Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №523/18846/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/18846/26

Провадження №1-кп/523/1907/26

ВИРОК

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026163040000037 від 29.06.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, з середньою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.07.2013 Пересипським (Суворовським) районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 років, 07.08.2019 року був звільнений у зв`язку з повним відбуттям строку покарання;

-01.03.2023 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 360, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років та на підставі ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, в силу ст. 89 КК України судимість погашена,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

І епізод. 25 червня 2026 року приблизно о 14:00 годині (більш точний час в ході досудового слідства не встановлено), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на ринку «Північний», розташованого за адресою: проспект Князя Володимира Великого, 114/2 в м. Одесі, визначив предметом свого кримінально-протиправного посягання майно, яке належить ОСОБА_5 , a саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A24» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 5 083,33 грн.

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої ОСОБА_5 та шляхом обману під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав у неї мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A24» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 5 083,33 грн., не маючи наміру його повертати. У свою чергу ОСОБА_5 , будучи впевнена у правомірності дій ОСОБА_4 та не підозрюючи про його дійсні наміри, добровільно передала останньому свій мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A24» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 5 083,33 грн.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, скориставшись тим, що ОСОБА_5 відволікла свою увагу, утримуючи при собі мобільний телефон потерпілого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись мобільним телефоном потерпілої на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5 083,33 грн.

ІІ епізод. Крім того, 26 червня 2026 року приблизно о 17:30 годині (більш точний час в ході досудового слідства не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи на пляжі «Продмаш», розташованого за адресою: вул. Миколаївська дорога, 168 в м. Одесі, визначив предметом свого кримінально-протиправного посягання майно, яке належить ОСОБА_6 , a саме мобільний телефон марки «POCO M8» в корпусі сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , вартістю 6 237, 66 грн.

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої ОСОБА_6 та шляхом обману під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав у неї мобільний телефон марки «POCO M8» в корпусі сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , вартістю 6 237, 66 грн, не маючи наміру його повертати.

У свою чергу ОСОБА_6 , будучи впевнена у правомірності дій ОСОБА_4 та не підозрюючи про його дійсні наміри, добровільно передала останньому свій мобільний телефон марки «POCO M8» в корпусі сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , вартістю 6 237, 66 грн..

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, скориставшись тим, що ОСОБА_6 відволікла свою увагу, утримуючи при собі мобільний телефон потерпілої, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись мобільним телефоном потерпілої на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6 237, 66 грн.

Всі вищезазначені епізоди органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , участі у судовому засіданні не приймали, оскільки матеріали справи містять їх клопотання про проведення судових засідань без їх участі.

Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Запропонував не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглянути провадження у скороченому порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, та у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, характеризуючих його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив суду обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, оголошені прокурором в судовому засіданні та надалі з`ясовані у нього судом. Пояснив, що 25 червня 2026 року, перебуваючи на території ринку «Північний», він підійшов до дівчини та попросив надати йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. Дівчина передала йому свій мобільний телефон марки «Samsung», після чого він заволодів вказаним телефоном та залишив його собі. При цьому скористатися телефоном він не зміг, оскільки на ньому було встановлено пароль. У подальшому він повернув мобільний телефон дівчині. 26 червня 2026 року, перебуваючи на пляжі «Продмаш», він познайомився з дівчиною, з якою в подальшому розпивав алкогольні напої. Після цього він попросив її надати йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. Отримавши від неї телефон, він заволодів ним та в подальшому продав його.

Вину у вчиненому визнав, у скоєному щиро розкаюється. Запевнив, що зробив для себе відповідні висновки та надалі не вчинятиме кримінальних правопорушень.

На стадії судових дебатів, прокурор зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю. На підставі чого просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки та підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 відповідні обов`язки.

На стадії судових дебатів, обвинувачений зазначив, що щиро кається, просив призначити покарання у вигляді іспитового строку.

Під час останнього слова, обвинувачений знову заявив, що щиро кається.

Показання обвинуваченого не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 65, ч. 2 ст. 50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлені.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд бере до уваги його вік – 33 роки, а також соціальне становище. Обвинувачений офіційно у шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, на його утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше судимий, має середню освіту. Відповідно до довідки КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я ООР», обвинувачений перебував на обліку в лікувальному закладі в період з 08 грудня 2022 року по 22 листопада 2023 року з приводу психічних та поведінкових розладів унаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками. При призначенні покарання суд також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчинених кримінальних правопорушеннях, його готовність нести відповідальність за вчинене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, а також добровільне повернення потерпілій ОСОБА_5 мобільного телефону та відсутність матеріальних претензій у неї.

Враховуючи викладене, дотримуючись принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання у розглядуваному кримінальному провадженні, беручи до уваги досліджені під час судового розгляду характер, спосіб, обставини і суспільну небезпечність вчинених обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також ураховуючи характеризуючі дані про особу, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих його покарання обставин, суд у контексті ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи думку прокурора у судових дебатах з приводу призначення обвинуваченому покарання, прийшов до висновку про призначення покарання в межах санкції статті КК України. А саме за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винним та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні обвинуваченому саме такого виду покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

У рамках даного кримінального провадження до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов від потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка просить суд стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну шкоду завдану внаслідок кримінального правопорушення у розмірі 6 237 грн. 66 коп. (шість тисяч двісті тридцять сім) гривень 66 копійок.

Розглядаючи заявлений цивільний позов потерпілої, наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 128 КПК України, яка кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду подати цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Цивільний позов потерпілої по цьому кримінальному провадженню був поданий до початку розгляду провадження, надійшов до суду разом з обвинувальним актом.

Судом встановлено, що майнова шкода завдана потерпілій була заподіяна саме обвинуваченим ОСОБА_4 , а також те, що останній визнав в ході судового розгляду. Обвинувачений позовні вимоги потерпілої визнав беззаперечно в повному обсязі.

Враховуючи, що визнання позовних вимог обвинуваченим не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч. 1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ч. 4 ст.174 ЦПК України, суд доходить висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз у сумі 7 701,76 (сім тисяч сімсот однієї) гривні 76 копійок.

Арешти не накладались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто з 7 вересня 2026 року.

До набрання законної сили вироком, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення на загальну суму 6 237 грн. 66 коп. (шість тисяч двісті тридцять сім) гривень 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 7 701,76 (семи тисяч семисот однієї) гривні 76 копійок.

Речовий доказ:

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A24» в корпусі чорного кольору, IMEII: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 – вважати повернутим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за належністю.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1