Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №520/4417/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. Справа № 520/4417/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., повний текст складено 30.04.26 по справі № 520/4417/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (рішення №3010153056 від 06.01.2026) щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, а саме: з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 58800,01 грн, що становить 90% від 65333,34 грн (65333,34 х 0,9 = 58800,01) з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.02.2022 по 01.09.2025; з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати (на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 77248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85831,66 грн (85831,66 х 0,9 = 77248,49) з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.09.2025 з обмеженнями понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, а саме: з 01.02.2022 по 01.09.2025 - у сумі 58800,01 грн, що становить 90% від 65333,34 грн (65333,34 х 0,9 = 58800,01) на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з урахуванням проведених виплат; з 01.09.2025 - у сумі 77248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85831,66 грн (85831,66 х 0,9 = 77248,49) (на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з урахуванням проведених виплат, без обмежень понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, а саме з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 58800,01 грн, що становить 90% від 65333,34 грн, з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.02.2022 по 01.09.2025; з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 77248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85831,66 грн, з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.09.2025 з обмеженнями понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, а саме з 01.02.2022 по 01.09.2025 - у сумі 58800,01 грн, що становить 90% від 65333,34 грн на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з урахуванням проведених виплат, з 01.09.2025 - у сумі 77248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85831,66 грн, на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат, без обмежень понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026 та приведено пенсійні виплати позивача у відповідність до норм та вимог діючого законодавства. Звертає увагу, що згідно п.2 Постанови №1778 коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів. Зауважує, що оскільки позивач не надав документів, що підтверджують належність до вищезазначених осіб, підстави для проведення перерахунку пенсії без застосування коефіцієнтів, визначених Постановою №1778, відсутні.

ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 без змін. Зазначає, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №520/1872/2020, яке набрало законної сили 07.09.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати, який становить 41333,46 грн, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 13.12.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі №520/15087/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/17274/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022 на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.

З наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії за вислугу років від 06.01.2026 встановлено, що нарахований розмір пенсії позивача з надбавками з 01.01.2026 складає 37200,11 грн, а з урахуванням пониження суми згідно постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 - 30363,03 грн.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (рішення №3010153056 від 06.01.2026) щодо нарахування та виплати пенсії з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, а саме: з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 58800,01 грн, що становить 90% від 65333,34 грн (65333,34 х 0,9 = 58800,01), з урахуванням проведених виплат, починаючи з 01.02.2022 по 01.09.2025, з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати (на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 77248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85831,66 грн (85831,66 х 0,9 = 77248,49), з урахуванням проведених виплат, починаючи з 01.09.2025, з обмеженнями понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», позивач ініціював даний спір.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, а саме з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 58 800,01 грн, що становить 90% від 65 333,34 грн, з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.02.2022 по 01.09.2025 року; з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 77 248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.09.2025 року з обмеженнями понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, а саме з 01.02.2022 по 01.09.2025 року - у сумі 58 800,01 грн., що становить 90% від 65 333,34 грн на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з урахуванням проведених виплат, з 01.09.2025 року - у сумі 77 248,49 грн., що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат, без обмежень понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині задоволення позову, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

У свою чергу, пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 № 1789-ХІІ були врегульовані питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих.

Позивачеві пенсія за вислугу років призначена на підставі положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, частина перша якої встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років (частина восьма статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ).

14.10.2014 прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ.

Питання пенсійного забезпечення почали унормовуватись статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру».

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо, (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8- рп/99 у справах щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11.10.2005 № 8-рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, (рішення № 5-рп/2002).

22.05.2008 Конституційний Суд України в рішенні № 10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5- рп/2005, згідно з яким «...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянин Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з викладеного, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

Як встановлено судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №520/1872/2020, яке набрало законної сили 07.09.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати, який становить 41333,46 грн, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 13.12.2019.

Застосовуючи, зокрема, наведені рішення Конституційного Суду України на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №520/1872/2020 позивачу призначено пенсію за нормами Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від заробітної плати.

Тобто, призначення пенсії позивачу за нормами Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від заробітної плати не є предметом судової оцінки у межах цієї справи.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.12 ст.86 Закону №1697-VІІ, яка викладена в редакції Закону від 02.12.2014 №76-VIII і набрала чинності з 25.04.2015, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Протягом 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не було визначено.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, з 13.12.2019 підлягає застосуванню первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, яка встановлює право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Абзацом 7 cт.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 piк» установлено у 2022 poці прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на мiсяць у розмiрi для працездатних осiб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 сiчня - 1600 гривень.

Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури вiдповiдно до частини третьої статті 81 Закону №1697-VII становить з 1 сiчня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осiб, а з 1 сiчня 2021 року становив 20 прожиткових мінімумів.

У зв`язку з пiдвищенням посадового окладу з 01.01.2022 у пенсiонерiв, яким призначено пенсiю за вислугу poків вiдповiдно до законiв України від 05.11.1991 №1789-ХІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру», виникло право на перерахунок призначеної пенсiї згiдно з умовами, визначеними ч.20 cт.86 Закону №1697-VII в первиннiй редакцiї.

У рамках справи № 520/17274/25 встановлено, що 15.04.2025 за №21-47 Харківською обласною прокуратурою ОСОБА_1 видана довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, в якій зазначено, що відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру» та у зв`язку з початком роботи окружних прокуратур Харківської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 17.02.2021 №40) розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами, чинними станом на 01.01.2022, за відповідною (прирівняною) посадою – старший прокурор прокуратури району, складає: посадовий оклад - 40 000,00 грн; надбавка за вислугу років 40% - 16 000,00 грн; матеріальна допомога для оздоровлення – 4666,67 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – 4666,67 грн. Всього грошове забезпечення складає 65333,34 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/17274/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022 на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.

Тобто, в рамках справи №520/17274/25 встановлено право позивача, зокрема, на перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022 на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення).

Зі змісту уточненого позову в рамках даної справи вбачається, що пенсійний орган під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2022 на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), безпідставно нарахував та виплатив пенсію з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2026 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним чином засвідчені копії, зокрема: протоколів перерахунку пенсії з 01.02.2022; протоколів перерахунку пенсії, проведеного на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/17274/25; письмові пояснення стосовно того, який відсотковий розмір пенсії застосовано пенсійним органом після перерахунку пенсії з 01.02.2022 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/17274/25 та чи було застосовано обмеження пенсії максимальним розміром після перерахунку пенсії з 01.02.2022 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №520/17274/25.

На виконання ухвали суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 10.09.2026 повідомило суд про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 по справі №520/17274/25 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 по справі №520/17274/25 рішенням від 04.06.2026 було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022, а саме пенсію перераховано із розрахунку 60% заробітної плати, що передбачено Законом України «Про прокуратуру».

Враховуючи, що в рамках справи №520/1872/2020 встановлено право позивача на призначення пенсії у розмірі 90% від заробітної плати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, а саме з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 58 800,01 грн, що становить 90% від 65 333,34 грн, з урахуванням проведених виплат, з 01.02.2022 по 01.09.2025 року, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, а саме з 01.02.2022 по 01.09.2025 року - у сумі 58 800,01 грн., що становить 90% від 65 333,34 грн на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з урахуванням проведених виплат.

За цим, доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині позовних вимог спростовуються матеріалами справи та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Щодо задоволених вимог позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, а саме з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 77 248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.09.2025 року з обмеженнями понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, а саме з 01.09.2025 року - у сумі 77 248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат, без обмежень понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", колегія суддів зазначає наступне.

З наявних в матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії позивача, що охоплюють період з 01.09.2025 встановлено, що пенсію позивача перераховано з урахуванням довідки Харківської обласної прокуратури від 15.04.2025 №21-47 та для розрахунку застосовано 60% заробітної плати.

З урахуванням вищенаведених висновків суду про встановлення в рамках справи №520/1872/2020 права позивача на призначення пенсії у розмірі 90% від заробітної плати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність дій пенсійного органу про зменшення відсоткового розміру пенсії і з 01.09.2025, як просив позивач.

Також, з наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії за вислугу років від 06.01.2026 встановлено, що нарахований розмір пенсії позивача з надбавками з 01.01.2026 складає 37200,11 грн, а з урахуванням пониження суми згідно постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 - 30363,03 грн.

Тобто, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2026 відповідачем застосовано до розміру пенсії позивача коефіцієнти пониження пенсії згідно з Постановою № 1778 та визначено до виплати розмір пенсії з урахуванням відповідних коефіцієнтів у розмірі 30363,03 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним діям пенсійного органу, колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.

Отже, положеннями статті 30 Закону № 4695-IX та Постанови № 1778 запроваджено тимчасове (на 2026 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом України “Про прокуратуру”, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Так, частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIIІ (далі по тексту - Закон № 76-VIIІ) внесені зміни до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, зокрема частину двадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Виходячи з викладеного, з 13.12.2019 частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, що автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії.

У вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що в Основному Законі України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6).

Згідно з приписами Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України; до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85).

Відповідно до частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; судоустрій, судочинство, статус суддів; організація і діяльність прокуратури (пункти 6, 14).

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади; до його повноважень належить, зокрема, вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечення проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту; розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного, соціального розвитку України (частина перша статті 113, пункти 2,3,4 статті 116 Конституції України).

Конституційний Суд України зазначив, що метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є, зокрема, розмежування повноважень між різними органами державної влади, що означає самостійне виконання кожним із них своїх функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.07.016 № 5-рп/2016).

Частина двадцята статті 86 Закону № 1697- VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. З огляду на це Конституційний Суд України, перевіряючи на відповідність Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, виходив із такого.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухваленій на її 724-му засіданні 6 жовтня 2000 року, № Rес (2000)19 зазначено, що "у країнах, у яких прокуратура є незалежною від уряду, держава має вжити ефективних заходів для того, щоб гарантувати закріплення в законі суті й обсягу незалежності прокуратури" (пункт 14).

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001 зазначив, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування та діяльності суддів, а також, зокрема, органів прокуратури, робота яких тісно пов`язана з діяльністю судів, є однією з конституційних гарантій реалізації прав і свобод громадян, їх судового захисту (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до частини другої статті 92 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України вважав за доцільне конкретизувати свою юридичну позицію, викладену в Рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001, вказавши, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування потребує також сталого фінансування органів прокуратури, зокрема, належного соціального захисту їх працівників та осіб, які вийшли на пенсію. Потреба у належному соціальному захисті працівників органів прокуратури випливає з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).

До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 09.10.2008 № 22- рп/2008, від 23.06.2009 № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту З мотивувальної частини Рішення від 20.05.2010 № 14-рп/2010).

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697- VII суперечить статті 6, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України.

Аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі, умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Понад це, за усталеною судовою практикою, сформованою у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі № 360/1432/19, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та від 28.04.2021 у справі № 640/3098/20, у разі наявності колізії між правовими актами різної юридичної сили слід застосовувати ієрархічний підхід, що ґрунтується на ієрархічній системі нормативно-правових актів, основу якої складає Основний закон держави - Конституція України, всі інші закони приймаються на підставі та відповідності до Конституції України та не можуть їй суперечити; в свою чергу підзаконні нормативно-правові акти приймаються на підставі та у відповідності до законів України.

Слід також зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статті 46 Конституції України.

Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

За приписами статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена у відповідності до Закону України “Про прокуратуру”, можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.09.2025 по справі №520/1317/25, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію "якості закону".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Колегія суддів зауважує, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, яким пенсія призначена за Законом України «Про прокуратуру», положень статті 30 Закону № № 4695-IX та Постанови № 1778, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії версії 1.6.78.1 від 06.01.2026, пенсія позивача перерахована з 01.01.2026 на підставі статті 30 Закону № 4695-IX і Постанови № 1778 та за результатами здійсненого перерахунку основний розмір пенсії склав 37200,11 грн, водночас, підсумок пенсії з урахуванням пониження суми на 37200,11 грн згідно з Постановою № 1778 склав 30363,03 грн.

З огляду на те, що спірний перерахунок та виплата пенсії проведені за відсутності внесення відповідних змін до Закону №1697-VІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування коефіцієнтів пониження згідно з Постановою № 1778, внаслідок чого, підсумок пенсії ОСОБА_1 склав 30363,03 грн замість належних позивачу 37200,11 грн є неправомірним.

Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права в цій частині суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, а саме з 01.09.2025 року - у сумі 77 248,49 грн., що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат, без обмежень понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту протоколів перерахунку пенсії позивача за спірний період не встановлено, що пенсійним органом проводились перерахунки пенсії позивача на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати.

Більше того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати та доказів наявності у пенсійного органу вказаної довідки.

При цьому, питання наявності підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати не є спірним в рамках даної справи.

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.09.2025 року у сумі 77 248,49 грн., що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з огляду на їх передчасність.

За цим, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального права є частково обґрунтованими.

Також колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.2 ст.308 КАС України).

Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково з частковим скасуванням рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 по справі № 520/4417/26 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, а саме з обмеженнями пенсії у розмірі менше ніж 90% від суми заробітної плати на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 77 248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.09.2025, з обмеженнями понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.09.2025 у сумі 77 248,49 грн, що становить 90% від суми заробітної плати 85 831,66 грн, на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 12.03.2026 №21-70 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат, без обмежень понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 з обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром, менше ніж 90% від суми заробітної плати, з обмеженнями з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.09.2025 у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, без обмежень з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат,

В іншій частині цих вимог позову відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 по справі № 520/4417/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий