проводили вилов риби забороненим знаряддям лову сіткою, при цьому виловили рибу карась сріблястий - 123 шт., загальною вагою 6,3 кг., чим завдали збитки рибному господарству України на суму 194 463,00 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», п.1.п.1 «Правил любительського рибальства», скоївши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, захисника ОСОБА_1 - адвокат Чередніченко Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю події складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на те, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 виловили 6,3 кг риби, при цьому в протоколі відносно ОСОБА_1 не вказано скільки він сам конкретно виловив риби.

Тобто, не вказана в протоколі і не доведена об`єктивна сторона правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 сам виловив 6,3 кг риби, що свідчить про відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

В той же час, ОСОБА_1 не визнає свою вину щодо вилову ним особисто вказаної кількості риби, та вилову риби забороненим способом.

Вказує, що згідно пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, останній ловив рибу руками, та не вказав яку саме кількість та вагу він виловив сам.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що фото- чи відеоматеріалів, в яких було б зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять та працівниками рибоохоронного патруля не надані, чим порушено вимоги Розділу III вищезазначеної Інструкції.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, при фіксуванні даної події був присутній лише один свідок, письмові пояснення якого відсутні в матеріалах справи, та який не був допитаний судом.

Таким чином, сторона захисту вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази встановлення вини ОСОБА_1 , а фабула протоколу не відповідає вимогам КУпАП, оскільки обвинувачення сформульоване в протоколі вказує на спільні дії двох осіб без розмежування складу правопорушення в діях кожного, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 85 КУпАП.

В апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_1 - адвокат Чередніченко Н.В. порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якому остання просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 не було відомо про існування судової адміністративної справи № 373/2668/24, а також те, що судове рішення в даній справі всупереч вимогам ст. 285 КУпАП останньому не надсилалося та не вручалося, тому саме з 11 травня 2026 року для її підзахисного розпочався строк для оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Чередніченко Н.В. строк на апеляційне оскарження постанови Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені належним чином, заперечень щодо апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції останній не надходило.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме у грубому порушенні правил рибальства.

Частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частинами 2, 3 вказаної статті визначено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в:

порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування;

порушенні правил використання об`єктів тваринного світу;

незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища;

перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу;

невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;

порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків;

порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів);

порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію;

самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів;

жорстокому поводженні з тваринами;

приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об`єктів тваринного світу та їх використання;

невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ;

порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об`єктів тваринного світу;

невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні;

виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин;

невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Підпунктом 1.п.1 розділу IV «Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства та інші заборони`Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, визначено заборону добування (вилов) такими знаряддями лову:сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Суду першої інстанції був наданий протокол про адміністративне правопорушення від 11 вересня 2024 року серії КИ № 000178, у якому зазначено, що 11 вересня 2024 року о 16 год. 00 хв. на ставу «Бродок» в с. Семенівка, Бориспільського району, Київської області, гр. ОСОБА_2 спільно з гр. ОСОБА_1 проводили вилов риби забороненим знаряддям лову сіткою з жилки - 1 шт. в забрід, при цьому виловили рибу карась сріблястий - 123 шт., загальною вагою 6,3 кг., чим завдали збитки рибному господарству України на суму 194 463,00 грн. Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пп.1.п.1 розділу IV Правил любительського рибальства, скоївши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.85 КУпАП (а.с. 1).

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , акт огляду водних біоресурсів вилучених відповідно до протоколу № 000177, 000178 від 11 вересня 2024 року, план-схему місця скоєння адміністративного правопорушення, витяг з Закону України «Про тваринний світ», витяг з Правил любительського рибальства.

З наданих суду документів вбачається, що 11 вересня 2024 року о 16 год. 00 хв. на ставу «Бродок» в с. Семенівка Бориспільського району Київської області гр. ОСОБА_1 спільно з гр. ОСОБА_2 проводили вилов риби забороненим знаряддям лову, а саме, сіткою з жилки, при цьому виловили рибу карась сріблястий - 123 шт., загальною вагою 6,3 кг.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Апеляційний суд відхиляє посилання захисника Жирова А.П. на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено порушену норму права.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено опис вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та норми, які були порушені - ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пп.1.п.1 розділу IV Правил любительського рибальства, яким визначені заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства та інші заборони.

Апеляційний суд критично оцінює доводи захисника Жирова А.П. щодо відсутності в протоколі розмежування скільки саме риби виловив особисто ОСОБА_2 , а скільки ОСОБА_1 , так як вони здійснювали вилов риби забороненим знаряддям спільно.

Також є безпідставними посилання захисника Жирова А.П. на не долучення до матеріалів справи фото чи відеоматеріалів, на яких було б зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник Жирова А.П. зазначав, що надання таких матеріалів є обов`язковим відповідно до вимог розділу ІІІ Інструкції із застосування посадовими особами Державного агентства меліорації та рибного господарства України та його територіальних органів технічних приладів, що мають функції фото- і відеозйомки під час проведення рибоохоронних рейдів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 січня 2022 року № 7.

Однак, вказана норма не містить посилань на обов`язкове ведення фото та відеофіксації органами та посадовими особами рибоохорони під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Навпаки, в п. 1 вказаної Інструкції визначено, що вона регулює порядок застосування посадовими особами Держрибагентства та його територіальних органів (далі - посадові особи) технічних приладів, що мають функції фото- і відеозйомки, як допоміжних засобів для фіксації порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів під час проведення рибоохоронних рейдів.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів рибоохорони визначений Інструкцією з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 року № 101, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 455 від 06.09.2011 року та № 791 від 13.03.2024 року.

Відповідно до п. 2.1., 2.7.вказаної Інструкції при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із ст. 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення згідно з додатком №1.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (запис з фото- і відеозйомки (за наявності)) та інші матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення.

Тобто, долучення до протоколу про адміністративне правопорушення фото та відеозаписів не є обов`язковим, від чого залежить дійсність складеного протоколу. Вказані матеріали можуть бути додані до протоколу за наявності та можуть бути лише одним із доказів, які підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 11 вересня 2024 року серії КИ № 000178 ОСОБА_1 підписано без зауважень.

А відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП на момент розгляду справи закінчився, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрив провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився, за таких обставин провадження по справі підлягає закриттю без вирішення питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Правовий аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1 ст.274 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст.274 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18.

При цьому суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, вказаних у п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ, який, здійснюючи тлумачення положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказує, що встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є правильним навіть при закритті провадження у справі за строками давності і не порушує презумпції невинуватості особи (рішення ЄСПЛ від 25 серпня 1987 року «Лутц проти Німеччини»).

З урахуванням наведеного встановлення вини особи є обов`язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга захисника Жирова А.П. підлягає залишенню без задоволення, а постанова Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни залишити без задоволення.

Постанову Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній