Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №276/987/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/987/26

Провадження по справі№ 1-кп/276/136/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хорошівського районного суду кримінальне провадження №62026000000000469 від 29.04.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Іршанськ, Володарсько-Волинського району, Житомирської області, зареєстрований та факично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 з метою надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 , досудове розслідування відносно якого здійснюється в окремому провадженні, за вирішення питання свого переміщення з військової частини НОМЕР_2 , військовослужбовці якої задіяні в активних бойових діях на фронті, до військової частини НОМЕР_1 , яка підпорядковується оперативному командуванню «Північ» та знаходиться в тилу з місцем дислокації в Житомирській області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, попрохав свою дружину ОСОБА_6 , яка перебувала в селищі Іршанськ, Коростенського району Житомирської області, та не була обізнана з умислом ОСОБА_4 , 09.12.2023 прибути в селище Іршанськ, Коростенського району Житомирської області та особисто ОСОБА_5 передати грошові кошти у сумі 3600 (три тисячі шістсот) доларів США та 1100 (одну тисячу сто) ЄВРО.

Діючи за вказівкою ОСОБА_4 , ОСОБА_6 09.12.2023 перебуваючи в селищі Іршанськ, Коростенського району Житомирської області (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено) надала ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 3600 (три тисячі шістсот) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 09.12.2023 складало 132019 (сто тридцять дві тисячі дев`ятнадцять) гривень 92 копійки та 1100 (одна тисячу сто) ЄВРО, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 09.12.2023 складало 43445 (сорок три тисячі чотириста сорок п`ять) гривень 60 копійок.

Також, ОСОБА_5 09.12.2023, перебуваючи в селищі Іршанськ, Коростенського району Житомирської області (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено) фактично позичив ОСОБА_4 32000 (тридцять дві тисячі гривень).

Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно 09.12.2023 (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено) надав (забезпечив надання) ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 3600 (три тисячі шістсот) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 09.12.2023 складало 132019 (сто тридцять дві тисячі дев`ятнадцять) гривень 92 копійки, 1100 (одну тисячу сто) ЄВРО, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 09.12.2023 складало 43445 (сорок три тисячі чотириста сорок п`ять) гривень 60 копійок та 32000 (тридцять дві тисячі гривень), що у сумі складає 207465 (двісті сім тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень 52 копійки, за здійснення впливу на прийняття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме рішення командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майором ОСОБА_7 , щодо переміщення військовослужбовця ОСОБА_4 з військової частини НОМЕР_2 , військовослужбовці якої задіяні в активних бойових діях на фронті, до військової частини НОМЕР_1 , яка підпорядковується оперативному командуванню «Північ» та знаходиться в тилу з місцем дислокації в Житомирській області.

Також, на виконання попередніх домовленостей ОСОБА_4 у період часу з 10.12.2023 по 30.01.2024 здійснив повернення позичених йому ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, шляхом переказу через додаток Приват24 з власної банківської карти ПриватБанку № НОМЕР_3 на банківську карту військовослужбовця ОСОБА_5 № НОМЕР_4 .

Водночас, ОСОБА_5 , досудове розслідування відносно якого здійснюється в окремому провадженні, на виконання попередніх з ОСОБА_4 домовленостей, діючи в інтересах останнього, здійснив через інших військовослужбовців Збройних Сил України вплив на військову службову особу, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майора ОСОБА_7 , який є особою, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначеними у пункті 1 (військові посадові особи Збройних Сил України, підпункт "г" пункту 1 частини першої статті 3), частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

За результатами вказаного впливу наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майора ОСОБА_7 № 168-РС від 08.12.2023 ОСОБА_4 , звільнено з посади радіотелефоніста стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду командира зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 , надав неправомірну вигоду особі, яка обіцяє за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369-2 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, зазначив, що раніше проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , що належить до 30-ї бригади, на посаді радіотелефоніста та брав безпосередню участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення на сході України. Оскільки умови служби були тяжкі він хотів перевестися поближче до місця проживання, щоб частіше бачитися з родиною. Один із його побратимів на початку грудня 2023 року познайомив його з ОСОБА_8 , з яким він спілкувався по телефону та останній повідомив, що за грошову винагороду може посприяти йому у переведенні до іншої військової частини, розташованої в тилу, на що обвинувачений погодився. ОСОБА_5 сказав обвинуваченому передати йому 5 тис. доларів США за вирішення вказаного питання, проте у нього не було всієї суми та в такій валюті, а тому він зателефонував своїй дружині ОСОБА_6 щоб вона взяла його заощадження, які він збирав на транспортний засіб, а саме грошові кошти у сумі 3600 доларів США та 1100 ЄВРО і передала ОСОБА_5 , що вона і зробила в с-щі Іршанськ Коростенського району 9 грудня 2023 року. Оскільки ОСОБА_5 повідомив що потрібно ще доплатити 32 тис. грн за вирішення питання про переведення, то обвинувачений в подальшому зі своєї картки частинами переводив на банківську картку ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 32 тис. грн. В кінці грудня 2023 року до військової частини НОМЕР_2 надійшло розпорядження про переведення обвинуваченого до військової частини НОМЕР_1 , розташованої на території Житомирської області, де він проходить військову службу і на даний час. Обвинувачений пояснив, що розумів що його переведення в тилову військову частину здійснюється за неправомірну вигоду, передану ним ОСОБА_5 , який мав передавати її іншим посадовим військовим особам, оскільки ОСОБА_5 не мав повноважень на підписання розпорядження про переведення обвинуваченого до іншого місця служби. У вчиненому щиро розкаюється, запевнив суд, що в подальшому подібних дій не вчинятиме.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, а тому суд вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують його особу.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з`ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановленою та доведеною, і його дії кваліфікує за ч.1 ст. 369-2 КК України, як умисні дії, які виразились у наданні неправомірної вигоди особі, яка обіцяє за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Стосовно можливості порушення внаслідок постановлення зазначеного вироку прав чи інтересів інших осіб, зокрема зазначених у вироку військовослужбовця ОСОБА_5 , слід зауважити, що в силу ст. 90 КПК преюдиціальне значення для суду в питанні допустимості доказів має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і яким встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

У кримінальних провадженнях, у яких обвинувачення щодо кількох осіб розглядаються в окремих провадженнях, посилання суду на причетність осіб, що не беруть участь у розгляді, можуть бути необхідними для оцінки винуватості обвинувачених в цьому провадженні осіб. Суди зобов`язані якомога акуратніше і точніше встановити факти, що мають значення для оцінки відповідальності обвинуваченого, і не можуть представляти встановлені факти лише як припущення чи підозру, у тому числі й факти, що стосуються причетності інших осіб. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що обставини, встановлені в рішеннях щодо інших осіб, не є преюдиційними для суду, який буде розглядати обвинувачення проти заявника, де він має оцінити докази, надані сторонами, з метою встановлення обставин, важливих для вирішення питання про його винуватість (постанови Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17, від 16 вересня 2021 року у справі № 727/7941/18, від 16 січня 2025 року у справі № 563/404/22).

У той же час опис встановлених судом обставин стосується виключно дій обвинуваченого ОСОБА_4 та спричинених ними наслідків, і не означає визнання вини інших осіб, не має обвинувального характеру щодо таких осіб і використовується виключно в контексті встановлення подій, а обсяг викладених судом обставин неможливо відділити від ролі інших осіб у подіях, пов`язаних з визначенням винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 .

З наведеного слідує, що вирок суду, не може мати преюдиціального та/або доказового значення у кримінальних провадженнях стосовно інших осіб, обмежити їх право на справедливий судовий розгляд чи порушити презумпцію невинуватості.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369-2 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно як за місцем проживання так і за місцем служби, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є учасником бойових дій, отримав поранення під час виконання військового обов`язку, має на утриманні неповнолітню дитину, критично ставиться до вчиненого ним діяння та надає йому об`єктивну оцінку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, дані про особу обвинуваченого, з урахуванням думки прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає обвинуваченому покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції вчиненого кримінального правопорушення у виді штрафу.

Судові витрати та речові докази у провадженні відсутні.

Клопотання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлено, тому у суду відсутні підстави для його застосування.

Керуючись ст.ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У ХВ А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1