Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №520/24389/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р.Справа № 520/24389/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026, повний текст складено 05.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В. по справі № 520/24389/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС від 30 травня 2025 року № 328 "Про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності" (далі також Рішення);

- зобов`язати ГУ ДПС прийняти рішення про надання ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право оптової торгівлі пальним із наявністю місця зберігання за адресою: АДРЕСА_1 та внести відомості про право ФОП ОСОБА_1 провадити ліцензійну господарську діяльність з оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС від 30 травня 2025 року № 328 "Про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності". Зобов`язано Головного управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву про надання ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право оптової торгівлі пальним із наявністю місця зберігання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правових висновків суду в цій справі. Відмовлено в задоволені інших вимог. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) в сумі 7 570,00 грн (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень нуль копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) витрати на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) в сумі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи №520/24389/25 у суді першої інстанції, у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про необґрунтованість та неспівмірність визначеного судом розміру витрат на професійну правничу допомогу. Скаржник вказує, що з урахуванням тривалості судових засідань, доповідей представника позивача та характеру складених і поданих до суду процесуальних документів заявлений розмір витрат є завищеним. На думку апелянта, підготовка таких документів не потребувала значного часу та зусиль, оскільки з аналогічних спорів вже сформована судова практика, доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що спрощує аналіз відповідних норм законодавства та підготовку процесуальних документів. Також апелянт зазначає, що правова позиція сторін у справі протягом її розгляду не змінювалася, а представник позивача був обізнаний з обставинами спору, у зв`язку з чим не потребував додаткового часу для їх вивчення чи опрацювання норм законодавства. Крім того, Головне управління ДПС зазначає, що до заяви про ухвалення додаткового рішення не було надано належних документів, які б підтверджували конкретний обсяг виконаних адвокатом робіт, перелік наданих послуг та час, витрачений на їх виконання. На підтвердження понесених витрат позивачем подано лише договір про надання правничої допомоги, акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), платіжне доручення та рахунок-фактуру. На думку апелянта, наведені документи не підтверджують співмірності заявлених витрат зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та наданих послуг, що, як зазначає скаржник, не відповідає вимогам статей 134, 139 КАС України. Відтак Головне управління ДПС вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн є неспівмірними з обставинами цієї справи. У зв`язку з наведеним апелянт просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі № 520/24389/25 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , не погодившись з додатковим рішенням у частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, подало апеляційну скаргу. Вважає , що суд першої інстанції без належного мотивування, без оцінки фактичного обсягу виконаних робіт, та без наведення розрахунку, який би пояснював визначення до відшкодування саме 7 000,00 грн зменшив заявлену суму фактично на 90 %. Визначення судом першої інстанції компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн не ґрунтується на належній оцінці фактичного обсягу наданої допомоги, не містить мотивованого застосування критеріїв співмірності до заявлених блоків витрат та не дозволяє встановити логічний і розрахунковий зв`язок між доказами і визначеним судом розміром відшкодування. Просить суд скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 у справі № 520/24389/25 в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 70 000,00 грн (сімдесят тисяч гривень 00 копійок).

Від позивача та відповідача надійшли відзиви на апеляційній скарги.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування своєї апеляційної скарги , заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування своєї апеляційної скарги , заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг додаткове рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Приписами статті 252 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1. щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2. суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3. судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, з огляду на наведені положення закону, додаткове судове рішення може бути ухвалено лише у чітко визначених законом випадках.

Зі змісту зазначеної норми також вбачається, що додаткове судове рішення є процесуальним засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними окремі вимоги особи, яка бере участь у справі.

Колегія суддів звертає увагу, що додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, які не були вирішені основним судовим рішенням, за умови, що з приводу таких вимог досліджувалися докази.

Водночас додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки щодо прав і обов`язків осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Водночас таке рішення може бути ухвалене лише на підставі доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи, та щодо обставин, які були предметом встановлення й оцінки судом. Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмета спору.

Згідно з частиною першою статті 247 КАС України суд має право вирішити питання щодо розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи, вже було вирішено.

Зокрема, зазначеним рішенням суду першої інстанції стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, при ухваленні рішення по суті позовних вимог від 06 липня 2026 року суд першої інстанції вирішив питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та визначив суму таких витрат, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що необхідною передумовою для ухвалення додаткового судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, є саме невирішення судом в основному судовому рішенні питання про судові витрати, а в цій справі така обставина відсутня, оскільки питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу було вирішено судом першої інстанції в резолютивній частині рішення від 06 липня 2026 року, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення від 05 серпня 2026 року про стягнення на користь позивача додаткових витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак повторне вирішення цього питання шляхом ухвалення додаткового рішення суперечить правовій природі інституту додаткового судового рішення, визначеній статтею 252 КАС України.

Сам по собі факт незгоди позивача з визначеним судом розміром витрат на професійну правничу допомогу не свідчить про невирішення судом питання про судові витрати та не є передбаченою статтею 252 КАС України підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Процедура ухвалення додаткового рішення не може використовуватися для повторного вирішення вже розглянутого судом питання або для зміни чи доповнення висновків основного судового рішення щодо розміру судових витрат. Додаткове рішення покликане усунути неповноту судового рішення, а не переглядати його зміст у частині, яка вже була предметом розгляду та вирішена судом.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності передбачених статтею 252 КАС України правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення є достатніми для висновку про його незаконність та необхідність скасування.

У зв`язку з цим доводи апеляційних скарг, які стосуються обґрунтованості визначеного судом розміру витрат на професійну правничу допомогу, не впливають на правильність висновку суду апеляційної інстанції та не потребують окремої оцінки, оскільки встановлене судом першої інстанції порушення вимог статті 252 КАС України саме по собі є достатньою підставою для скасування додаткового рішення.

З огляду на викладене, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у справі № 520/24389/25 - скасуванню, а у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 по справі № 520/24389/25 скасувати.

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 52024389/25 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 17.09.2026 року