Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №753/13984/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/4007/2026

справа №753/13984/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л.В., повне судове рішення складено 24 вересня 2025 року,

у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У липні 2025 року КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Вимоги позову мотивує тим, що позивач з 01 травня 2018 року є надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. З 01 листопада 2021 року у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Вказує, що на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивачем на основі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті "Хрещатик" від 28 березня 2018 року.

Вказує, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира АДРЕСА_2 у вказаному будинку під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення / централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року споживачами послуг з теплової енергії / постачання гарячої води.

Відповідачі не вносили плату своєчасно за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 31 травня 2025 року складає суму 211 081,57 грн, а саме за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 66 269,96 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 47 319,78 грн; за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 51 963,99 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 43 163,09 грн.

Зазначає, що за відповідачами з 01 листопада 2021 року обліковується заборгованість за абонентське обслуговування з послуг за постачання теплової енергії у розмірі 1 437,35 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн.

Крім того, позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року за № 602-18, укладеного з ПАТ «Київенерго», набув право вимоги до відповідачів з оплати, спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 31 898,75 гривень та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 433,30 гривень.

З посиланням на частину 2 статті 625 ЦК України та статтю 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказує, що із відповідачів на користь позивача слід стягнути 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що є власниками/зареєстровані/проживають за адресою АДРЕСА_1 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 293 606,89 гривень, з яких:

- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 31 898,75 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 5 263,29 грн, три відсотки річних у розмірі 1 274,20 грн;

- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 433,30 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 71,49 грн, три відсотки річних у розмірі 17,31 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 66 269,96 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 10 934,54 грн, три відсотки річних у розмірі 2 647,17 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 47 319,78 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 7 807,76 грн, три відсотки річних у розмірі 1 890,20 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 51 963,99 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 7 363,00 грн, три відсотки річних у розмірі 1 750,97 грн, пеня у розмірі 2 130,35 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 43 163,09 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 5 943,40 грн, три відсотки річних у розмірі 1 398,31 грн, пеню у розмірі 1 701,28 грн;

- заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 437,35 грн;

- заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг із постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 167,30 грн;

- судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість, що станом на 31 травня 2025 року в загальному розмірі з урахуванням штрафних санкцій становить 77 650,01 грн та витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1?165,58 грн, що становлять по 582,79 грн з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що розрахунок позивача є необґрунтованим, оскільки не враховує фактичні показники приладів обліку теплової енергії та гарячої води, підтверджені актами зняття контрольних показань, складеними представниками позивача, а також наявність у квартирі електричного водонагрівача, що суттєво впливає на обсяги споживання гарячої води.

Судом першої інстанції задоволено заяву про застосування позовної давності та відмовлено у стягненні заборгованості за період з жовтня 2015 року по березень 2017 року.

Суд першої інстанції взяв до уваги контррозрахунок, наданий відповідачами, оскільки такий відповідає реальним обсягам споживання та вимогам законодавства, у зв`язку з чим частково задовольнив позов та частково стягнув заборгованість, інфляційні втрати, три проценти річних.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, КП "Київтеплоенерго" подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, пославшись на розрахунки сторони відповідача. Представник відповідачів, подаючи відзив, не повідомив про подання заяви на перерахунок, чим порушив принцип змагальності сторін та фактично ввів суд в оману. Про здійснення коригування нарахувань 30 жовтня 2025 року стало відомо лише під час підготовки апеляційної скарги. Така обставина свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку відповідачів, оскільки юридична служба підприємства не володіє інформацією щодо звернень споживачів, які розглядаються іншими структурними підрозділами.

Відповідачі, надавши власні контррозрахунки, проігнорували здійснений перерахунок від 20 серпня 2025 року, відповідно до якого за період з 01 листопада 2021 року за послугу гарячого водопостачання здійснено коригування на суму 29 632,16 грн, внаслідок чого залишок заборгованості за цей період становить 17 687,62 грн. Інші нарахування залишилися без змін. Оплата заборгованості відповідачами не здійснена навіть після ухвалення рішення суду від 24 вересня 2025 року.

Судом першої інстанції не враховано розрахунок заборгованості за послуги, надані ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» до 01 травня 2018 року на суму 21 073,15 грн, право вимоги за яким перейшло до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11 жовтня 2018 року. Долучений до матеріалів справи розрахунок детально відображає щомісячні нарахування, обсяги спожитих послуг, платежі споживачів та підписаний уповноваженою особою, а тому є належним і допустимим доказом.

Доводів, які б спростовували правильність розрахунку заборгованості, відповідачами не наведено, доказів оплати спірних сум не подано. Отже, матеріали справи містили достатні, належні та допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які суд першої інстанції безпідставно не врахував.

Вказує, що перебіг позовної давності за щомісячними платежами починається з моменту прострочення кожного з них. Водночас пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено продовження строків позовної давності на період дії карантину, запровадженого з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211, а пунктом 19 ЦК України зупинено строки позовної давності на час дії воєнного стану. Таким чином, позивачем не пропущено позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості з березня 2017 року.

Судом також не враховано, що споживачі зобов`язані своєчасно та у повному обсязі оплачувати отримані житлово-комунальні послуги, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

01 січня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Ярошенка Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву посилається на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги.

Вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував розрахунки, надані відповідачем, та дійшов правильного висновку про безпідставність доводів позивача щодо нібито неповідомлення суду про подання заяви на перерахунок та ігнорування здійсненого позивачем перерахунку.

Суд першої інстанції установив, що у квартирі, в якій зареєстровані відповідачі, встановлені та повірені засоби обліку теплової енергії та гарячої води, що підтверджується відповідними актами, свідоцтвами про повірку та технічною документацією. Попри це, позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості без урахування показників лічильників, що підтверджується наданими ним розрахунками. У зв`язку із суттєвим завищенням суми боргу 07 серпня 2025 року відповідач звернувся до суду із заявою про зобов`язання позивача здійснити перерахунок із урахуванням фактичних показників засобів обліку.

Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року позивача зобов`язано надати розрахунок заборгованості з урахуванням показників лічильників та заяви про застосування строку позовної давності. Однак зазначені вимоги суду позивачем не виконані: розрахунки з урахуванням фактичних показників не подано, доказів на спростування розрахунків відповідача не надано. Таким чином, твердження позивача про те, що суд безпідставно врахував розрахунки відповідача, є необґрунтованими.

Щодо тверджень про ігнорування відповідачем перерахунку вказує, що такі є безпідставні, оскільки станом на дату ухвалення рішення відповідач не отримував жодних повідомлень про здійснення такого перерахунку, а доказів їх направлення позивач не надав.

Звертає увагу, що позивач не надав доказів здійснення повного перерахунку заборгованості за весь період з урахуванням показників лічильників з грудня 2016 року щодо гарячого водопостачання та з лютого 2019 року щодо теплопостачання. Водночас в апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та стягнути повну суму заявленого боргу, що суперечить його ж твердженням про здійснення перерахунку.

Посилається на необґрунтованість доводів позивача про неврахування судом розрахунку заборгованості за період до 01 травня 2018 року на суму 21 073,15 грн. Як убачається з мотивувальної частини рішення, суд здійснив розрахунок боргу з урахуванням показників лічильників, чинних тарифів та строку позовної давності. Враховуючи положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо продовження строків позовної давності на період карантину, а також їх зупинення на час дії воєнного стану, суд дійшов правильного висновку, що вимоги могли бути задоволені за період з 02 квітня 2017 року по дату звернення до суду.

Суд обґрунтовано визначив заборгованість за опалення за період з листопада 2018 року по січень 2019 року та з лютого 2019 року по дату звернення до суду з урахуванням показників лічильника, а заборгованість за гарячу воду з грудня 2016 року з урахуванням фактичних показників. Таким чином, розрахунки позивача враховані, але з урахуванням вимог закону та фактичних обставин.

Вказує, що позивач не довів факту набуття права вимоги щодо боргу, який виник до 01 травня 2018 року, за договором цесії від 11 жовтня 2018 року № 602-18, оскільки не надав суду додатків до договору, в яких визначено перелік боржників та обсяг переданих вимог. За відсутності таких доказів неможливо встановити перехід права вимоги до відповідачів, що виключає можливість задоволення вимог у цій частині.

Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін

5. Позиція учасників справи.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - Кононенко І.О. підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Адвокат Ярошенко Д.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , який не з`явився, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З даних витягу з реєстру територіальної громади м. Києва №131689407 від 30 травня 2025 року убачається, що з 09 квітня 2010 року задекларованим місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 значиться АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 4).

З даних розрахунку інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з централізованого опалення убачається, що заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 становить 66 269,96 гривень, інфляційна складова 10 934,54 гривень та 3% річних 2 647,17 гривень (а.с. 5).

З даних розрахунку інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води убачається, що заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 становить 47 319,78 гривень, інфляційна складова 7 0807,76 гривень та 3% річних 1 890,20 гривень (а.с. 6).

З даних розрахунку інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з постачання теплової енергії убачається, що заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 становить 51 963,99 гривень, інфляційна складова 7 363,00 гривень, 3% річних 1 750,97 гривень та пеня у розмірі 2 130,35 гривень (а.с. 7).

З даних розрахунку інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з постачання гарячої води убачається, що заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 становить 43 163,09 гривень, інфляційна складова 5 943,40 гривень, 3% річних 1 398,31 гривень та пеню у розмірі 1 701,28 гривень (а.с. 8).

З даних розрахунку інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з постачання гарячої води, надані до 01 травня 2018 року ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року №602-18 убачається, що заборгованість становить 433,30 гривень, інфляційна складова боргу 71,49 гривень, 3% річних 17,31 гривень (а.с. 9).

З даних розрахунку інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з централізованого опалення, надані до 01 травня 2018 року ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року №602-18 убачається, що заборгованість становить 31 898,75 гривень, інфляційна складова боргу 5 263,29 гривень, 3% річних 1 274,20 гривень (а.с. 10).

11 жовтня 2018 року між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії). За пунктом 1.1 вказаного договору ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" відступило право вимоги, а КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням оплат, що отримані ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" до дати укладення цього договору (а.с. 28).

Згідно даних додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, убачається, що до КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" перейшло право вимоги до Конюка (як зазначено у додатку) на суму 31 898,75 гривень (а.с. 27).

З даних додатку №2 до договору про відступлення права вимоги, убачається, що до КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" перейшло право вимоги до Конюка (як зазначено у договорі) на суму 433,30 гривень (а.с. 26).

На підтвердження факту надання послуг позивачем надано копії корінців наряду №275 від 19 жовтня 2018 року (а.с. 18), №315 від 06 квітня 2019 року (а.с. 18 зворот), № 289 від 25 жовтня 2019 року (а.с. 19), №189 від 05 квітня 2020 року (а.с. 19 зворот), №288 від 16 жовтня 2020 року (а.с. 20), №118 від 05 квітня 2021 року (а.с. 20 зворот), №116 від 23 жовтня 2021 року (а.с. 21), №115 від 20 жовтня 2022 року (а.с. 21 зворот), №640 від 08 квітня 2023 року (а.с. 22), №509 від 16 жовтня 2023 року (а.с. 22 зворот), №115 від 28 березня 2024 року (а.с. 23), №650 від 30 жовтня 2024 року (а.с. 23 зворот), №509 від 24 березня 2025 року (а.с. 24).

Згідно даних акту від 06 грудня 2016 року, підписаного начальником ЖЕД №6 ТОВ "Ковальська-Житлосервіс", слюсарем-сантехніком та мешканцем квартири АДРЕСА_2 убачається, що 06 грудня 2016 року замінено лічильники ХВП: з №450803 на №6928301 (показник 1); з №449337 на №6322854 (показник 0); ГВП з №120831 на №6839248 (показник 00); з №121090 на №6241331 (показник 0) (а.с. 54).

З даних акту прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення від 04 квітня 2019 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , на комерційний облік прийнято прилад обліку теплової енергії (а.с. 82).

13 вересня 2019 року ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , звернулась до КК "Центр комунального сервісу" із заявою, у якій просила розглянути робочу документацію на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії, який встановлено за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 61).

З даних акту б/н від 24 червня 2022 року про приймання на абонентський облік засобів обліку води убачається, що за адресою АДРЕСА_1 на облік прийнято лічильники холодного водопостачання №6928307 (показник 00196 м3); №6241331 (показник 00293 м3) та гарячого водопостачання №6839248 (показник 00061 м3) № НОМЕР_2 (показник №00058 м3) (а.с. 52).

З даних акту №31529 від 29 червня 2023 року убачається, що 29 червня 2023 року за адресою АДРЕСА_1 , знято контрольні показники з вузла розподільного обліку теплової енергії. Зафіксовано показники 15 967 kWh (а.с. 86).

З даних акту №002664 від 27 травня 2025 року убачається що 27 травня 2025 року за адресою АДРЕСА_1 , знято контрольні показники з вузла розподільного обліку теплової енергії. Зафіксовано показники 24 588 kWh (а.с. 87, 98).

З даних акту №1795094 від 13 січня 2025 року про приймання на абонентський облік засобів обліку води убачається, що за адресою АДРЕСА_1 на облік прийнято лічильники холодного водопостачання №6928307 (показник 238 м3); №6241331 (показник 443 м3) та гарячого водопостачання №6839248 (показник 61 м3) №6322854 (показник №68 м3) (а.с. 52).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Згідно частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями частини 2 статті 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за отриману теплову енергію. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача сплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачами надано належні та допустимі докази, які підтверджують обладнання квартири засобами обліку гарячої води та теплової енергії, їх перебування на абонентському обліку позивача, проходження повірки, а також фактичні показники таких засобів обліку.

На підтвердження обставин, на які посилалась сторона відповідача на спростування вимог позову, до суду подано акти встановлення та прийняття засобів обліку, свідоцтва про їх повірку, акти зняття контрольних показань, складені безпосередньо працівниками позивача, а також інші документи, які суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив.

Водночас позивачем під час розгляду справи не надано доказів того, що розрахунок заявленої до стягнення заборгованості здійснювався із врахуванням фактичних показників квартирних засобів обліку, незважаючи на їх наявність та перебування на його обліку.

Відповідно до пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року ( яка діяла до 01.05.2022 року) оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Згідно абзацу п`ятого пункту 15 цих Правил у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік.

Установлено, що у квартирі відповідачів установлено засоби квартирного обліку (лічильники), отже визначення обсягів спожитих послуг без урахування їх показань є безпідставним, обґрунтованих заперечень щодо неврахування показників лічильників позивачем не надано.

Посилання скаржника на те, що відповідачі не повідомили окремий структурний підрозділ (юрвідділ) про звернення із заявою щодо проведення перерахунку, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції розглянув справу на підставі наданих сторонами доказів, навів в судовому рішенні дані щодо показників лічильників та зробив відповідний розрахунок з урахуванням позовної давності, належних доказів на спростування якого позивачем не надано.

Відповідно до частини 3 статі 2 ЦПК України основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема змагальність.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, процесуальним обов`язком позивача є доведення обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, тоді як процесуальним обов`язком відповідача є подання доказів на їх спростування.

У цій справі позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи такі даними розрахунку вартості спожитих житлово-комунальних послуг, який здійснено без урахування показників індивідуальних засобів обліку.

Водночас відповідач, виконуючи покладений на нього статтями 12, 81 ЦПК України обов`язок щодо доказування обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, надав належні та допустимі докази встановлення індивідуальних засобів обліку, їх прийняття на абонентський облік (баланс) позивача, проходження ними повірки, а також фактичних показників таких засобів обліку.

З матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції 18 серпня 2025 року постановлено ухвалу про перехід із спрощеного провадження без повідомлення сторін в спрощене провадження з повідомленням сторін, при цьому зобов`язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надати до суду в п`ятнадцятиденний строк з часу отримання копії ухвали суду розрахунок боргу з врахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, враховуючи періодичні платежі та надати обгрунтування періодів заборгованості, за які заявлено стягнення боргу з врахуванням обставин викладених у відзиві та показників засобів обліку, що пройшли повірку (а.с. 101). Проте позивачем відповідного розрахунку надано не було.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

В постанова КЦС ВС від 23.10.2024 № 753/25081/21 (61-8693св24) вказано на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Відтак суд, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів правильність здійсненого ним розрахунку заборгованості, тоді як відповідач належними доказами спростував заявлені позовні вимоги, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу рішення саме фактичні показники індивідуальних засобів обліку та надані відповідачем докази.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повну постанову складено 14 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова