Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №953/6059/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. Справа № 953/6059/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Єфіменко Н.В., вул. Блюхера, 7б, м. Харків, Харківська, 61168, повний текст складено 13.07.26 по справі № 953/6059/26

за позовом ОСОБА_1

до Судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича

про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 13.07.2026 (головуючий суддя Дяченко О.М.) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів передано для розгляду за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів відмовлено.

Не погодившись з ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 13.07.2026, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просив її скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що до переліку справ, які розглядаються окружними судами, не входять у перелічений список КАСУ адміністративні позови, подані до суду першої інстанції згідно зі ст. 8 Конституції України або іншими статтями Конституції України. У воєнний час реєструвати адміністративні позови, подані згідно зі ст. 8 Конституції України, вважається злочином проти Держави - ст. 111 КК України, такі дії принижують та дискримінують Державу Україну. Суддя, відкриваючи провадження окружного адміністративного суду у справі, поданій згідно зі ст. 8 Конституції України, є автоматично державним зрадником, оскільки КАСУ не передбачено реєстрацію та розгляд скарг, поданих згідно зі ст. 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6 (передача справи на розгляд іншого суду), 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, направляючи адміністративну справу №953/6059/26 для розгляду за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду, Київський районний суд м. Харкова в ухвалі від 13.07.2026 дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України позов ОСОБА_1 не належить до підсудності районного суду.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із частиною першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За пунктом 3 частини першої статті 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Поняття "предметна юрисдикція" розкривається законодавцем у параграфі 1 глави 2 розділу І КАС України, питання якої врегульовані приписами статей 19-21 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Враховуючи визначений позивачем суб`єктний склад сторін, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову є рішення (дії) судді Київського районного суду міста Харкова Дяченка Олексія Миколайовича, тобто посадової особи органу державної влади, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів.

Питання розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів регламентовано статтею 20 КАС України, частиною першою якої передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Отже, перелік категорій адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, є вичерпним.

У свою чергу, частиною другою статті 20 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Враховуючи, що заявлений у цій справі спір не належить до жодної з категорій, визначених частиною першою статті 20 КАС України, його розгляд віднесено до юрисдикції окружного адміністративного суду.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що даний позов віднесений до компетенції окружного адміністративного суду, яким, з урахуванням місцезнаходження позивача та відповідача, є Харківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що висновок суду першої інстанції про те, що за предметною підсудністю справа має розглядатись Харківським окружним адміністративним судом, ґрунтується на правильному застосування норм процесуального права.

Апелянт посилається на ігнорування судом першої інстанції частини третьої статті 6 КАС України, відповідно до якої звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, що ця адміністративна справа підлягає розгляду окружним адміністративним судом, а не місцевим загальним судом як адміністративним, не суперечить положенням частини третьої статті 6 КАС України та не обмежує гарантованого нею права особи на звернення до адміністративного суду для захисту своїх прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Колегія суддів зауважує, що визначення належної предметної підсудності є процесуальним механізмом реалізації права на судовий захист, спрямованим на забезпечення розгляду справи компетентним судом, а не обмеженням доступу до правосуддя чи права на ефективний судовий захист.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13.07.2026 по справі № 953/6059/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова