Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №161/19650/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19650/26

Провадження № 2-о/161/605/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді – Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дітей на тимчасово окупованій території України,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника ОСОБА_3 – адвокат Біцулова А.А. звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.

Заяву обґрунтовує тим, що 26 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб Ялтинським міським відділом записів актів громадянського стану департаменту ЗАГС Міністерства юстиції республіки Крим, актовий запис №545, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 26.06.2015р. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину – дівчинку, вагою 3600 грамів. Ці данні зазначені у медичному свідоцтві про народження від 03.07.2015 року та виписному епікризі які відповідають дійсності. Дитина була народжена в пологовому будинку, який розташований на тимчасово окупованій території м. Ялта, АРК, Україна. Також видане у м. Ялта Свідоцтво про народження дитини, ОСОБА_4 від 28.07.2015р. серія НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 народила дитину – хлопчика, вагою 4090 грамів. Ці данні зазначені у виписному епікризі від 28.11.2017 року, яке відповідає дійсності. Дитина була народжена в пологовому будинку, який розташований на тимчасово окупованій території м. Ялта, АРК, Україна. Також видане у м. Ялта Свідоцтво про народження дитини, ОСОБА_6 від 07.12.2017р. серія НОМЕР_3

Разом з тим, свідоцтва про народження дітей, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що у свою чергу унеможливлює реєстрацію народження дітей в установленому законом порядку, у зв`язку із чим заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

Встановлення юридичного факту необхідне для реалізації батьківських прав заявника, для державної реєстрації народження дитини в Україні та отримання відповідних свідоцтв про народження.

Враховуючи вищевикладене, просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити факт народження дитини жіночої статі – ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ялта Автономної республіка Крим, Україна,матір`ю якої є громадянка України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , батько, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ; встановити факт народження дитини чоловічої статі – ОСОБА_6 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ялта Автономної республіка Крим, Україна,,матір`ю якого є громадянка України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , батько, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в прохальній частині заяви представник заявника адвокат Біцулова А.А. просить розгляд справи проводити за відсутності заявника та його представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, 15 вересня 2026 року на електронну пошту від її представника ОСОБА_7 надійшла заява в якій просить розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_2 . Вказує, що остання не заперечує щодо задоволення заяви та підтверджує, що ОСОБА_1 є батьком її дітей. Просить задовольнити заяву ОСОБА_1 та встановити факт народження дітей від батька ОСОБА_6 та матері ОСОБА_2 .

Від представника заінтересованої особи Микитюк Т. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Щодо вирішення справи покладаються на думку суду.

Враховуючи, що розгляд даної справи відповідно до вимог частини другої статті 317 ЦПК України, здійснюється невідкладно, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника, заінтересованої особи ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі, зокрема, письмових доказів.

Із долученої до заяви копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого Коломийським РВ УДМС України в Івано-Франківській області 27 травня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Спас Коломийського району Івано-Франківської області.

Із долученої до заяви копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 , виданого 1-м відділом Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму 12 листопада 1996 року вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Ялта.

Установою на тимчасово окупованій території України (Ялтинським міським відділом записів актів громадянського стану департаменту ЗАГС Міністерства юстиції республіки Крим, актовий запис №545) 26 червня 2015 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 26.06.2015р). Після шлюбу ОСОБА_2 отримала прізвище « ОСОБА_8 ».

У пологовому будинку, який розташований на тимчасово окупованій території м. Ялта, АРК, Україна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину – дівчинку . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28 липня 2015 року Ялтинськім міським відділом вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта Республіка Крим народилась ОСОБА_4 ,батьком вказаний ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_9 .

Також, у пологовому будинку, який розташований на тимчасово окупованій території м. Ялта, АРК, Україна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину – хлопчика. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Ялта Республіка Крим народився ОСОБА_6 , батьком вказаний ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_9 .

Як видно із матеріалів справи, подія народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 ,та дитини чоловічої статі ОСОБА_6 відбулася на території м. Ялта, АР Крим, тобто, частині України, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - є тимчасово окупованою територією України.

З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту народження дітей, необхідне заявнику для того, щоб зареєструвати їх народження у органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономна Республіка Крим та місто Ялта є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.5 вказаного Закону Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану .

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

За правилами ст.7 Закону України"Про громадянство України"особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Судом при наданні оцінки зазначеного документа як доказу приймається до уваги, що хоча такий документ не є юридично дійсним, але він може підтверджувати, що певна установа, яка не діє у відповідності з українським законодавством, але de facto існує на окупованій території, зареєструвала факт народження певної особи. Європейський суд з прав людини, наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), зазначає, що "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, за логікою вищезазначених рішень, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, сторони станом на дату народження дітей не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

За вимогами частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 643/1873/23 (провадження № 61-9113св23) зауважив, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою, зокрема, фактів народження фізичної особи та її походження. Свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує особу дитини до отримання паспорта громадянина України. Від наявності в дитини такого документа залежить виникнення у неї та реалізація особистих немайнових та майнових прав.

В передбаченому у статті 6 Конвенції праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Отже, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.

Оскільки ОСОБА_1 є заявником у справі за заявою про встановлення факту народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від нього, чим він підтверджує своє батьківство, від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 – адвоката Біцулової А.А. надійшла заява, у якій остання підтверджує, що ОСОБА_1 є батьком її дітей, реєстрація народження дітей в органах реєстрації актів цивільного стану України не проводилась та враховуючи відсутність можливості в інший спосіб зареєструвати народження дітей, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви заявника про встановлення факту народження дітей у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, суд приходить до висновку про задоволення вказаної заяви.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дітей та отримання свідоцтв про їх народження.

Відповідно до ст.317 ЦПК України, суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту народження.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Аналогічні положення містяться в п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.247, 259, 264-265, 293-294, 317, 319, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дітей на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт народження дитини жіночої статі – ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ялта Автономної республіка Крим, Україна,від батьків: матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянки України та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі – ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ялта Автономної республіка Крим, Україна,від батьків: матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянки України та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України.

Рішення суду є підставою для реєстрації факту народження в установленому законом порядку і підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту рішення 15 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк