Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №161/15294/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №161/15294/26

Суддя: Гринь О. М.

Справа № 161/15294/26

Номер провадження: 3/161/3888/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 17 вересня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

- за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області з Управління патрульної поліції у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 719670 від 15 липня 2026 року вбачається, що 15 липня 2026 року об 00:20 в м. Луцьк, вул. Володимирська, 1 ОСОБА_1 керуючи тз Volkswagen Passat НОМЕР_1 не при собі, посвідчення водія відповідної категорії В на право керування відповідним ТЗ чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув хоча повідомлявся всіма можливими засобами зв`язку.

Вивчивши матеріали справи суд констатує недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

В першу чергу суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо наявного в матеріалах справи рапорту то такий без наявності інших доказів, слід розцінювати, як власний виклад подій працівником поліції, однак не можна вважати прямим доказом вчинення адміністративного правопорушення без наявності інших доказів, які підтверджують події у ньому описані.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).

Враховуючи викладене суд констатує, що матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення йому інкримінованого, а наявні в матеріалах справи протокол та рапорт є такими, що не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення визначеного ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, сукупність яких дає підстави вважати діяння адміністративним правопорушенням, належить дійти висновку, що за викладених обставин у даній справі склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 126 КУпАП відсутній, а тому провадження в порядку п.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 – закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua