Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №480/4820/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 480/4820/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 р. (постановлену суддею Сидорук А.І.) по справі № 480/4820/26

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Сумської міської ради , Сумської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради та Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просив: визнати протиправною, триваючу бездіяльність Виконавчого комітету Сумської міської ради, яка полягає у прямій відмові від імперативного обов`язку щодо забезпечення позивача житлом у встановленому законом порядку та строках; cтягнути з Сумської міської ради грошову компенсацію вартості належного житла у розмірі 20287625 грн.; стягнути з Сумської міської ради моральну шкоду у розмірі 35000000 грн.; зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради загальну суму 55287625 грн. у триденний строк перерахувати на реквізити позивача.

Одночасно позивачем в позовній заяві зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі вимог п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до Сумського окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору в розмірі 13312 грн. або надати обґрунтоване клопотання про звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору з доказами майнового стану позивача.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 р. позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 р. та змінити територіальну підсудність адміністративної справи № 480/4820/26 та передати її з позовною заявою ОСОБА_1 від 17.06.2026 р. вих. № 0635 для відкриття провадження та розгляду по суті без сплати судового збору до Харківського окружного адміністративного суду, у зв`язку з неможливістю утворення складу суду в Сумському окружному адміністративному суді через відвід усього штату суддів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновкам суду обставинам справи, оскільки позивач, відповідно до вимог п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, оскільки не надано до суду доказів сплати судового збору в розмірі 13312 грн. або обґрунтованого клопотання про звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору з доказами майнового стану позивача.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до Сумського окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору в розмірі 13312 грн. або надати обґрунтоване клопотання про звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору з доказами майнового стану позивача.

Як вбачається зі змісту ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 р. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, судом першої інстанції встановлено, що: за вимогу про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди у сумі 35000000 грн. позивач звільнений від сплати судового збору на підставі норми п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України ''Про судовий збір''; проте за вимогу cтягнути грошову компенсацію вартості належного житла у розмірі 20287625 грн. позивач може бути звільнений судом у разі подання позивачем обґрунтованого клопотання за наявності підстав, але таке клопотання до суду позивачем не подано. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості належного житла у розмірі 20287625 грн., яка не є вимогою про відшкодування матеріальної шкоди.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, майнова шкода виражається у формі збитків. У свою чергу, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 11 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України щодо способів судового захисту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача-суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад, визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір.

Тобто, за позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди на користь позивача, у зв`язку з його незгодою з бездіяльністю Виконавчого комітету Сумської міської ради, яка полягає у прямій відмові від імперативного обов`язку щодо забезпечення позивача житлом у встановленому законом порядку та строках, судовий збір не справляється, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору в розмірі 13312 грн. або обґрунтованого клопотання про звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору з доказами майнового стану позивача.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 20.11.2025 р. у справі № 260/412/25, від 09.03.2026 р. у справі № 280/4173/25, 19.03.2026 р. у справі № 320/17289/24.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Щодо вимоги позивача про зміну територіальної підсудності адміністративної справи № 480/4820/26 та передачі її з позовною заявою ОСОБА_1 від 17.06.2026 р. вих. № 0635 для відкриття провадження та розгляду по суті без сплати судового збору до Харківського окружного адміністративного суду, у зв`язку з неможливістю утворення складу суду в Сумському окружному адміністративному суді через відвід усього штату суддів, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, при скасуванні ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, який її розглядав.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 205, 240, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 р. по справі № 480/4820/26 - скасувати.

Справу № 480/4820/26 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін