Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №161/10005/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10005/26

Провадження № 2/161/5452/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.

за участю секретаря Рудчик А.В.

представників позивача Ессел А.І., Миколайчука П.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Москвичова С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

07.05.2026 ДКП «Луцьктепло» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , не виконали свого зобов`язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії (змінної частини), витраченої на загальнобудинкові потреби на опалення.

Внаслідок цього станом на 01.01.2026 за їх особовим рахунком утворилася заборгованість за вищевказані послуги в розмірі 4 800,05 грн.

В зв`язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідачів вказану заборгованість та покласти на них судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

Позиція відповідача ОСОБА_1

01.06.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що квартира АДРЕСА_2 має окремий вхід (як і решта квартир будинку), в ній офіційно встановлено систему індивідуального (автономного) опалення. Відповідачі самостійно забезпечують обігрів свого житла та сплачують за використані для цього енергоносії (газ/електроенергію) іншим постачальникам.

В будинку відсутні місця загального користування або допоміжні приміщення, а через квартиру відповідачів не проходить транзитна мережа теплопостачання.

Відповідачі ні фактично (відповідно до конструктивних особливостей будинку та внутрішньобудинкової мережі), ні юридично (згідно приписів нормативно-правових актів) не є споживачами загальнобудинкових витрат теплової енергії та не зобов`язані їх оплачувати.

Розрахунок заборгованості не грунтується не приписах Методики та не містить технічних особливостей теплопостачання в будинку, що не дає змоги встановити причинно-наслідковий зв`язок між кількісними показниками наданої послуги у вигляді загальнобудинкових втрат, заявленими вимогами та їх правовим обгрунтуванням.

Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позиція інших відповідачів

Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, подали заяви, в яких заперечили позовні вимоги.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.

Протокольною ухвалою суду від 10.09.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 17.09.2026.

IV.Фактичні обставини справи

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 24.09.2013 №577-1 ДКП «Луцьктепло» визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у м. Луцьку.

Місце проживання відповідачів зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 (довідка №104 від 28.01.2026, а.с. 4).

Квартира, в якій зареєстровані відповідачі, обладнана індивідуальною (автономною) системою опалення та відключена від системи централізованого опалення (акти від 28.04.2012, від 12.09.2012, а.с. 20-23, довідка від 12.09.2012, а.с. 24, технічні умови, а.с. 25).

Частина квартир будинку АДРЕСА_3 опалюється централізовано, а інша частина - обладнана індивідуальною (автономною) системою опалення (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

В постанові Волинського апеляційного суду від 16.02.2026 у справі №161/17238/25 встановлено, що в будинку АДРЕСА_3 є допоміжні приміщення (горище) (а.с. 106-109).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідачів за надані послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення станом на 01.04.2026 становить 4 800,05 грн (дані позовної заяви, а.с. 2-4, розрахунок заборгованості, а.с. 5-6).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідачі не подали.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Згідно з ст. 382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Перелік житлово-комунальних послуг визначений ст. 5 Закону, відповідно до якої комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Згідно з п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (пп. 13 п. 45 Правил).

Порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг, встановлений Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика), затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.

В пункті 2 розділу І Методики визначені такі терміни:

- допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;

- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

В частині 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» наведене значення таких термінів:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр) (пункт 3 розділу ІІ Методики).

Відповідно до п. 8 розділу IV Методики у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (п. 12 розділу IV Методики).

Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Відповідачі зареєстровані і проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Ця квартира розміщена в багатоквартирному будинку, обладнана індивідуальною (автономною) системою опалення та відключена від системи централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідачі мають нормативний обов`язок відшкодувати витрати за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення). Такий обов`язок відповідачі не виконали.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідачів за надану послугу з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення становить 4 800,05 грн. Контррозрахунку заборгованості відповідачі не подали. Суд не встановив невідповідність розрахунку заборгованості нормативним положенням.

Суд не приймає аргументи відповідача:

- про відсутність в будинку допоміжних приміщень. Вказана обставина спростовується матеріалами технічної інвентаризації будинку. Крім того, наявність таких приміщень в будинку встановлена Волинським апеляційним судом в справі №161/17238/25.

- про відсутність в квартирі транзитних мереж теплопостачання. В даному випадку вказаній обставині (навіть за умови її доведення) закон не надає вирішального правового значення.

- про невідповідність розрахунку заборгованості приписам Методики. Такий аргумент є неконкретним. Відповідач не пояснив в чому саме полягає така невідповідність.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити.

VI.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 328 грн, по 832 грн з кожного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 142, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 4 800,05 грн (чотири тисячі вісімсот гривень, 05 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» судовий збір в розмірі 832 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» судовий збір в розмірі 832 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» судовий збір в розмірі 832 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» судовий збір в розмірі 832 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Державне комунальне підприємство «Луцьктепло», місцезнаходження: 43005, м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20; код в ЄДРПОУ 30391925.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складення повного рішення суду - 17.09.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін