Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №520/13869/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 520/13869/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 р. (постанповлену суддею Пасечнік О.В.) в справі № 520/13869/25 за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку ст. 361 КАС України, в справі № 520/13869/25

за позовом ОСОБА_1

до Відділу обслуговування громадян № 14 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Відділу обслуговування громадян № 14 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: виключити з періоду обчисленого страхового стажу вересень 2000 року за який, згідно відомостей довідка ОК-5, не сплачені страхові внески в будь-якому розмірі, в зв`язку з чим вік не вказаний в стажі персоніфікованого обліку як місяць страхового стажу; зобов`язати Відділ обслуговування громадян № 14 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсійних виплат, виключивши з переліку місяців вересень 2000 року; розмір недорахованої пенсії виплатити позивачу з врахуванням індексу інфляції з 01.01.2010 р., згідно відомостей НБУ.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 р., яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2026 р., адміністративний позов задоволено частково, а саме: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути питання щодо виключення вересня 2000 року, який не зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 ; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якому просив призначити справу № 520/13869/25 для перегляду згідно нововиявлених обставин.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 р. заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 520/13869/25 залишено без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків шляхом надання до Харківського окружного адміністративного суду розбірливо написаної уточненої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами із зазначенням повного найменування адміністративного суду до якого заявник звертається, поштовий індекс, номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення, а також посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, заяву про поновлення строку звернення до суду.

Позивачем на виконання вимог вищевказаної ухвали суду подано заяву, в якій заявником зазначено, що станом на час розгляду справи вказані ним у заяві обставини, зокрема наявність відзиву відповідача з доданими документами, існували та мали істотне значення для справи, проте, не були та могли бути відомі позивачу, оскільки про їх існування ОСОБА_1 дізнався з матеріалів судового рішення від 30.01.2026 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 р. заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 520/13869/25 повернути заявнику.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 р. та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 520/13869/25, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин у справі, а саме: істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та заява про перегляд справи за нововиявленими обставинами подана позивачем з пропуском строку звернення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додаються докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Частиною 1 статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд справи за нововиявленими обставинами, про існування відзиву відповідача на його позов у справі № 520/13869/25 він дізнався з матеріалів судового рішення у справі № 520/13869/25 від 30.01.2026 р., яке ним оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду 09.02.2026 р.

Таким чином, про наявність на думку позивача, нововиявлених обставин, позивач дізнався 09.02.2026 р., а з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду 12.05.2026 р., тобто, з порушенням тридцятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 363 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин у справі № 520/13869/25, а саме: істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, крім наявності відзиву відповідача на його адміністративний позов.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення ОСОБА_1 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 520/13869/25.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу, у зв`язку з пропуском строку звернення з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 123, 169, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329, 361, 363, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 р. по справі № 520/13869/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич