Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №157/1339/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1339/26

Провадження № 2-др/157/15/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого – судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заочним рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.09.2026 позов задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06.08.2020 Ковельським міськрайонним відділом ДРАЦС ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 253, після розірвання шлюбу позивачці залишено шлюбне прізвище « ОСОБА_3 », вирішено питання розподілу сплаченого позивачкою судового збору.

Представник позивачки 18.08.2026 подав до суду заяву, у якій, крім іншого, зазначив, що докази витрат, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У позовній заяві представник позивачки зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складає: витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн; судовий збір у розмірі 1064,96 грн; витрати, пов`язані з розглядом справи, у вигляді надсилання позовної заяви та доданих до неї матеріалів, інших заяв та клопотань по справі відповідачу засобами поштового зв`язку, та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн та судові витрати за оплату поштових відправлень.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося, позивачці надано строк для подання суду доказів щодо розміру понесених судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення. Також надано відповідачу строк для подання заперечень щодо розміру понесених позивачкою судових витрат протягом трьох днів з дня отримання доказів про їх розмір.

10.09.2026 від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Михайлова О.А. надійшла до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн та витрати за оплату поштових відправлень у розмірі 214,44 грн.

Протягом визначеного у рішенні суду строку від відповідача не надійшло заперечень щодо розміру понесених позивачкою судових витрат.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає клопотання представника позивачки про стягнення понесених судових витрат таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заочним рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.09.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 серпня 2020 року Ковельським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 253, після розірвання шлюбу позивачці залишено шлюбне прізвище « ОСОБА_3 », стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1064,96 грн. судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивачки ОСОБА_1 надано такі докази: ордер на надання правничої допомоги № 1748217 від 21.07.2026; договір про надання правничої допомоги від 08.07.2026; акт приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026; квитанцію від 14.07.2026 про оплату послуг за договором про надання правової допомоги від 14.07.2026 на суму 7000 грн.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2026 зазначено, що виконавець з 14.07.2026 по 09.09.2026 надав замовнику юридичні послуги відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 14.07.2026, а замовник прийняв надані послуги згідно з наступним переліком: 1) вивчення матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – 1 год.; 2) консультація про порядок та правові наслідки розірвання шлюбу – 1 год.; 3) складання процесуальних документів (позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ) – 3 год.; 4) складання процесуальних документів (заяви про ухвалення додаткового рішення) – 1 год. 5) складання процесуальних документів (заяви про видачу копії судового рішення та виконавчих листів по справі) – 1 год. Гонорар за надання правничої допомоги, зазначеної вище, складає 7 000 грн.

Таким чином вартість наданих адвокатом послуг позивачці становить 7000 грн, які були сплачені ОСОБА_1 адвокату Михайлову О.А.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Стороною позивачки документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу, тому в суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат з відповідача на користь сторони позивачки.

Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони (п. 55 постанови від 16.03.2026 у справі № 522/7662/23).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачкою на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що подані стороною позивачки докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є розірвання шлюбу – справа є малозначною та нескладною.

Керуючись зазначеними вище нормами закону та судовою практикою, зважаючи на наявність належних доказів, що підтверджують факт та розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що позивачкою витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 4000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Обов`язок подання позивачем доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, регламентовано ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Згідно з наданими стороною позивачки квитанціями № 2171103 від 23.07.2026 та № 2246645 від 09.09.2026, за надіслання відповідачу позовної заяви про розірвання шлюбу з додатками та заяви про ухвалення додаткового рішення було сплачено 144,18 грн та 70,26 грн відповідно, що разом становить 214,44 грн.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в електронній формі через електронний кабінет, суд розцінює понесені нею витрати на надіслання відповідачу копій поданих до суду документів як витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки понесені нею витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, в розмірі 214,44 грн.

Таким чином, загальний розмір понесених позивачкою судових витрат, які підлягають стягненню на її користь з відповідача, становить 4214,44 грн.

Керуючись ст. 133, 141, 246, 259, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

Частково задовольнити заявлені вимоги про стягнення судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4214 (чотири тисячі двісті чотирнадцять) гривень 44 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відмовити у задоволенні іншої частини вимоги.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ