Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №523/18308/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/18308/26

Номер провадження 3/523/3212/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., захисника – Маракушева І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді головного сержанта зенітно-артилерійського взводу командира 1 відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні сержант, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за місцем тимчасової дислокації ВЧ НОМЕР_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, сержант ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді головного сержанта зенітно-артилерійського взводу командира 1 відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 .

Вимогами ст.ст.11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, визначено, що військовослужбовець під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Проте, всупереч наведеним статутним обов`язкам, сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , діючи всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, 15.08.2026 року о 23:30 годині, перебував при виконанні службових обов`язків, в службовому відрядженні до військової частини НОМЕР_2 для виконання бойового завдання, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння та виконував обов`язки військової служби, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 07.09.2026 року не з`явився, забезпечивши явку свого захисника – адвоката Маракушева І.О., з огляду на що та з урахуванням позиції захисника суддя згідно ч.1 ст.268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні захисник Маракушев І.О. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши захисника Маракушева І.О. та вивчивши його клопотання, а також дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.

За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В обґрунтування провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ВСП) надав до суду матеріали, які містять:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ОДО №531 від 16.08.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КупАП (а.с.1-5);

- протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 серії ОДО №645 від 16.08.2026 року (а.с.6);

- висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001612 від 16.08.2026 року (а.с.7);

- копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №172 від 13.06.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 з цієї дати вважається таким, що прибув у списки прикомандированих до складу тактичної групи протиповітряної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » угрупування сил і засобів Повітряних Сил ЗСУ (а.с.12);

- копію витягу із бойового наказу командира тактичної групи протиповітряної оборони «Одеса» №64/бг/... від 14.08.2026 року, про призначення бойових обслуг ТГр ППО «Одеса» на період з 09:00 15.08.2026 року до 09:00 16.08.2026 року, зокрема ОСОБА_1 в складі вогневої групи (а.с.13);

- службову та медичну характеристику ОСОБА_1 (а.с.14-15).

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Положеннями ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обов`язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників відповідних органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (стаття 256 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено суддею, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і на теперішній час триває.

У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Згідно зі ст.ст.4, 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки, а також утримуватись шкідливих для здоров`я звичок, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За приписами ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

З огляду на ч.3 ст.172-20 КУпАП, відповідальність за цією нормою закону настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду, що тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП полягає у вчиненні дій, передбачених ч.1 або ч.2 цієї статті, а саме розпиванні алкоголю, вживанні наркотичних речовин, появі або виконанні обов`язків військової служби у стані сп`яніння чи відмові від проходження огляду. Кваліфікуючою ознакою є те, що правопорушення вчинене повторно протягом року або в умовах особливого періоду.

Відсутність будь якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОДО №531, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , діючи всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, 15.08.2026 року о 23:30 годині, перебував при виконанні службових обов`язків, в службовому відрядженні до військової частини НОМЕР_2 для виконання бойового завдання, у стані алкогольного сп`яніння та виконував обов`язки військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У своєму письмовому клопотанні про закриття провадження, захисник Маракушев І.О. посилається на: невстановлення конкретного місця вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; суперечності між примірником протоколу, отриманим особою відносно якої він складений, та наданим до суду; невстановлення у присутності яких саме свідків відбулась відмова від проходження огляду; невідповідність порядку оформлення медичного огляду спеціальному порядку, передбаченому для військовослужбовців; відсутність підтвердження ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наказами; спростування достовірності оформлення матеріалів поясненнями свідка ОСОБА_2 ; відсутність доказів перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби; обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення не відповідає описовій частині протоколу.

Оцінивши клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття провадження, суддя доходить наступних висновків.

Так, суддя погоджується з доводами захисника про те, що зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення не відповідає його описовій частині, оскільки з описової частини протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Водночас у заключній частині протоколу зазначено про знаходження вказаної особи в стані алкогольного сп`яніння, при виконанні службових обов`язків, в службовому відрядженні до військової частини НОМЕР_2 для виконання бойового завдання

Таким чином, протокол містить суперечливі відомості щодо суті адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , які є різними за своїм змістом обставинами та потребують доведення різних кваліфікуючих ознак складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Зазначені суперечності не надають можливості однозначно встановити, яке саме адміністративне правопорушення інкримінується ОСОБА_1 , а тому суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОДО №531 не містить узгодженого та чіткого опису події адміністративного правопорушення, як передбачено ст.256 КУпАП, а наявні в ньому суперечності не можуть бути усунуті судом.

До того ж, в заключній частині протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 перебував при виконанні службових обов`язків у службовому відрядженні до військової частини НОМЕР_2 для виконання бойового завдання, а в матеріалах справи наявна копія витягу із бойового наказу командира тактичної групи протиповітряної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №64/бг/... від 14.08.2026 року, про призначення бойових обслуг ТГр ППО «Одеса» на період з 09:00 15.08.2026 року до 09:00 16.08.2026 року, зокрема ОСОБА_1 в складі вогневої групи.

Відповідно до п.2.8.1.9 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України (ЗСУ), затвердженої наказом Головнокомандувача ЗСУ №40 від 31.01.2024 року, під час ознайомлення з наказом зазначеними в ньому особами на першому примірнику наказу чи на спеціальному аркуші проставляються їх підписи із зазначенням військового звання, власного ім`я, прізвища дати ознайомлення.

Втім, наявна в матеріалах справи копія витягу із бойового наказу № 64/бг/... від 14.08.2026 року не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з цим наказом, відмітки про доведення змісту цього наказу до його відома іншим шляхом.

За таких обставин, сам по собі факт наявності витягу з бойового наказу не дає суду достатніх підстав стверджувати, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений із його змістом та знав про покладені на нього відповідним наказом службові обов`язки.

Окрім цього, в означеному протоколі про адміністративне правопорушення містяться анкетні дані та підписи свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (сторінка 3) та понятих ОСОБА_5 і ОСОБА_2 (сторінка 4), а на сторінці 5 зазначені підписи свідків, в присутності яких ОСОБА_1 , за версією ВСП, відмовився від пояснень та підписання протоколу.

Проте, в доданому захисником Маракушевим І.В. до свого клопотання примірнику протоколу, який був отриманий ОСОБА_1 , анкетні дані свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та їх підписи присутні лише на сторінці 3, а на сторінці 4 не зазначені будь-які відомості про понятих та відповідно їх підписи, на сторінці 5 також відсутні підписи свідків.

Оскільки внесення будь-яких відомостей до протоколу після вручення його копії особі є грубим процесуальним порушенням, що нівелює право на захист та принцип правової визначеності, суддя приходить до висновку, що даний протокол складений поза межами встановленої законом процедури, а тому цей протокол не дозволяє судді пересвідчитись у дотриманні ВСП ст.ст.251, 256 КУпАП.

Суддя також погоджується з доводом захисника Маракушева І.В. про те, що ОСОБА_2 вказаний у протоколі одночасно і як свідок (сторінка 3), і як понятий (сторінка 4). Поєднання цих статусів однією особою є неприпустимим, оскільки понятий має бути незацікавленим учасником, а свідок - очевидцем події. Таке суміщення ролей порушує вимоги закону, ставить під сумнів об`єктивність фіксації та додатково доводить, що протокол не відповідає вимогам КУпАП.

Крім того, на обґрунтування поданого клопотання про закриття провадження захисник посилається, зокрема, на надані до суду письмові пояснення ОСОБА_2 , які, на переконання захисту, повністю спростовують достовірність даних, зафіксованих у матеріалах справи.

Зі змісту зазначених письмових пояснень убачається, що 15.08.2026 року ОСОБА_2 перебував разом із ОСОБА_1 та стверджує, що останній алкогольних напоїв або наркотичних речовин не вживав, а в його присутності особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, ОСОБА_2 пояснює, що підпис у протоколі про адміністративне правопорушення він поставив лише один раз - на сторінці 3, а зробив це за вказівкою співробітника ВСП, будучи впевненим, що засвідчує виключно факт відмови ОСОБА_1 від надання пояснень. Факт проставлення ним підписів на сторінках 4 та 5 протоколу заперечує. Водночас, він заперечує і факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, інкримінованого адміністративного правопорушення, зазначаючи, що був введений співробітником ВСП в оману щодо змісту та правового значення своїх дій.

Оцінюючи наведені письмові пояснення у сукупності з іншими матеріалами справи, суддя доходить висновку про те, що вони істотно впливають на доказове значення протоколу про адміністративне правопорушення.

Зокрема, пояснення ОСОБА_2 , який був залучений до оформлення матеріалів як свідок та понятий, ставлять під обґрунтований сумнів справжність його підписів на сторінках 4 та 5 протоколу, а також достовірність відображених у ньому відомостей щодо обставин події, що іншими наявними у справі матеріалами не спростовано.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення не може бути покладений в основу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки достовірність відомостей, зафіксованих у ньому, та належність підписів особи, залученої як свідка та понятого, викликають сумніви.

Суддя також погоджується з доводами захисника Маракушева І.О. щодо невідповідності оформлення медичного огляду спеціальному порядку, передбаченому для військовослужбовців.

Так, в матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001612 від 16.08.2026 року, з якого вбачається, що того дня ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду в повному обсязі, у присутності двох свідків.

Зазначений документ оформлено за формою додатка 4 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, яка регулює порядок виявлення ознак сп`яніння саме у водіїв транспортних засобів.

Водночас ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому порядок його направлення та огляду на стан сп`яніння визначається спеціальним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 року №32, та наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 року №241.

Отже, документування огляду та його результатів щодо ОСОБА_1 мало здійснюватися відповідно до спеціального порядку, встановленого для військовослужбовців. Наявний у справі висновок №001612, оформлений за формою, передбаченою для водіїв транспортних засобів, сам по собі не підтверджує дотримання встановленої для військовослужбовців процедури.

Крім того, відповідно до п.11 вищевказаного Порядку, у разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

Проте, належного підтвердження виконання зазначених вище вимог Порядку матеріали справи не містять.

До того ж, у висновку №001612 від 16.08.2026 року зазначено про присутність двох свідків під час відмови ОСОБА_1 від медичного огляду, але їх анкетні дані, підписи чи інші відомості, які дають можливість ідентифікувати цих осіб та перевірити факт їх участі, у зазначеному висновку не відображені.

За таких обставин, саме посилання у висновку на двох невідомих (невстановлених) свідків не дає можливості суду перевірити достовірність факту їх участі та дотримання вимог Порядку щодо належної фіксації відмови ОСОБА_1 від медичного огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку належними та достатніми доказами не підтверджений, а тому зазначений медичний висновок не може бути визнаний достатнім доказом на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що надані матеріали не містять достатніх, належних та переконливих доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди використовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, про що зазначається в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Наведені обставини та усталена практика ЄСПЛ обумовлюють висновок судді про те, що матеріалами розглянутої справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, провина останнього не доведена належними та допустимими доказами, внаслідок чого доводи захисника Маракушева І.О. щодо закриття провадження у справі уявляються обґрунтованими, а відтак провадження у справі про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 172-20, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-284, 289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Маракушева І.О. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , - задовольнити.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відповідальності, передбаченої ч.3 ст.172-20 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Копію постанови для відома вручити захиснику Маракушеву І.О., направити ОСОБА_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В. Шурупов