Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №520/4420/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. Справа № 520/4420/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С.) по справі № 520/4420/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакит"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алакит" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення:

про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 23.10.2025 №255818 про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку;

про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

від 16.12.2025 № 13512958/41330325, № 13512959/41330325, № 13512960/41330325, № 13512961/41330325, № 13512962/41330325,

від 07.01.2026 № 13554344/41330325, № 13554345/41330325, № 13554346/41330325;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 21.02.2025, № 1 від 22.04.2025, №3 від 23.05.2025, №1 від 15.09.2025, № 2 від 16.05.2025, № 4 від 30.05.2025, №1 від 29.07.2025, № 2 від 26.09.2025, складені ТОВ «Алакит».

В обґрунтування позову зазначило, що рішення про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку прийнято відповідачем лише на підставі податкової інформації, без надання належної оцінки документам, наданим позивачем в підтвердження реальності господарських операцій, відсутності в його діяльності ризикових ознак та провадження господарської діяльності у відповідності до норм податкового законодавства.

Також, зауважувало, що подало на реєстрацію 8 податкових накладних та на вимогу контролюючого органу надало пояснення і підтверджуючі документи, достатні для прийняття рішень про їх реєстрацію, однак, оскаржуваними рішеннями позивачу безпідставно відмовлено у такій реєстрації.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано не надання позивачем первинних документів в повному обсязі, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а саме документів щодо послуг транспортування, складських документів щодо обліку ТМЦ, інвентаризаційних описів.

Через ненадання позивачем документів на виконання вимог податкового органу, відповідачем правомірно прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Також, вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки підставам прийняття рішення про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку. Звертає увагу, що за наслідками опрацювання податкової інформації, податковий орган встановив, що господарська діяльність позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету. При цьому, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Як наслідок, відповідачем правомірно прийнято рішення про віднесення ТОВ «Алакит» до переліку ризикових платників податків.

Також, вважає безпідставним покладення судом обов`язку на податковий орган зареєструвати ПН в ЄРПН, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

ДПС України (далі відповідач 2) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом підтверджено, що ТОВ «Алакит» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

23.10.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 255818 про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В якості підстав для прийняття рішення зазначено наступні коди податкової інформації:

- 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

- 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: операції з постачання:

за період з 02.06.2025 до 02.10.2025, код УКТЗЕД – 7308, ЄДРПОУ платника податку, задіяного в ризиковій операції – 41330325;

за 02.06.2025, код УКТЗЕД – 7325, ЄДРПОУ платника податку, задіяного в ризиковій операції – 41330325.

Крім того, судом встановлено, що 08.11.2024 між ТОВ «Алакит» (постачальник) та ТОВ «ЦКС Трейд» (покупець) укладено договір поставки № 08/11-24р, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов`язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього Договору.

В період з лютого 2025 р. до вересня 2025 р. ТОВ «Алакит» поставлялась ТОВ «ЦКС Трейд» металопродукція (листи, швелери, балки, труби), про що складені видаткові накладні від 21.02.2025 № 22101, від 22.04.2025 № 42201, від 16.05.2025 № 51601, від 23.05.2025 № 52301, від 15.09.2025 № 91501, акти приймання-передачі товару до вказаних видаткових накладних.

На підставі першої події: відвантаження товару, ТОВ «Алакит» складено податкові накладні:

- №3 від 21.02.2025 на загальну суму 585 550,00 грн, в тому числі сума ПДВ 97 591,67 грн;

- № 1 від 22.04.2025 на загальну суму 23 850 грн, в тому числі сума ПДВ 3 975,00 грн;

- № 2 від 16.05.2025 на загальну суму 12 390,00 грн, в тому числі сума ПДВ 2 065,00 грн;

- № 3 від 23.05.2025 на загальну суму 11 730,00 грн, в тому числі сума ПДВ 1 955,00 грн;

- №1 від 15.09.2025 на загальну суму 11 241,20 грн, в тому числі сума ПДВ 1 873,53 грн.

За наслідками подання позивачем на реєстрацію вищенаведених податкових накладних, ГУ ДПС у Харківській області складено квитанції про зупинення їх реєстрації та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

27.11.2025 ТОВ «Алакит» на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних направило контролюючому органу пояснення та документи в підтвердження вчинення господарських операцій, зокрема: договір поставки № 08/11-24р від 08.11.2024, видаткові накладні від 21.02.2025 № 22101, від 22.04.2025 № 42201, від 16.05.2025 № 51601, від 23.05.2025 № 52301, від 15.09.2025 № 91501, акти приймання-передачі товару до вказаних видаткових накладних, виписки з банку, договір підряду № 30 від 27.10.2021, укладений з ТОВ «ЦКС-Сталь», акти про надання послуг, акти приймання-передачі продукції, видаткові накладні, договір № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання, акти приймання передачі на відповідальне зберігання, штатний розпис, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно на земельну ділянку, повідомлення форми 20-ОПП, фінансову звітність, податкові декларації, дозвіл на виконання підготовчих робіт, договір суборенди № 14/6 від 01.08.2019, укладений з ТОВ «Імпульспроммережа», оборотно-сальдові відомості.

05.12.2025 відповідач, за наслідками розгляду поданих позивачем документів, направив йому повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в якому запропонував надати копії первинних документів щодо постачання товарів, транспортування продукції, складських документів.

В графі «Додаткова інформація» зазначено про необхідність надання документів щодо постачання товарів; послуг транспортування; складських документів.

10.12.2025 позивач надав додаткові пояснення щодо господарських операцій, до яких повторно долучив документи, раніше надані до повідомлення від 27.11.2025.

У поясненнях зауважив, що транспортування продукції не здійснювалось, оскільки місцем поставки товару було місце його зберігання за тією ж адресою на підставі договору № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання та актів приймання-передачі товару.

За наслідками розгляду документів, Комісія ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 16.12.2025:

№ 13512958/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 21.02.2025;

№ 13512959/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 22.04.2025;

№ 13512960/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 23.05.2025;

№ 13512961/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 15.09.2025;

№ 13512962/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.05.2025.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

В графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо послуг транспортування; складські документи щодо обліку ТМЦ, інвентаризаційні описи.

Також, 08.11.2024 між ТОВ «Алакит» (постачальник) та ТОВ «ТМ ЦКС» (покупець) укладено договір поставки № 08/11-24_ТМ, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов`язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього Договору.

30.05.2025, 29.07.2025 та 26.09.2025 ТОВ «ТМ ЦКС» проведено попередню оплату за товар (листи гарячекатанні) в розмірі 686 290,00 грн, 307 360,07 грн та 1 045 148,40 грн відповідно, що підтверджується випискою з банку.

В подальшому, ТОВ «Алакит» поставлено покупцю металопрокат, про що складені видаткові накладні та акти приймання-передачі товару до них.

На підставі першої події: передоплати товару, ТОВ «Алакит» складено податкові накладні:

- № 4 від 30.05.2025 на загальну суму 686 290,00 грн, в тому числі сума ПДВ 114 381,67 грн;

- № 1 від 29.07.2025 на загальну суму 307 360,07 грн, в тому числі сума ПДВ 51 226,68 грн;

- № 2 від 26.09.2025 на загальну суму 1 045 148,40 грн, в тому числі сума ПДВ 174 191,40 грн.

За наслідками подання позивачем на реєстрацію вищенаведених податкових накладних, ГУ ДПС у Харківській області складено квитанції про зупинення їх реєстрації та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

19.12.2025 ТОВ «Алакит» на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних направило контролюючому органу пояснення та документи в підтвердження вчинення господарських операцій, зокрема: договір поставки № 08/11-24_ТМ від 08.11.2024, виписку з банку, видаткові накладні з актами приймання-передачі товару, договір підряду № 30 від 27.10.2021, укладений з ТОВ «ЦКС-Сталь», акти про надання послуг, акти приймання-передачі продукції, видаткові накладні, договір № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання, акти приймання передачі на відповідальне зберігання, штатний розпис, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно на земельну ділянку, повідомлення форми 20-ОПП, фінансову звітність, податкові декларації, дозвіл на виконання підготовчих робіт, договір суборенди № 14/6 від 01.08.2019, укладений з ТОВ «Імпульспроммережа», оборотно-сальдові відомості.

25.12.2025 відповідач, за наслідками розгляду поданих позивачем документів, направив йому повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в якому запропонував надати копії первинних документів щодо постачання товарів, транспортування продукції, складських документів.

В графі «Додаткова інформація» зазначено про необхідність надання документів щодо постачання товарів; послуг транспортування; складських документів.

01.01.2026 позивач надав додаткові пояснення щодо господарських операцій, до яких повторно долучив документи, раніше надані до повідомлення від 19.12.2025.

У поясненнях зауважив, що транспортування продукції не здійснювалось, оскільки місцем поставки товару було місце його зберігання за тією ж адресою на підставі договору № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання та актів приймання-передачі товару.

За наслідками розгляду документів, Комісія ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 07.01.2026:

№ 13554344/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.05.2025;

№ 13554345/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 29.07.2025;

№ 13554346/41330325 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 26.09.2025.

Підставою відмови в реєстрації податкових накладних слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

В графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо послуг транспортування; складські документи щодо обліку ТМЦ, інвентаризаційні описи.

Не погодившись з рішеннями про відповідність платника критеріями ризикових платників податків та про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Щодо рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 23.10.2025 №255818 про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податків.

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 8. у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз. 8 п. 40 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.

Судом встановлено, що підставою прийняття рішення про відповідність ТОВ «Алатит» критеріям ризиковості платника податку слугувала податкова інформація, отримана з баз даних ДПС України.

Також у рішенні зазначено операції, за якими встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: з посиланнями на коди УКТ ЗЕД та податковий номер платника податків, задіяного в ризикових операціях.

Водночас, у рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких зафіксовані такі операції.

Колегія суддів також зауважує, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

В свою чергу, рішення не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.

Такий опис є узагальненим, без посилання на конкретну господарську операцію.

Документального підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Крім того, спірне рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання ТОВ «Алакит» податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про його прийняття не у спосіб, визначений законом.

Слід зауважити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірного рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що суб`єкт владних повноважень не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, фактично вдався до надання оцінки господарської діяльності позивача без проведення перевірки останнього.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, прийняте податковим органом рішення від 23.10.2025 не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для його скасування.

Щодо рішень Комісії ГУ ДПС у Харківській області, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних.

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що реєстрація спірних податкових накладних зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з підстав того, що ПН складена платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, про що свідчать відповідні квитанції.

Так, 23.10.2025 Комісією ГУ ДПС в Харківській області прийнято рішення про відповідність ТОВ "Алакит" критерію ризиковості платника податку, визначеному пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, яке за наслідками перегляду в суді визнано протиправним та скасовано.

Доказів наявності іншого рішення, яким позивача визнано таким, що відповідає критерію ризиковості платника податку, визначеному пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку матеріали справи не містять.

Колегія суддів зауважує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку дійсно змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН.

Проте, факт віднесення платника податків згідно рішення контролюючого органу до переліку ризикових платників податків автоматично не є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, якщо в кожному конкретному випадку на вимогу контролюючого органу такий платник надасть первинні документи, які підтверджують операції, за наслідками якої складено податкові накладні по факту першої події, що мали місце, для їх реєстрації в ЄРПН.

Колегія суддів враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації ПН не зазначено конкретний перелік документів, які слід було надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації спірних ПН, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача 1 ризиків.

Отже, в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20, від 29.01.2026 у справі № 160/29956/24.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Так, на підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем 1 в квитанціях про зупинення реєстрації накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження яких обставин необхідно подати.

Зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ «ЦКС Трейд» позивач надав наступні документи: договір поставки № 08/11-24р від 08.11.2024, видаткові накладні від 21.02.2025 № 22101, від 22.04.2025 № 42201, від 16.05.2025 № 51601, від 23.05.2025 № 52301, від 15.09.2025 № 91501, акти приймання-передачі товару до вказаних видаткових накладних, виписки з банку, договір підряду № 30 від 27.10.2021, укладений з ТОВ «ЦКС-Сталь», акти про надання послуг, акти приймання-передачі продукції, видаткові накладні, договір № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання, акти приймання передачі на відповідальне зберігання, штатний розпис, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно на земельну ділянку, повідомлення форми 20-ОПП, фінансову звітність, податкові декларації, дозвіл на виконання підготовчих робіт, договір суборенди № 14/6 від 01.08.2019, укладений з ТОВ «Імпульспроммережа», оборотно-сальдові відомості.

По взаємовідносинам з ТОВ «ТМ ЦКС» позивач надав наступні документи: договір поставки № 08/11-24_ТМ від 08.11.2024, виписку з банку, видаткові накладні з актами приймання-передачі товару, договір підряду № 30 від 27.10.2021, укладений з ТОВ «ЦКС-Сталь», акти про надання послуг, акти приймання-передачі продукції, видаткові накладні, договір № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання, акти приймання передачі на відповідальне зберігання, штатний розпис, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно на земельну ділянку, повідомлення форми 20-ОПП, фінансову звітність, податкові декларації, дозвіл на виконання підготовчих робіт, договір суборенди № 14/6 від 01.08.2019, укладений з ТОВ «Імпульспроммережа», оборотно-сальдові відомості.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач направив йому повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, в якому запропонував надати копії первинних документів щодо постачання товарів, транспортування продукції, складських документів.

В графі «Додаткова інформація» зазначено про необхідність надання документів щодо постачання товарів; послуг транспортування; складських документів.

У відповідь на повідомлення позивачем надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що транспортування продукції не здійснювалось, оскільки місцем поставки товару було місце його зберігання за тією ж адресою на підставі договору № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання та актів приймання-передачі товару.

Також платник податків повторно надав на розгляд Комісії документи, що надавались після отримання квитанцій про зупинення спірних податкових накладних.

Згідно з п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі в разі ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення,

Судом встановлено, що фактичною підставою відмови у реєстрації податкової накладної слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

У графі «додаткова інформація» рішень ГУ ДПС у Харківській області зазначено про відсутність документів щодо послуг транспортування; складських документів щодо обліку ТМЦ, інвентаризаційних описів.

Дослідивши рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає, що останні не містять обґрунтувань причин недостатності наданих позивачем копій документів, враховуючи, що витребувані податковим органом документи надавались позивачем (договір № 30/04-24 від 07.05.2024 про надання послуг відповідального зберігання, акти приймання передачі на відповідальне зберігання; договори поставки, видаткові накладні, виписки з банку).

Крім того, податковим органом не зазначено підстав неврахування додаткових пояснень позивача щодо відсутності документів на транспортування з огляду на те, що його перевезення не здійснювалось.

Тобто, в даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації ПН.

Доводи апелянта про не надання ТОВ «Алакит» інвентаризаційних описів колегія суддів відхиляє, оскільки про необхідність надання цих документів не зазначено у повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Колегія суддів зауважує, що фактично, посилаючись на відсутність документів, апелянт вказує на нереальність господарської операції позивача з його контрагентами-покупцями. Проте, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

У справі, що розглядається, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України (поставка товару, про що свідчать видаткові накладні від 21.02.2025 № 22101, від 22.04.2025 № 42201, від 16.05.2025 № 51601, від 23.05.2025 № 52301, від 15.09.2025 № 91501 та попередня оплата, про що свідчить виписка з банку) і було пов`язано складання спірних ПН та подача їх на реєстрацію.

Враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню.

Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 по справі № 520/4420/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц