Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №759/12716/26
Суддя: Стрижеус Анатолій Миколайович
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2026 року місто Київ
Справа № 759/12716/26
Провадження № 33/824/3628/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Карпенко Альони Андріївни на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657541 від 05.05.2026 року, 11.04.2026 року о 10:25 год. у м. Києві, по вул. В. Кучера, буд.2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності маневру та здійснив наїзд на автомобіль марки «Cherry», д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657545 від 05.05.2026 року, 11.04.2026 року о 10:25 год. у м. Києві, по вул. В. Кучера, буд.2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем марки «Cherry», д.н.з. НОМЕР_2 , та місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представником особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Карпенко А.А. подано апеляційну скаргу, в якій вона, посилаючись на порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, а також не з`ясуванні дійсних обставини по справі та не взяття до уваги те, що відсутні докази винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих йому правопорушеннях, що призвело до прийняття не правомірного рішення по суті справи у формі постанови та неправомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просить скасувати Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. ст. 122-4, 124 КУпАП України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Васюк М.М. підтримали доводи апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Карпенко А.А., апеляційний суд приходить наступного висновку.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
За нормативним визначенням об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП полягає у порушенні особою Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП та відповідно спричинення механічних пошкоджень транспортних засобів.
Правилами дорожнього руху України встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.3 Правил учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.4. кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Слід зазначити, що відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з Пунктом 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно пп. «а» п. 2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст.254 КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Системний аналіз приписів ст.ст.7,254,279 КУпАП визначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Таким чином, суд першої та апеляційної інстанції розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Системний аналіз приписів ст.ст.7,254,279 КУпАП визначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Таким чином, суд першої та апеляційної інстанції розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 657541 від 05.05.2026 року, ЕПР1 № 657545 від 05.05.2026 року; схема місця ДТП від 11.04.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; рапорт поліцейського УПП в м. Києві ДПП С. Стецюка.
Аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер пошкоджень, місце зіткнення та інші відомості викладені у схемі місця ДТП, поясненнях учасників ДТП, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 2.10.а, 10.9 ПДР України доведена.
У вказаних протоколах про адміністративне правопорушення зазначено, які ПДР України порушив ОСОБА_1 та чи вказані правопорушення могли спричинити ДТП.
Разом із тим, у межах розгляду цієї справи суд перевіряє наявність або відсутність у діях саме ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124, КУпАП.
Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, та допустимість зібраних доказів по справі не вбачається. Дані докази є узгодженими та взаємопов`язаними між собою, як в цілому так і в деталях.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що водій ОСОБА_1 своїми діями порушив Правила дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст.122-4, 124 КУпАП.
Натомість доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.122-4, 124 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП. Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Карпенко Альони Андріївни - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Стрижеус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua