Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №520/8105/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. Справа № 520/8105/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.05.26 по справі № 520/8105/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2026 ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - ГУПФ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 нарахованої з 01.01.2026 пенсії, без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», із урахуванням раніше здійснених виплат.

Рішенням від 12.05.2026 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 .

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/8105/26 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що згідно п. 2 Постанови КМУ № 1778, коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів і забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів. Оскільки позивач не надав документів, що підтверджують належність до вищезазначених осіб, підстави для проведення перерахунку пенсії без застосування коефіцієнтів, визначених Постановою КМУ № 1778, відсутні. Крім того, вказав, що Органи Пенсійного фонду України фінансують виплату пенсій за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами» у межах виділених асигнувань. При цьому, Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особа з інвалідністю 2 групи захворювання з 01.02.2011, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії по інвалідності від 11.03.2026 вбачається, що розмір пенсії позивача з 01.03.2026 розрахований наступним чином: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 74 222,90 грн., цільова допомога інвалідам ІІ-ї групи - 50,00 грн., підвищення інвалідам війни 2 групи - 1 038,00 грн., додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС - 379,60 грн., а також з урахуванням обмежень індексації визначено - 54 514,19 грн., однак до виплати визначено розмір - 34 515,42 грн. із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно постанови КМУ від 30.12.2025 № 1778.

Зазначені відомості підтверджуються відповідачем, який згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву та наявного в матеріалах справи листа від 02.02.2026 повідомив, що з 01.01.2026 пенсія позивачу виплачується з урахуванням постанови КМУ № 1778 від 30.12.2025.

Тобто, при розрахунку пенсії позивача з 01.01.2026 застосовано до розміру його пенсії коефіцієнти пониження пенсії згідно постанови КМУ від 30.12.2025 № 1778 та визначено до виплати розмір пенсії з урахуванням відповідних коефіцієнтів у розмірі 34 515,42 грн.

Не погодившись із правомірністю дій відповідача щодо застосування з 01.01.2026 до пенсії коефіцієнтів, запроваджених пунктом 1 постанови КМ №1778, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2026 відповідачем застосовано до розміру пенсії позивача коефіцієнти пониження пенсії згідно постанови КМУ від 13.12.2025 № 1778 та визначено до виплати розмір пенсії з урахуванням відповідних коефіцієнтів. Суд зазначає, що такий перерахунок і виплата пенсії не пов`язані із збільшенням рівня грошового забезпечення, наданням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиттям на державному рівні заходів, спрямованих на соціальний захист, а також із забезпеченням єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, суд дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" № 4695-IX та постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" № 1778 від 30.12.2025, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.10.2025 у справі № 380/8835/25, від 06.11.2025 у справі № 460/2027/25, від 10.11.2025 у справі №560/4848/25, від 11.11.2025 у справі №560/5858/25 та від 12.11.2025 у справі № 400/1994/25, в яких спірним було питання щодо виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача становить 54 514,19 грн., проте із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» розмір пенсії становить 34515,42 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025 № 1778 (далі - Постанова №1778), яка набрала чинності 01.01.2026 та застосовується з 01.01.2026.

Пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0.5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0.4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0.3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0.2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0.1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Отже, з урахуванням наведених вище норм законодавства слідує, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням встановлених коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії.

22.05.2008 Конституційний Суд України у Рішенні № 10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина, що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, згідно з яким ...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянин Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

Постановою № 1778 установлено додаткові підстави для обмеження розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 796-ХІІ, шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Зазначений нормативно-правовий акт фактично змінив умови та норми пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону № 796-ХІІ та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що порушує соціальну гарантію гідного пенсійного забезпечення таких осіб, які встановлені Законом № 796-ХІІ.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, суди у період чинності норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 796-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Тож у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Колегія суддів наголошує, що Закон № 796-XIІ є спеціальним до спірних правовідносин, не передбачає врахування коефіцієнтів при обчисленні пенсій особам, що мають право на пенсійне забезпечення відповідно до норм згаданого закону.

Оскільки Законом № 796-ХІІ, як спеціальним законом не передбачено обмеження розміру пенсій, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Постанови № 1778.

У Рішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 зазначено, що змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

При виборі і застосуванні норм права судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.10.2025 у справі № 380/3358/25, від 16.12.2025 у справі № 140/2813/25, від 28.01.2026 у справі № 420/14888/25 та інших.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що коефіцієнти, визначені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1778, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) окремих категорій осіб, а позивач не надав документів, які підтверджують його належність до відповідної категорії. На цій підставі відповідач вважає, що правові підстави для проведення перерахунку пенсії без застосування зазначених коефіцієнтів відсутні.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведені висновки, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено (доказано) правомірність зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача, що є предметом оскарження у цій справі та вважає правильними і обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/8105/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова