Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №440/5672/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. Справа № 440/5672/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, м. Полтава, по справі № 440/5672/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – відповідач), в якому просив

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за призначенням пенсії,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум з 20.06.2024.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за призначенням пенсії,

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум з 20.06.2024.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі № 440/5672/25 - залишено без змін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення від 11.06.2025 у справі № 440/5672/25, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у тримісячний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у даній справі з підтверджуючими доказами про його виконання.

01.05.2026 до суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому він просив прийняти звіт про виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 440/5672/25.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 440/5672/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 440/5672/25 у строк до трьох місяців з відповідними відомостями та підтверджуючими доказами щодо його виконання, згідно із мотивувальної частини цієї ухвали суду.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить:

скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі № 440/5672/25 в частині прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким: відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №440/5672/25;

накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф у розмірі, передбаченому статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України;

в іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №440/5672/25 залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що для виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області необхідно було надати суду звіт, що ним виплачено суму заборгованості з 20.06.2025 по 18.11.2025 включно, а починаючи з 19.11.2025 - здійснюються щомісячні виплати пенсії за віком у розмірі 6206,73 грн. Проте, починаючи з 19.11.2025 (а саме на наступний день після набрання законної сили рішенням суду від 11.06.2025) пенсія виплачувалася в наступному розмірі: 19.11.2025 - 4 137.62 грн.; 18.12.2025 - 4 137.62 грн.; 19.01.2026 - 4 137.62 грн.; 19.02.2026 - 4 137.62 грн.; 19.03.2026 - 4 618.00 грн. (збільшився відповідно до щорічної індексації пенсій); 17.03.2026 - 4 618.00 грн. Крім того, позивач зазначає, що у даній справі відповідачем не доведено наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення. Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку виконання рішення суду.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Прийнявши звіт, суд першої інстанції, виходив з того, що ГУ ПФУ Полтавській області складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.

Разом з тим, у зв`язку з невиконанням рішення суду в частині виплати заборгованості, суд першої інстанції прийшов висновку про наявність підстав для встановлення ГУ ПФУ в Полтавській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Колегія суддів частково не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

У відповідності до ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Тобто, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення.

Крім того, якщо судом прийнято звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, то судом одночасно встановлюється новий строк для подання звіту.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 позов задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум з 20.06.2024.

Вказане рішення набрало законної сили 18.11.2025 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення від 11.06.2025 у справі № 440/5672/25, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у тримісячний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у даній справі з підтверджуючими доказами про його виконання.

01.05.2026 до суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому він просив прийняти звіт про виконання рішення суду у даній справі.

У поданому звіті зазначено, що відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум з 20.06.2024.

Проведено відповідний перерахунок пенсії, за результатами якого розмір пенсії з 20.06.2024 склав 6206 грн 73 коп.

За результатом виконання вищевказаного рішення суду, нараховані пенсійні кошти за період з 20.06.2024 по 30.04.2026 в сумі 51 133,96 грн.

Рішення суду у даній справі 25.11.2025 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний номер 821-49360.

Крім того, зі змісту поданого відповідачем звіту, а також наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що виплату частини нарахованих пенсійних коштів проведено наступним чином: в лютому 2026 року — 9282,83 грн; в березні 2026 року — 6208,02 грн; в квітні 2026 року — 5478,02 грн.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, колегія суддів встановила, що рішення від 11.06.2025 року в частині здійснення нарахування суми коштів виконана, але в частині погашення нарахованої виплати, станом на день подання цього звіту, залишилася невиконаною.

Відповідач зазначає, що виплата коштів на виконання рішення суду буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету.

В своїй апеляційній скарзі позивач також зазначає, що у даній справі відповідачем не доведено наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

З урахуванням наведених доводів, колегія суддів зауважує, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

Відповідач долучив до звіту документальні докази, в т.ч. помісячний розпис доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на 2026 рік та план доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на 2026 рік.

Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, колегія судів вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача.

Верховний Суд України у своїх постановах, зокрема, від 05.08.2025 у справі №580/2522/24, від 18.02.2026 у справі №640/16655/21, неодноразово наголошував на тому, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Одночасно слід звернути увагу на те, що 14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Відповідно до пунктів 4 - 7 цього Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

На теперішній час затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік постановою Кабінету Міністрів України № 127 від 05.02.2026 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік».

Починаючи з 1.01.2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюється за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати виплати у порядку, встановленому КМУ, що визначено п. 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»

Відповідач наголошує, що виплата заборгованості буде здійснена в межах наявних бюджетних асигнувань, з урахуванням Порядку № 821.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 3 розд. VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-1 (далі - Порядок № 21-1 в редакції на час виникнення спірних правовідносин), проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950.

Пунктом 1 розд. VІII Порядку № 21-1 передбачено, що у випадку внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів, які впливають на доходи та видатки бюджету Пенсійного фонду до бюджету Пенсійного фонду також вносяться зміни.

Згідно з п. 2 розд. VІII Порядку № 21-1, якщо зміни відбуваються у межах затверджених бюджетом Пенсійного фонду показників, рішенням Голови правління вносяться зміни до помісячного розпису основних груп доходів і видатків бюджету та річного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.

Внесення змін до бюджету та/або бюджетної документації Пенсійного фонду, що застосовується в процесі використання коштів Державного бюджету України, які передаються на фінансування пенсійних програм, здійснюється після внесення змін до Державного бюджету України (крім випадків перерозподілу видатків державного бюджету в межах головного розпорядника коштів та надання Міністерством фінансів України довідок про зміни до річного розпису бюджету).

На підставі змін до бюджету Пенсійного фонду на відповідний бюджетний період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, розробляються зміни до планів доходів і видатків територіальних органів.

Отже, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавської області надано можливість вжиття додаткових заходів для забезпечення виконання судового рішення, зокрема шляхом ініціювання перед Пенсійним фондом України питання про внесення змін до відповідного бюджету Пенсійного фонду України, а за потреби - і до Державного бюджету України, з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості з виплати пенсії.

У той же час, Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки рішення суду у справі №440/5672/25 у повному обсязі не виконано, то є підстави для встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Разом з тим, в своїй апеляційній скарзі, як і в запереченнях на поданий звіт, позивач зазначає, що станом на день подачі до суду цієї заяви (04.02.2026) відповідачем не виконано рішення суду, оскільки поточна пенсія продовжує виплачуватись у розмірі, який був незаконно призначений з 20.06.2024 року, тобто у зменшеному розмірі, аніж визначено рішенням суду від 11.05.2025.

Позивач зазначає, що починаючи з 19.11.2025 (а саме на наступний день після набрання законної сили рішенням суду від 11.06.2025) пенсія виплачувалася в наступному розмірі: 19.11.2025 - 4 137.62 грн.; 18.12.2025 - 4 137.62 грн.; 19.01.2026 - 4 137.62 грн.; 19.02.2026 - 4 137.62 грн.; 19.03.2026 - 4 618.00 грн. (збільшився відповідно до щорічної індексації пенсій); 17.03.2026 - 4 618.00 грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що доводи та аргументи позивача, що вказують на неналежне виконання відповідачем рішення суду, а саме в частині виплати пенсії після набрання рішення законної сили, а саме починаючи з 19.11.2025 року, залишилися поза увагою судом першої інстанції, правова оцінка таким доводам не надавалася.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем нараховані пенсійні кошти за період з 20.06.2024 по 30.04.2026 в сумі 51 133,96 грн.

Проте, судом першої інстанції, з метою з`ясування виконання рішення суду у даній справі, не було досліджено правову природу нарахування таких пенсійних виплат, зокрема, що стосується заборгованості після 19.11.20205 року та не надано оцінку поясненням відповідача та наданому ним розрахунку на підтвердження вчинення відповідачем дій щодо виплати поточної пенсії.

Відповідач зазначає, що виплата коштів на виконання рішення суду буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету та посилається на приписи Порядку № 821.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що Верховним Судом у постанові від 10.09.2026 у справі № 320/51895/25 було зроблено висновок, що Кабінет Міністрів України всупереч наведеним нормам прийняв постанову №821, якою затвердив Порядок №821, який фактично встановлює правила погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість і обмеження асигнувань, що фактично призводить до відтермінування або часткового виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення. Приписи Порядку № 821 встановлюють додаткові умови та часові параметри для отримання соціальної виплати у належному розмірі особами, порушені права яких були захищені у судовому порядку, що ставить обов`язковість виконання судового рішення у залежність від обсягів бюджетного фінансування, що суперечить конституційній нормі, за якою порядок виконання судового рішення визначається законом, і не може бути змінений підзаконним актом.

Однак, суд першої інстанції наведених обставин не врахував, з огляду на що, дійшов передчасного висновку про наявність підставдля прийняття звіту.

Не з`ясовано судом і обставин вжиття відповідачем відповідних заходів з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості з виплати пенсії, на яких було наголошено позивачем у своїй заяві.

Отже, з часу набрання рішенням суду законної сили (18.11.2025) останнє залишається невиконаним і за весь цей період відповідач (боржник) не направив до Пенсійного фонду України, тобто органу вищого рівня, уповноваженого на виділення коштів для погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, лише один лист.

Приписи пункту 6 частини 2 статті 382-2 КАС України чітко встановлюють, що у разі невиконання судового рішення звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен містити орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Разом з цим, саме по собі покликання відповідача на виплату пенсії в межах наявних бюджетних асигнувань, за відсутності реальних доказів вжиття таких, не може вважатись обґрунтованим.

Норми статті 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Всупереч наведеному, судом першої інстанції не було належним чином досліджено обставини, викладені у звіті від 01.05.2026.

Стосовно вимог апеляційної скарги позивача про відмову у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №440/5672/25 та накладення на керівника штрафу, то колегія суддів зазначає, що вирішення питання про прийняття або відмову у прийнятті звіту, у розумінні статті 382-3 КАС України, віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким в даному випадку є Полтавський окружний адміністративний суд, а тому апеляційний суд позбавлений процесуального права вирішити таку заяву по суті.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Враховуючи вищевикладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 440/5672/25 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 440/5672/25 - скасувати.

Справу №440/5672/25 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій