Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №545/2527/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р.Справа № 545/2527/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції України на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Стрюк Л.І., вул. Фрунзе, 154а, м. Полтава, Полтавська, 36008, по справі №545/2527/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції України

про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просила суд скасувати постанову серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області капралом поліції Сватковським О.В. про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2026 позовну заяву задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7223832 від 19 травня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 665, 60 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн, що разом становить – 1665,60 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2026 та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що на відео з автомобільного відеореєстратора чітко видно, як автомобіль червоного кольору «MITSUBISHI OUTLANDER» знаходиться на середній полосі для руху ТЗ, автомобіль поліції – в крайній лівій, права крайня полоса – вільна. На відео зафіксовано, як автомобіль «MITSUBISHI OUTLANDER», не дочекавшись зеленого сигналу світлофору, перетинає стоп-лінію на червоний сигнал світлофору, виїжджає на жовтий сигнал світлофору на перехрестя та перетинає його. За результатами розгляду справи водія було притягнено до адмінвідповідальності та винесено адмінпостанову серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 за ознаками ч.2 ст.122 КУпАП, накладено штраф 510 грн.. Зміст винесеної адмінпостанови було зачитано позивачу, а її копію вручено на місці розгляду справи. Як головний доказ вини позивача до постанови додавалось відео з бодікамери 470209 (фіксація спілкування та розгляду справи) та відео з автомобільного реєстратора (фіксація факту порушення ПДР позивачем). Дані відеодокази були надані суду І інстанції для дослідження судом під час прийняття рішення у справі. У винесеній відносно позивача адмінпостанові відомості про технічні засоби вказані: відео з бодікамери 470209, відео реєстратора. Відтак, у п.7 постанови серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 наявні посилання на технічні засоби, якими фіксувався процес, що відповідає позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 19.02.2020 у справі №524/1284/17.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в яких наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, що 19.05.2026 о 18:33 год керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander, днз НОМЕР_1 проїхала перехрестя вулиць Європейська та Олександра Оксаченка на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушила п. 8.7.3. ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух.

Як вбачається з п. 7, зазначено, що до постанови додаються: відео з бодікамери 470209, відео реєстратора.

Так, позивач оскаржуючи постанову про притягнення її до відповідальності посилається, зокрема на розбіжності у події, яка була причиною зупинки транспортного засобу, та подією, яка була відображена як об`єктивна сторона правопорушення складення протоколу. Також стверджувала, що докази, які містяться на відеозаписах, є недопустимими, оскільки у протоколі відсутні чіткі посилання назви та номери технічних засобів, яким було здійснено відео фіксацію. Окрім того, не забезпечено безперервність такого запису.

Позивач вважаючи спірну постанову незаконною, звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною 5 ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року 1306.

Згідно з пунктом 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух; сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків; стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух; поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як встановлено судовим розглядом, що постановою серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, що 19.05.2026 о 18:33 год керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander, днз НОМЕР_1 проїхала перехрестя вулиць Європейська та Олександра Оксаченка на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушила п. 8.7.3. ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух.

В підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, а саме проїзду перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, відповідачем надано відеозаписи із службового відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічній засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Такий правовий висновок було зроблено Верховний Судом 19.02.2020 у справі №524/1284/17.

Водночас, колегія суддів наголошує, що у п.7 постанови серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 наявні посилання на технічні засоби, якими фіксувався процес, а саме, відео з бодікамери 470209, відео з реєстратора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» надає право поліцейським зупиняти транспортні засоби у разі порушення водієм ПДР.

Також, згідно п. 8.9. б Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником поліції за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Таким чином, зупинка транспортного засобу позивача працівниками поліції відбулася через порушення позивачем вимог ПДР України.

Колегією суддів встановлено, що на місці зупинки позивача ознайомлено з відеозаписом зі службового відеореєстратора, роз`яснено право надавати пояснення, докази, клопотання та право на правову допомогу.

Однак, позивач правом надання доказів не скористався, клопотань не заявляв, правової допомоги не вимагав.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про дорожній рух” водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.3 б) ПДР України, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою.

Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 8.10 ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 “Місце зупинки”, якщо їх немає — не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Статтею 40 Закону України “Про національну поліцію”, передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 ст.40 Закону України “Про Національну поліцію” закріплено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото-і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2)технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3)безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4)спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку доказам, а саме відеозаписам, та не в повному обсязі встановлено фактичні обставини справи.

З відеозапису із службового відеореєстратора поліцейського (signal-19.05.2026 автореєстратор.mp4) зафіксовано обставини як автомобіль червоного кольору «MITSUBISHI OUTLANDER», днз НОМЕР_1 знаходиться на середній полосі для руху транспортних засобів, автомобіль поліції – в крайній лівій, права крайня полоса – вільна. На зазначеному відео зафіксовано, як автомобіль «MITSUBISHI OUTLANDER», не дочекавшись зеленого сигналу світлофору, перетинає стоп-лінію на червоний сигнал світлофору, виїжджає на жовтий сигнал світлофору на перехрестя та перетинає його.

Також з відеозапису із бодікамери поліцейського (export-5xotu 19.05.2026 бодікамера.mp4) зафіксовано спілкування поліцейського з водієм «MITSUBISHI OUTLANDER» червоного кольору, днз НОМЕР_1 , поліцейський, зокрема показує водію як фіксувався перетин на жовтий сигнал світлофору перехрестя та перетин його зазначеним вище автомобілем, поліцейським надано водію бланк для написання пояснень, роз`яснення водію його прав та обов`язків і безпосередній розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Отже, колегія суддів вважає, що відеозаписи зі службового відеореєстратора (відеозапис (signal-19.05.2026 автореєстратор.mp4)) та відеозапис з цифрової нагрудної бодікамери №471549 (відеозапис export-5xotu 19.05.2026 бодікамера.mp4), є належними, допустимими та достатніми доказами, оскільки отримані з дотриманням закону, містять інформацію щодо предмету доказування та дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17, від 11 липня 2019 року у справі № 686/15730/16-а.

Доводи позивача про те, що відеозаписи з нагрудної камери поліцейського є неналежним доказом, оскільки вони не є безперевними, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки усі обставини, які мають значення для даної категорії справ, зафіксовані на доданих до матеріалів справи відеозаписах, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає такий доказ достовірним, належним та допустимим.

Посилання суду першої інстанції на те, що в спірній постанові відсутня вказівка щодо назви та номера технічного приладу на який здійснено відеозапис, колегія суддів вважає помилковим, оскільки постанова серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема містить технічний засіб, яким здійснено відеозаписи, а саме: відео з бодікамери 470209, відео з реєстратора, що відображено в п. 7 постанови.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7223832 від 19.05.2026 є правомірною, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого водієм правопорушення.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 270-272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29.06.2026 по справі №545/2527/26 скасувати.

Ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Я.В. П`янова