Суд: Маневицький районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №164/2663/25
Суддя: Невар О. В.
Справа №: 164/2663/25
п/с: 2/164/577/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Невара О.В.,
при секретарі Шумік О.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтувала тим, що її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 своєчасно у визначений законом термін прийняли позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подали відповідні заяви в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяв про відмову від спадщини вони не подавали. 17 жовтня 2025 року між позивачемОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадщини, який зареєстровано в реєстрі за № 1795, за умовами якого позивачу ОСОБА_1 належить частина спадкового майна, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 ,які належали ОСОБА_3 . Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 ,які належали ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 він не заперечує, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 являвся власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 своєчасно у визначений законом термін прийняли позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подали відповідні заяви в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяв про відмову від спадщини вони не подавали. 17 жовтня 2025 року між позивачемОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадщини, який зареєстровано в реєстрі за № 1795, за умовами якого позивачу ОСОБА_1 належить частина спадкового майна, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 ,які належали ОСОБА_3 . Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2024 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 15 лютого 1976 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25 грудня 1981 року, витягу з погосподарської книги № 1 за 2021-2025 роки с. Тельчі Красновільського старостинського округу № 9 Колківської селищної ради Луцького району Волинської області № 359 від 13 березня 2025 року, договору про поділ спадщини від 17 жовтня 2025 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1795, повідомлення КП „Волиньпроект” Волинської обласної ради № 2243/01-04 від 5 травня 2025 року, технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна - будинковолодіння по АДРЕСА_1 , постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 176/02-31 від 20 жовтня 2025 року, повідомлення Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області № 254/01-16 від 1 травня 2026 року, повідомлення приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Кузьміч Н.В. № 128/01-16 від 8 червня 2026 року, спадкової справи № 13/2025 від 18 березня 2025 року.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , являючись спадкоємцем за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1261, 1268-1270, 1296 Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 ,які належали ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2026 року.
Суддя районного суду О.В. Невар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua